«Люди втомилися від схем»
Коли в державі йдеться про бюджетний дефіцит (а в 2006-му він становитиме ні багато, ні мало — 10 мільярдів гривень), персони небайдужі починають мести і скребти по коморах і засіках у пошуках прихованих резервів. Тут і згадують про детінізацію вітчизняної економіки.
Як заявив учора на круглому столі «Податкова амністія: за і проти» начальник відділу економічної та соціальної стратегії Національного інституту стратегічних досліджень Ярослав Жалило, зараз шансів вдало реабілітувати український тіньовий капітал набагато менше, аніж рік тому. Навряд чи хтось зможе гарантувати бізнесмену, що держава, оголосивши амністію, завтра не почне цікавитися: то звідки ж усе-таки в нього гроші? «Сьогодні ми відкинуті назад. Має пройти кілька років, щоб держава довела, що вона виконує свої зобов’язання, що їй можна довірити таку делікатну справу, як визнання в здійсненні економічного злочину», — зазначає експерт. Доведеться «здавати» весь ланцюжок партнерів-посередників, які беруть участь у схемі ухилення від оподаткування.
Жалило впевнений, що податкова амністія має сенс тільки в тому випадку, якщо задекларовані, а до цього ретельно замасковані доходи (отримані, звісна річ, не від торгівлі зброєю, наркотиками або людьми) спрямовувати на розвиток бізнесу. Так би мовити, інвестувати в українську економіку, а не проїдати. У цьому випадку, на його думку, відбудеться декапіталізація ресурсів. Хоч у цьому з ним не погоджуються 78% опитаних експертно-аналітичним центром «Соціум», які вважають, що амністовані гроші треба спрямувати до бюджету, а потім на потреби поточного споживання.
Утім, як зазначив голова Українського національного комітету Міжнародної торгової палати Володимир Щелкунов, багато підприємців із різних областей країни готові легалізувати свій капітал. «Люди втомилися від схем. Але вони вимушені шукати нові способи ухилення від оподаткування, оскільки ніхто не працюватиме на того хлопця і не платитиме йому у вигляді податків 75 копійок із карбованця, залишаючи собі мізер», — зазначив він. Щоправда, з однією умовою: якщо парламент ухвалить відповідний закон. А закон у свою чергу має однозначно тлумачитися і фіскалами, і юристами, і Кабміном.
