Проти «корозії прагматизму і споживацтва»

Яке місце книга займає у нашому житті?.. Зрозуміло, що сьогодні скоріше б з’явилися охочі поговорити про переваги інтернету. Але на цьому прогресивному тлі тема збереження і розвитку паперових видань літературних творів лише загострюється та потребує  актуалізації. І добре, що є чимало людей, які сприяють його вирішенню. Дванадцять років тому при центральній бібліотеці ім. Т. Шевченка міста Кам’янського Дніпропетровської області за ініціативою директора бібліотеки Тетяни Герасюти було створено молодіжний літературно-мистецький клуб VivArt. Його очолила 22-річна талановита поетеса Марія Дружко, на той час вже автор чотирьох книжок та член Національної спілки письменників України. Це творче об’єднання одразу заявило про себе як потужна  організація, і підтвердженням того було видання творів юних поетів і початкуючих письменників, а також — альманаху VivArt кожні два роки. 

Нещодавно відбулося нагородження переможців шостого літературного конкурсу, який побачив світ завдяки спонсорській підтримці депутата міськради Олександра Донця. Марія Дружко привітала учасників та гостей свята: «Конкурс сягнув рівня області і вийшов за її межі. Нам запропонували свої роботи молоді дарування з Києва, Запоріжжя, Борисполя, Вінниці, Чернівців та інших міст України. На конкурс надіслали свої творчі роботи більше ніж сто авторів, причому було чимало тих, хто вперше виявив бажання взяти участь у нашому проекті. Ми не могли й уявити, що молодь може так амбітно мислити і працювати». Дійсно, VivArt — не просто молодіжний клуб, це — літературне явище, яким місто Кам’янське може пишатися. За підсумками конкурсу було видано альманах, у який увійшли кращі твори 21 автора у номінаціях «Поезія» та «Проза» за двома віковими категоріями. Конкурсне журі очолив голова Дніпропетровської обласної спілки письменників України — прозаїк, сатирик та публіцист Володимир Луценко. У передмові до альманаху він написав свої враження від знайомства з творчістю молодих авторів: «Завдяки Марії Дружко, її волі, нестримній енергії талановита молодь отримала можливість спробувати себе в царині художнього слова. В наш смутний час, коли корозія прагматизму і споживацтва, немов ракова пухлина, підточують єство нації, коли одвічні цінності замінюють сурогатом культури, подібні видання — ковток свіжого повітря». Ліричні доробки переможців вражають інтелектуальною насиченістю, глибинним осмисленням життєвих явищ, афористичністю, музикою слова. І це стосується як поезії, так і прозаїчних творів, у більшості представлених в жанрі «фентезі». Це характерно для молодих авторів — за браком життєвого досвіду ірреальний світ є для них доступнішим. Однак сувора дійсність дає про себе знати і поступово вигадка з її містичними атрибутами відходить на другий план. Але хоч би до яких тем зверталися літератори, головним об’єктом уваги для них залишається людина.

До числа переможців та фіналістів шостого молодіжного літературного конкурсу VivArt увійшли учасники обласних, всеукраїнських та міжнародних конкурсів — «Літературна надія Дніпра», «Молода муза», «Чатує в століттях Чернеча гора», «Розкрилля душі» та інших, співавтори колективних збірок та освітньо-культурних проектів, автори власних поетичних та прозових видань. На особливу увагу заслуговує обласний літературно-мистецький конкурс «Собори наших душ» імені О.Гончара, який був першим творчим випробуванням для багатьох нинішніх успішних літераторів. Твори високого рівня лише частково вмістилися у молодіжний альманах. Велика  кількість заохочувальних призів свідчить про те, що обдаровані початківці йдуть шляхом свого становлення. Творче юнацтво, подібно до птахів, набирає силу для злету. Хоча, як зауважила у своєму вірші Марія Дружко, «важко на світі жити крилатим», але це того варте.