Отримати компенсацію вкладів — чи вистачить витримки?

Хочу поділитися наболілим про компенсацію грошових вкладів громадян ще часів радянської влади. Коли пригадати, як це робили і роблять тепер, то складається враження, що ніхто не збирається їх повертати.

Спочатку (років 10 тому) сповіщали, що такого-то числа буде компенсація вкладів — всім по 50 грн. Приходили люди, записувалися у чергу, щоб потрапити до працівника банку, який вказував дату і місце, де можна одержати компенсацію. Потім знову черга, і нарешті омріяні 50 грн одержано! Витримка допомогла...

Потім «удосконалили»: телефонуй за номером, вказаним по телебаченню, зареєструєшся, якщо встигнеш, — тобі скажуть, коли і куди піти, щоб отримати картку, за якою ти одержиш аж 1000 грн! Але не тепер, бо в банку грошей немає (кажуть, що не знають, коли гроші будуть, бо навіть у бюджеті не передбачено кошти на компенсацію). Звичайно, бюджет — закон, його порушувати не можна. Але хіба бюджет падає з неба, як дощ чи сніг, незалежно від бажання людини? Хіба його не складають відповідальні держслужбовці, розглядають і ухвалюють депутати Верховної Ради?

Та чомусь про витрати на свої потреби вони не забувають ніколи. А коли йдеться про інтереси народу — немає грошей. І на охорону здоров’я майже щоденно з екрана телевізора лунають прохання: «Допоможіть, добрі люди, дитина вмирає, грошей немає у батьків на лікування». А якщо згадати і закриття початкових шкіл у глухих селах, медпунктів...

І ще кілька слів про вклади. Чомусь ті посадовці, що діють від імені держави і повинні дбати про її авторитет, вважають вкладників за набридливих жебраків, що просять, а то ще й насмілюються вимагати у держави кошти. Та вкладники — не докучливі прохачі, а громадяни держави, які хочуть повернути свої гроші. Я впевнена, що якби я 20 років тому взяла гроші в держбанку і «випадково забула» їх повернути або років 20 не платила за комунальні послуги, знайшли б спосіб, як примусити, якщо добровільно не поверну борг, його сплатити.

А якщо боржник — держава? Хіба наше керівництво, щоб не ганьбити державу, не могло за понад 20 років незалежності розв’язати це питання хоч би на 50%? А керівники відповідних установ хіба не могли за 20 років придумати порядок повернення вкладів такий, щоб у будь-який час людина могла одержати свій вклад так, як колись вона могла без ускладнень покласти гроші в банк, і не вимагала від установи жодних документів, крім вкладної книжки? Хіба були б такі величезні черги, якби компенсацію здійснювали залежно від того, якого року вкладали кошти або зважаючи на вік вкладника? А то навіть ті мізерні компенсації змогли одержати лише знайомі чи родичі працівників банку. А решта, навіть люди похилого віку, що, може, роками збирали гроші собі на поховання, залишилися ні з чим.

Невже в нашій країні домогтися справедливості і правди навіть за часів незалежності можна тільки, символічно кажучи, з вилами в руках (які демонстрував наш народний депутат О. Ляшко)?

З повагою

Т. ПУЗІЙ, пенсіонерка, Чернігів