Чому Мінфін хоче ускладнити спрощену систему?

З початку запровадження спрощеної системи оподаткування (ССО), протягом майже 20 років - кожне скликання влади намагається її ускладнити та встановити більш прискіпливий контроль: запровадження РРО для складної побутової техніки, медичних послуг, ювелірних виробів, запровадження товарного обліку для окремих категорій та інші новації. З однієї з найкращих спрощених систем оподаткування у світі, яку ми все ще маємо - влада намагається зробити складнішу систему із можливостями регулярних дискреційних перевірок та корупційного тиску на мікробізнес. Якщо ці наміри влади не зупинити, то ми отримаємо: або збільшення тіні, або додаткову міграцію робочої сили за кордон.

Варто зазначити, що спеціальні податкові режими для малого та мікробізнесу існують у багатьох країнах, зокрема майже у всіх країнах ЄС - оскільки такий бізнес відіграє важливу соціальну роль, що відповідає за зайнятість населення та формування середнього класу в країні. 

 Підходи Мінфіну до прийняття рішень -  вкрай не якісні. 

Доволі часто приймаються рішення без врахування співвідношення витрат мікробізнесу та реального впливу на економіку країни. Заради незначного плюсу доходів (за сумнівними розрахунками Мінфіну) - суб’єкти господарювання несуть значні фінансові витрати через обтяжливі регулювання та додаткове адміністрування. Це витрачений бізнесом час, папір, звіти, і штрафи.

 Для прикладу - рішення влади щодо тотальної фіскалізації.

 За розрахунками аналітичних центрів витрати ФОП на користування РРО – близько 10 млрд грн на рік, а додатковий дохід держбюджету від перекриття схем, якими користувались кілька десятків тисяч ФОП (з 2 млн ФОП сукупно) – лише 1 млрд грн на рік.  Суспільна користь такого регулювання – від’ємна.

 Найбільш яскравий приклад безглуздих рішень – ФОП без найму з РРО. Понад 100 тис. підприємців другої групи без найнятих осіб зобов’язані на цей час мати РРО, хоча їх річний дохід у 99% випадків не перевищує навіть 1 млн грн. У ФОП без співробітників не має фізичної можливості вийти за ліміт 2 групи (понад 5 млн на рік), тобто РРО для них є контрпродуктивним. Перспектива отримати додаткові надходження до бюджету – відсутня, витрати та ризики для мікробізнесу – доволі значні. 

 Рішення про тотальну фіскалізацію 2 та 3 груп ЄП прийняли, але як воно вплинуло на бізнес, зайнятість, доходи і витрати - держава не відслідковує.

Єдине, про що звітує голова Податкового Комітету ВРУ – це про збільшення кількості фіскальних чеків. Було 20 млн за день, стало 24 млн на день.

Але до чого тут податки?  ФОП 2 групи і так платили податки, сталу суму на місяць. Через РРО вони ніяк не стали платити їх більше, тільки додалося витрат часу на ведення РРО. 

На всі запити, які бізнес-асоціації ММБ надсилали на Мінфін і Мінекономіки, щодо регуляторного впливу прийнятих рішень – відповіді з розрахунками не має, влада зазначає, що не рахує ефект від прийнятих регулювань. 

 Яскравим прикладом неефективності фіскалізації - є ситуація з реалізацією тютюнових виробів. Тіньовий ринок збільшився з 6% у 2020 році до майже 20% у 2023 році. В середині 2023 року зменшувався до 15%, потім наприкінці 2023 року зріс до 23%.  Тобто тінь у галузі взагалі не залежить від РРО. 

 Контрафакт – не побороли (втрати бюджету 40-42 млрд грн на рік), контрабанду та сірий імпорт – не побороли (втрати бюджету 120-150 млрд грн на рік), проте штрафують мікро та малий бізнес за дрібні помилки у чеках та інші дрібні порушення, які не впливають на надходження до бюджету

 На жаль, Мінфін приймаючи те чи інше рішення, часто не дослухається до експертів та громадських обʼєднань, на відміну від Мінекономіки, яке враховує думку аналітичних центрів та бізнесу. Повністю нівельована роль Державної регуляторної служби, яка мала б захищати мікробізнес, не працює принцип - спочатку думай про малих. У Нацстратегії доходів 2030 не передбачено жодних позитивів для мікробізнесу, лише додаткові ускладнення, які не допоможуть перкрити схеми, а лише погіршать умови роботи законослухняному бізнесу.

  Які можливо зробити висновки?

Заходи Національної стратегії доходів, напрацьовані у таємному режимі без жодних обґрунтувань - мають бути скориговані, обговорені інклюзивно з аналітичними центрами та бізнес асоціаціями. Варто зосередитись на інституційних реформах та мінімізації масштабних схем (сірий імпорт, контрафакт, схеми з ПДВ), а мікробізнес – це не про доходи бюджету, а про зайнятість населення і власну справу;

 Є чудовий світовий досвід для мікробізнесу - фіксований розмір податку (патент) для самозайнятих осіб за видами діяльності. Важливим є перейняти цей досвід та запровадити в Україні для мікробізнесу, замість товарного обліку та інших ускладнень.

 Сподіваємось, що представники влади дослухаються до пропозиції бізнесу та експертів і врахують пропозиції, викладені у статті.

Галина Залога, 

голова профспілкової організації малого та середнього бізнесу "Єднання", 

член коаліції асоціацій малого бізнесу Рада міст ЗахистиФОП