Нацiональна телерадiокомпанiя: механiзми фiнансування не прозорi
Зиновій КУЛИК:
— Хотів би додати, що, крім Рахункової палати, у нас із січня проводять перевірки КРУ Мінфіну, комісія Генпрокуратури й комісія Держтелерадіо. Так, вони виявили цілий ряд порушень. Але вони виявили й хронічне недофінансування НТКУ. Якщо для більш-менш нормального функціонування нам треба 160 мільйонів гривень на рік, а за три роки профінансовано, за звітом самої Рахункової палати, всього 130 мільйонів — менше за третину! — і НТКУ ще жива... Рахункова палата нарешті виявила те, про що ми так довго говорили: Національна телекомпанія фінансується менше ніж на третину з того, що вона робить за державним замовленням. Треба або скоротити держзамовлення, або збільшити фінансування.
Щодо того, що Мінфін і Держтелерадіо фінансували НТКУ як бюджетну організацію, то передусім треба відповісти на запитання: це добре чи погано? Те, що вона повинна фінансуватися за виконання держзамовлення — це абсолютно справедливо. Якщо бюджет не може профінансувати НТКУ на заповнення 18 годин ефіру, профінансуйте 8, 6 або 3 — щоб можна було зробити відповідний розрахунок на рік.
Фінансування йшло не через Мінінформ, а через Держтелерадіо, яке розподіляло: стільки-то коштів НТКУ, а стільки-то — облтелекомпаніям тощо.
Ми підписали угоди з нашими боржниками — рекламним агентством «Ай-Пі-Київ» та іншими, що до 1 квітня вони повинні сплатити всі свої борги. Стосовно самих договорів із ними, то вони були зовсім не кабальними для НТКУ, як стверджує дехто, а навіть дуже вигідними для нас. Тільки розраховані вони були на стабільну фінансову ситуацію, чого, на жаль, не було. Тому про кілька мільйонів гривень, які торкаються «Ай-Пі-Київ», мені було відомо, в тому числі й як міністру інформації, задовго до Рахункової палати, яка нічого нового не виявила.
Микола КНЯЖИЦЬКИЙ:
— Для мене нічого несподіваного в результатах перевірки НТКУ Рахунковою палатою немає. Та й я, коли тільки-но очолив НТКУ, надсилав листи до Кабміну про таку перевірку КРУ й прокуратурою. Адже в сфері телебачення багато своїх тонкощів, а механізми використання коштів — непрозорі. Людині зі сторони вельми складно зрозуміти, де гроші використовувалися правильно, а де — ні.
Для розв’язання цих питань в інших європейських країнах існує нормальне громадське телебачення, існують спостережні ради, вони постатейно затверджують бюджет телекомпанії. І тоді можна простежити, у рамках цих рішень витрачалися кошти, чи ні.
За нормальної ситуації не Кабмін повинен визначати часи мовлення, а громадська рада повинна затверджувати програмну сітку залежно від оплачених Кабміном та іншими замовниками передач. На підставі цього й повинен затверджуватися постатейний бюджет телекомпанії. Усього цього не було. А була усна домовленість між кількома чиновниками Кабміну й НТКУ. Після цього чиновники робили, що хотіли, це можна було «закрити» будь-яким папірцем.
У нас взагалі немає чіткого механізму фінансування НТКУ. Кошти, прописані окремим рядком у річному бюджеті України, надходять спочатку до Міністерства інформації, потім — до Держтелерадіо, тримаються там невідомо скільки й лише потім якась частина їх надходить до Національної телекомпанії. Навіщо потрібні ці посередники?
Адже, наскільки мені відомо, кошти, витрачені бюджетом на НТКУ, — не 130 мільйонів гривень, а набагато більше. Куди витратили інші? На утримання Міністерства інформації, Держтелерадіо, які до НТКУ ніякого відношення не мають. Гроші повинні надходити прямо й використовуватися під громадським контролем: парламент, Нацрада з питань телебачення й радіомовлення, спостережна рада повинні затвердити програмну концепцію, всі витрати та отримання коштів за рекламу.
— Як ви вважаєте, вбивство кілером вашого радника Олександра Дейнеки може бути пов’язане з тим, що у ваш період керівництва НТКУ він теж намагався проникнути в механізми цього дивного існування НТКУ?
— Як версія така постановка питання можлива.
Від редакції:
Як здається газеті «День», ситуація з порушеннями в НТКУ не зовсім така однозначна, як стверджує Зиновій Кулик. Свого часу, рік тому, до редакцій кількох газет, у тому числі й «Дня», було відправлено колективного листа співробітників НТКУ, в якому перераховувалися порушення (можливі?) тогочасного керівництва, в тому числі голови НТКУ Віктора Лешика. Їх вистачало. Після тривалих спроб розібратися самим ми передали лист до Нацради з питань телебачення й радіомовлення. На жаль, із опублікованого УНІАН повідомлення про колегію Рахункової палати теж не видно, щоб якісь відомості з цього листа стали предметом інтересу Рахункової палати (крім ситуації з РАТ «Ай-Пі-Київ»). Наше звернення до представників самої палати з проханням про коментарі поки що перебувають там у стадії узгодження. Невже правий Микола Княжицький: багато що в телебаченні, особливо в його фінансових таємницях, можна зрозуміти тільки зсередини? «День» сподівається повернутися до теми, в тому числі й у коментарях членів профільного ком ітету ВР, і все-таки, Рахункової палати.
