Реконструювати чи привезти іншу: У львівській ратуші радилися, що постане на місці згорілої ґражди

«День» розповідав про пожежу у ніч проти 6 лютого на території Музею народної архітектури та побуту імені Климентія Шептицького, більше відомого як Шевченківський гай, унаслідок якої дуже швидко і вщерть вигоріла гуцульська ґражда середини ХІХ століття, що її привезли до музею з прикарпатського села Криворівня (див. публікацію тут). Принагідно: не полінуйтеся почитати коментарі до факту пожежі у скансені – там озвучено дуже раціональні речі, про які мали би давно подбати і керівники музею, і владні структури міста, у підпорядкуванні яких є музей. Сьогодні у міській раді відбулася нарада, участь у якій взяли участь перший заступник Львівського міського голови Андрій Москаленко, керівник департаменту розвитку ЛМР Наталія Бунда та в.о. директора Музею народної архітектури та побуту Михайло Закопець. Тема розмови – ймовірні причини загоряння та що саме постане на місці згорілої гуцульської ґражди.

«Для міста це – велика втрата», – передусім зазначив заступник мера. Сказав також, що представники міської вдали вчора були на згарищі, сьогодні спілкувалися з керівництвом поліції і що вже триває слідство стосовно загоряння в Шевченківському гаю, яке має з’ясувати всі обставини пожежі. А ще Андрій Москаленко пообіцяв, що на місці згорілої ґражди буде відновлюватись об’єкт.

«Яким чином це буде здійснено, прийматимемо рішення на науково-методичній раді. Можливо, вдасться реконструювати цю будівлю або будемо перевозити об’єкт такої тематики з інших населених пунктів», – зазначив Андрій Москаленко.

«На території скансену, а це понад 36 гектарів, є 110 об’єктів, – нагадала керівник департаменту розвитку ЛМР Наталія Бунда. – Для нас важливий кожен, адже вони презентують той чи інший регіон нашої країни». Також чиновник розповіла, що 2021-го до музею було перевезено хату з Полісся. Зараз вона дореставровується, і невдовзі її відкриють для відвідувачів Шевченківського гаю. Сказала Наталія Бунда і про те, що розроблений план дій зі збереження і реставрації об’єктів на території музею. Окрім того, минулого року виконано проєкт із модернізації електромереж музею. «Ландшафт території – досить складний, старі електромережі не витримували високої напруги, вибивало світло, тому минулого року були провезені нові електрокабелі. Нова система дозволить довести світло до кожного з об’єктів, облаштувати відеоспостереження та впроваджувати якісніші заходи безпеки на території Музею народної архітектури та побуту», – переконана керівник департаменту розвитку ЛМР.

Мав слово на нараді й в.о. директора музею. «Охоронці музею вночі здійснюють обхід території щотри години, – розповів Михайло Закопець. – Останній обхід відбувся о 23.30. Станом на той час жодного загоряння, задимлення чи інших проявів пожежі не було зафіксовано. О 2.14 мешканці багатоповерхівок неподалік музею повідомили про загоряння. За 6 хвилин рятувальники приїхали до скансену. На час їх прибуття вся будівля вже була охоплена вогнем. Триває слідство, експертиза ДСНС, залучені всі можливі служби. Наразі висновків експертів немає, причини пожежі невідомі».

Також Михайло Закопець, відповідаючи на запитання журналістів після наради у мерії, зазначив, що аналогічні випадки (загоряння дерев’яних об’єктів) трапляються і за кордоном, не тільки в Україні: «На жаль, дерев’яні об’єкти горять! І в дуже розвинутих країнах, де використовуються всі засоби протипожежної охорони». А щодо конкретно скансену, то востаннє пожежа трапилася тут десять років тому, 2012-го.

Говорив також в.о. директора і про наркоманів та закладки на території музею: «Охорона чи не щодня відловлює їх і виводить. Але ситуація складна через те, що територія є великою, не всі зони її електрифіковані. Тому у найближчих планах – освітлення і відеоспостереження».

Щодо версії «необережне поводження з вогнем», то, за словами керівника музею, поки що нема висновків експертів ДСНС, а щось припускати – безсенсовно. Кілька разів Михайло Закопець повторив, що знищена вогнем ґражда – «неоціненна втрата», отже, її не треба оцінювати в грошах. Щодо вартості експонатів всередині ґражди, а їх (побутового призначення) було близько двох сотень (і це, зокрема, хатні меблі, посуд, найпростіші ужиткові речі), то їх вартість зараз встановлюється.

На завтра, 8 лютого, вже призначені науково-методична рада, вчена рада, де, власне, й говоритимуть про те, що у перспективі буде на місці згорілої 6 лютого гуцульської садиби.

Продовження теми – у наступник числах «Дня».

Тетяна КОЗИРЄВА, «День», Львів.