В’янення, розпад, декаданс... і відродження!

Наш дзвінок застав відому українську письменницю Марину ДЯЧЕНКО в дверях. Вона мала намір йти, але погодилася відповісти на запитання «Дня». Марина та її чоловік Сергій — творці світів фентезі. Пітерське видавництво «Северо-Запад» називає їх сенсацією російської фантастики, а відомий український книгознавець Кость Родик — «реінкарнацією Олександра Гріна». В міру впливу на читача їхню прозу можна прирівняти до наркотика.

— Марино, а чи корисно уникати дійсності? Чи не краще жити в реальному світі?

— У всі часи читання допомагало вирішувати проблеми творчої людини (адже передбачається, що читач також займається співтворчістю). З одного боку, воно відводило від реального життя, а з іншого, давало сили, щоб таким життям жити. Коли говорять, що хтось йде в ілюзорний світ, це не означає, що він звідти не повертається. Якщо він не повертається — це клініка. Але якщо він «там» набуває якихось нових знань, якогось досвіду, якого він не отримав на побутовому рівні, і застосовує його в житті, — це добре.

— А ви можете назвати успішних людей — політиків, учених — які поділяли б захоплення фентезі?

— Ім’я професора Толкієна спадає на думку само собою. Ось уже, здавалося б, людина, яка втекла від дійсності геть зовсім. Але його доля показує — він не асоціальний. І, до речі, ми були на програмі «1+1» «Я так думаю», де розглядався відхід від дійсності в різних контекстах.

— Ідеї носяться в повітрі...

— І один із висновків, що прозвучали в студії: фентезі в кращих своїх виявах виховує особистість. А сучасне суспільство дуже потребує особистості.

— А як ви розслабляєтеся, йдете від напруження дійсності?

— У мінімальних дозах є корисною самотність. Спілкуюся з близькими людьми, з природою.

— Як правило, людей змушують до дослідження себе прикрощі...

— Коли людина перебуває в конфлікті, вона шукає його джерела в навколишніх і зрідка в собі. Пошуки себе можуть бути похмурим самоприниженням, а можуть стати новими шляхами, перебудовою взаємовідносин із зовнішнім світом.

— Ви якось відрізняєте осінь від інших пір року?

— Ті кілька днів, які нам дарує погода — походити, пошурхотіти листям, — вони дуже хороші. Це врівноважується загальною атмосферою в’янення, розпаду, декадансу. З іншого боку, якщо літо пройшло правильно, осінь сприймається, як відпочинок. Поверненням до активної роботи.