Мінагрополітики в пошуку сталого рішення
Чи стануть «сталі практики» рятівним колом для українського агросектору?10% валового внутрішнього продукту країни – таку кількість виробляло сільське господарство України до повномасштабного вторгнення. За останніми розрахунками фахівців KSE, аграрний сектор зазнав понад 80 мільярдів доларів збитків і втрат через повномасштабне вторгнення. Постраждали всі галузі сільського господарства. Зокрема, складна ситуація в тваринництві. Згідно оцінок експертів, військові дії призвели до втрат 238 тис. голів великої рогатої худоби, 544 тис. голів свиней, 131 тис. голів овець і кіз. Коли галузь зможе повернути довоєнні обсяги та чи будемо ми з м’ясом і молоком – з цим питанням «День» звернувся до фахівців Міністерства аграрної політики та продовольства України.
У відомстві заспокоюють: і молока, і м’яса українцям вистачатиме. «Якщо коротко, продуктивність сільськогосподарських тварин зросла в рази, що дозволяє утримувати меншу кількість тварин для досягнення тих самих або кращих виробничих результатів», – коментує «Дню» начальниця управління тваринництва та племінної справи Департаменту аграрного розвитку Міністерства аграрної політики та продовольства України Олена Дадус. Головне завдання держави, за її словами, – створити умови для виробництва продукції в достатній кількості за доступною ціною для задоволення внутрішнього попиту споживання. Наразі баланси попиту та пропозиції за окремими позиціями сільськогосподарської продукції і продуктів харчування свідчать про те, що українські аграрії і переробники виробляють продукцію в таких обсягах, які дають можливість ще й експортувати її (зернові, олійні, молочні та м’ясні продукти, цукор, олія, мед тощо).
Утім для відновлення до довоєнних обсягів українському АПК, за оцінкою Центру досліджень продовольства та землекористування при Київській школі Економіки (KSE Agrocenter) KSE, потрібно щонайменше 29,7 млрд. доларів США. І саме експорт може стати для українського фермерства шансом на порятунок та відновлення.
«В секторі великої рогатої худоби та молока є суттєвий потенціал до збільшення виробництва. Відповідно, і збільшення експорту. Українською продукцією зацікавлені не лише в ЄС, але й інших країнах. І всі орієнтуються на вимоги Євросоюзу щодо благополуччя тварин. Тому наша мета –впроваджувати практики сталого розвитку у тваринництві, та відповідати нормам ЄС у сфері виробництва молока і великої рогатої худоби», – говорить т.в.о Міністра аграрної політики та продовольства Тарас Висоцький.
Нагадаємо, що молочну та м’ясну продукцію Україна експортує до країн Далекого Сходу, Перської затоки та Євросоюзу. Причому у 2023 році частка країн ЄС в експорті українського м’яса зросла до 46%, за рахунок птиці.
Однак, щоб українська продукція і надалі була представлена на зовнішніх ринках з розширеним асортиментом, зокрема у видах м’яса, Україні необхідно адаптувати законодавство до європейських стандартів, зокрема щодо сталого розвитку і благополуччя тварин. Щоб продукція галузі скотарства (молоко та м’ясо великої рогатої худоби), відповідала вимогам та стандартам Євросоюзу як для зовнішніх ринків, так і для внутрішнього споживання.
Наприклад, у країнах Європейського союзу є зобов’язання до збільшення простору для тварин на фермах, все більше господарств переходять на вільно-вигульне утримання тварин.
Процес адаптації українського законодавства в сфері тваринництва вже розпочався. У 2023 році був ухвалений Закон № 3221 «Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення державного регулювання продовольчої безпеки та розвитку тваринництва», який покращує умови для виробництва та обігу безпечних і якісних харчових продуктів та кормів для тварин, й вдосконалює систему забезпечення благополуччя тварин.
Однак, запровадження європейських сталих практик, на думку фахівців Мінагрополітики, може стати справжнім викликом для українських сільгоспвиробників з огляду передусім на активні бойові дії на території України та обмеженість власних коштів для фінансування необхідних заходів.
«Одними з викликів для українських фермерів є суттєве зменшення площ, придатних для ведення сільського господарства. Окрім того, впливають великі площі замінованих та забруднених земель, зменшення фінансової спроможності українського фермера. Наразі в агропромисловому комплексі актуальне питання збереження виробництва, зокрема й у галузі тваринництва, а також пошук нових рішень для швидкого відновлення галузі після наслідків повномасштабного вторгнення», – зазначає Олена Дадус. За її словами, важливим є усвідомлення агровиробників того, що вони вже сьогодні долучаючись до цього процесу й впроваджуючи на своїх потужностях найкращі практики та стандарти ЄС, формують перспективу виробництва продукту, який матиме попит як у вітчизняного споживача, так і потенціал для експорту.
Вже зараз, підкреслюють в Мінагро, середні та малі агровиробники, обравши стратегію сталого виробництва, можуть виробляти продукти, на які є запит у споживача. Це може бути вирощування локальних порід, виробництво крафтових продуктів, органічної продукції тощо. За словами Дадус, український споживач демонструє зацікавленість такими продуктами, охоче їх купує і, якщо марка забезпечує у часі високу якість, то споживач повертається знову і знову.
Саме такі невеликі крафтові виробники, орієнтуючись на внутрішній споживацький попит, що є дружнім до навколишнього середовища, сьогодні можуть вибудувати ефективну маркетингову та експортну стратегію свого бізнесу. Згідно з дослідженням Edelman Trust & The Future Consumer, 66% представників нового покоління, так званих «зумерів» готові платити більше за сталі або екологічно чисті продукти, а 73% – більше за продукти, вироблені етично. Крім того, вони очікують, щоб виробники відігравали провідну роль у сталому розвитку. Згідно зі звітом IBM (2017), 56% з них вважають, що бізнес повинен взяти на себе відповідальність за проблеми навколишнього середовища. Менш ніж за 5 років – ця категорія споживачів становитиме чверть світового ринку.
На цьому акцентують увагу експерти проєкту Програми розвитку ООН (UNDP) «Сприяння сталому тваринництву та збереження екосистем на півночі України», який реалізується за фінансової підтримки Глобального екологічного фонду та експертної підтримки світової програми FOLUR (Food Systems. Land Use. Restoration) у семи областях України – Волинській, Рівненській, Житомирській, Київській, Хмельницькій, Вінницькій та Чернігівській.
«Зараз, в умовах зміни політико-економічних процесів дуже важливо мати екологічну, економічну, енергетичну та продовольчу безпеку. Нам дуже важливо допомагати малим фермерам у їх поступовому переході на сталий розвиток. Це невідворотні процеси, до яких Україна також має приєднатися, просуваючись вперед. Для того, щоб українським аграріям стати конкурентоспроможними, зокрема на світових ринках, та налагодити ланцюжки збуту своєї продукції за кордон, Україні вкрай важливо адаптуватися до нових правил, передбачених міжнародними директивами та Регламентами ЄС, зокрема у веденні сталих агропрактик. Адже іноземні партнери надають перевагу тим продуктам та фінансову підтримку тим виробникам, хто використовує екологічно збалансовані методи господарювання на землі», – зазначила під час воркшопу «Стале тваринництво та перспективи розвитку галузі», який пройшов у Вінниці, менеджерка проєкту зі сталого тваринництва та збереження екосистем на півночі України, Тетяна Тевкун.
До слова, в Мінагрополітики та продовольства в коментарі «Дню» назвали цей проєкт – кейсом підтримки українського АПК, особливо в умовах війни. «Створення пілотних проєктів з впровадження сталого тваринництва на півночі України, якими опікується проєкт, дасть можливість сформувати дорожню карту для агропідприємств та фермерів, як збалансувати цілі сільського господарства та землекористування і водночас здійснювати найменший негативний вплив на навколишнє середовище. Створені і реалізовані вдалі кейси зможуть стати типовими проєктами або прикладами, як може бути», – прокоментувала Олена Дадус. І це, за її словами, може стати тим, що запустить хвилю якісних змін в українському АПК.
Рубрика
Економіка