Здорові – не лише фізично

За визначенням ВООЗ, рівень психологічного благополуччя держави визначає рівень розвиненості країни. У пострадянській, постгеноцидній країні, яка воює сьомий рік, важко знаходити це благополуччя. Визначень терміна «психологічне здоров’я» є чимало. Ось як висловився психолог, координатор Дивізіону психологічного здоров’я Національної психологічної Асоціації України Віктор ВУС: «Психологічне благополуччя – це фізичне, емоційне та соціальне благополуччя… По-перше, це культура міжособистісного спілкування: надзвичайно важливо для будь-кого спілкуватися з іншими людьми, отримувати зворотній зв’язок... Також це культура фізичної активності, бо з цим пов’язане психічне благополуччя. Також нам необхідно отримувати соціальне схвалення щодо наших соціальних навиків, компетенцій, нашої діяльності... Також – культура прийняття їжі та пиття, культура самосприйняття тощо».

Фахівці кажуть, що Україна – на початку формування культури психологічного здоров’я. Про це свідчать дані соціологічного опитування, проведеного у восьми університетах України (центр, північ, південь), яке визначало рівень обізнаності студентів (участь взяли 1562 людини) щодо ментального/психологічного здоров’я. Також дослідників цікавило, які практики студенти використовують, аби відчувати це благополуччя.

Опитування показало, що 78% респондентів не в змозі були визначитися, що означає поняття «ментальне здоров’я». Відповіли правильно лише 16%. 77% розповіли, що особистісне спілкування не приносить їм задоволення (вони не є задоволеними реакціями партнерів на їхні слова і дії).

Також 68% розповіли, що не дотримуються жодної спеціальної системи для занять фізичною культурою. Харчування, яке приносить задоволення, займає лише 34% від загального часу, який витрачається на споживання їжі. При цьому 73% не дотримуються жодної системи у харчуванні, часто люди поєднують споживання їжі та виконання інших  завдань. 93% опитаних не дотримуються жодної системи для здійснення фізичної та психічної релаксації. Також у респондентів лише 92% від загального часу, витраченого на виконання домашніх обов’язків, були пов’язані з переживаннями задоволення. 87% не задоволені зворотнім зв’язком, який вони отримують у відповідь за піклування за іншими.

У порівнянні з цими результатами, оптимістично виглядає шкала про отримання визнання за свою роботу, дії: у середньому це 117 хвилин на тиждень. «Сьогодні в Україні важливо підвищити обізнаність суспільства про необхідність піклування про психічне благополуччя, дати інструменти, – наголосив Віктор Вус. – Ми зараз хочемо запустити Національну бібліотеку психічного здоров’я. Матеріалів на цю тему багато, але їхня якість часто залишає сумніви. Тому ми хочемо надати електронний ресурс достовірної інформації. Також започатковуємо навчальну програму з психічного здоров’я для студентів вишів».

Президент Всесвітньої організації ментального здоров’я Тіяші АКІЯМА розповів, що в Японії не перше десятиліття існують програми сприяння психічному здоров’ю населення. На його думку, питання психічного здоров’я в Україні «має бути скрізь»: «В Японії ми маємо програму, яка працює із можливостями відновлюватися громадянам після переживання певних психологічних труднощів. Ідеться про групову психотерапевтичну роботу. Ми навчаємо пацієнтів, як переглянути свою ідентичність, шукаємо слабкості, які призвели до розладу, і «включаємо» сильні сторони. У 1997 році я розробив першу програму, у 2019 році таких програм у Японії було  207».