Iгор ТЕНЮХ: Українські моряки успішно працюють на рівні сучасних вимог...

Сьогодні Збройні сили України святкують 17-річчя. В четвер у Києві пройшли урочистості, присвячені цій події. Вітаючи військовослужбовців і коментуючи нові виклики безпеки європейських країн, Президент констатував, що в бюджеті цього року фінансування армії було зменшене, і пообіцяв, що «такого бюджету в Україні більше не буде». В. Ющенко вважає, що через погане фінансування втрачено рік, який мав бути «дуже важливим у контексті формування професійної армії». «Нас переконували, що за 12 місяців, за півроку це (перейти до професійної армії. — Ред.) можна зробити розчерком пера, не даючи жодної копійки. Популізм — дуже погана справа й дуже поганий радник», — зазначив він.

Про те, як виконують поставлені перед українською армією задачі — в інтерв’ю з командуючим ВМС ВР України адміралом Ігорем ТЕНЮХОМ.

— Пане адмірале, щойно в Військово-морських силах України підбито підсумки минулого навчального року і поставлено завдання на новий період бойового навчання. Чим завдання, які стоять перед військовиками тепер, відрізняються від минулих?

— Минулий рік було визначено як рік ВМС в Збройних силах України, що посилювало увагу керівництва держави до стану справ на флоті та покладало на військових моряків велику відповідальність. Вінцем бойової підготовки флоту стало командно-штабне навчання «Морський вузол-2008». Другий його етап — практичну фазу навчання — було проведено у вересні на полігонах Опук і Чауда, й на ньому повністю відпрацьовано практичне застосування сил і засобів ВМС України. У ході навчання було проведено ракетно-артилерійські стрільби кораблями Центру морських операцій і військами берегової оборони, вогневе ураження цілей морською авіацією, було висаджено морський і повітряний десанти. Командування ВМС управляло всіма силами і засобами військово-морських сил, повітряних сил та сухопутних військ в комплексі. Від керівника навчання — начальника Генерального штабу ЗС України ми отримали оцінку «добре», що свідчить про явні успіхи в бойовій підготовці.

Наступного року одним із головних завдань буде відновлення технічної готовності кораблів, суден та авіаційної техніки ВМС. Наші кораблі продовжать несення бойової служби у Середземному морі в рамках операції НАТО «Активні зусилля». Ми також готуємось до проведення чергових українсько-американських навчань «Сі бриз-2009», які стануть ще масштабнішими за кількістю учасників та складом сил. Ще одним із відповідальних завдань для ВМС України у 2009 році є підготовка та проведення ротації українського миротворчого контингенту в Косово. Окремий батальйон морської піхоти ВМС України увійде як національна складова до українсько-польського батальйону «Укрполбат».

А, так би мовити, апофеозом бойової підготовки у 2009 році стануть навчання під керівництвом начальника Генерального штабу Збройних сил України, які знову пройдуть у Криму.

— Військово-морські сили завжди йшли попереду інших видів збройних сил у міжнародних контактах. Як ви характеризуєте міжнародну діяльність українських моряків?

— Від початку свого створення ВМС України брали участь в багатьох міжнародних заходах. Головний з них — це участь в міжнародній антитерористичній операції «Активні зусилля». Фрегат «Гетьман Сагайдачний» протягом чотирьох місяців успішно виконував завдання бойової служби в Середземному морі, покладені на українських моряків Об’єднаним командуванням НАТО. Зараз ці завдання бойової служби там виконує корвет «Тернопіль». Я хотів би підкреслити, що наші кораблі уже другий рік поспіль присутні в Середземному морі, несуть там бойову службу та успішно працюють на рівні сучасних вимог.

Ми в черговий раз провели українсько-американські навчання «Сі бриз», в яких взяли участь представники 16 держав. Під час цих навчань українські морські піхотинці вперше виконали стрибки з німецькими парашутами з літака С-160 військово-повітряних сил Німеччини — і всі 25 морських піхотинців були нагороджені спеціальними знаками бундесвера, що свідчить про їхню високу майстерність й вишкіл.

Нинішнього року командування ВМС України керує активацією оперативно-тактичного з’єднання військово-морських сил причорноморських держав «Вlackseafor». Наступного року ми передамо управління оперативно-тактичним з’єднанням командуванню ВМС Болгарії. Крім цього, наші офіцери брали участь в міжнародних навчаннях у Данії, Італії, Туреччині, проходили стажування на кораблях Румунії, Туреччини, США, Італії, відбулося багато дружніх візитів кораблів країн НАТО до Севастополя й Одеси, що свідчить — Україна активна морська держава, яка бере участь в операціях країн НАТО і показує свою спроможність злагоджено взаємодіяти з ВМС передових морських країн світу. Це дуже важливо для підвищення рівня нашої боєготовності та злагодженості на міжнародному рівні в умовах колективної безпеки.

— Українці розуміють, що завдання моряків — постійно підтримувати необхідний рівень бойової готовності, однак у зв’язку з відомим російсько-грузинським конфліктом з’явилися побоювання: чи нинішній стан українського флоту відповідає загрозам, які можуть постати перед нашою країною?

— Воєнний конфлікт на Кавказі засвідчив, що Чорне море більше не є спокійним регіоном світу і ситуація тут може стрімко змінюватися. Ми провели грунтовний аналіз дій усіх учасників цих подій, зробили свої висновки і втілюємо їх у завданнях підготовки військових моряків, щоб бути готовими до захисту територіальної цілісності та незалежності України на морі. Ці висновки є уроком для нас і навряд чи варто тут говорити щось іще...

— Деякі політики вели мову про порушення російськими військовими правил перетину кордону та про можливе закриття для них входу в Севастополь. Чи це позначилось на стосунках ВМС України та Чорноморського флоту Росії? І взагалі — як складаються відносини українських моряків з колегами з ЧФ РФ?

— Взаємодія ВМС України з Чорноморським флотом Росії здійснюється у відповідності з угодою, яку було підписано президентами і парламентами наших країн, іншими керівними документами. У нас нема проблем і невирішених питань. У них є свої завдання, у нас — свої. Ми, як і раніше, часто проводимо спільні заходи, адже використовуємо одну й ту ж базу. Нинішнього році ми спільно відзначали 225-у річницю заснування Севастополя, разом беремо участь у міжнародних навчаннях тощо.

Питання заходу кораблів Чорноморського флоту РФ в Севастопольську бухту не в моїй компетенції, ці питання вирішує вище політичне керівництво нашої держави. І російські моряки це чудово розуміють. Я можу тільки повідомити, що після конфлікту, відповідно до указу Президента України, встановлено жорсткий контроль не тільки за виходом російських кораблів, але й за польотами літальних апаратів за межі територіальних вод України. В тому числі цей контроль здійснюють і ВМС України. І російські моряки правильно й гідно сприйняли і виконують вимоги української сторони, вони заздалегідь повідомляють штаб ВМС України і Генеральний штаб Збройних сил України про вихід кораблів. Також використання російськими моряками військових полігонів на території України здійснюється тільки за попередньої згоди ВМС України та дозволу нашого Генерального штабу.

— У той час, як ВМС України активно співпрацюють із флотами інших держав, серед них — членів НАТО на черговому саміті НАТО Україні не надано ПДЧ. Чи позначиться це на рівні міжнародного співробітництва ВМС України?

— Думаю, що ні. Ми, військові моряки, підтримуємо курс політичного керівництва України на євроінтеграцію, як свідчить світова практика, це правильний курс. Український флот бере активну участь у заходах міжнародного співробітництва, зокрема в тих, що проходять під егідою НАТО. Це і є фактично ПДЧ для військових моряків. Ми готові й надалі вести активне співробітництво на міжнародному рівні, бо Україну в світі вже знають як морську державу. З іншого боку, всі в Україні, думаю, розуміють, що сьогодні в справі забезпечення територіальної цілісності та суверенності держави нема альтернативи колективній безпеці.

—Якщо передбачити, що до 2017 року Чорноморський флот Росії буде виведено з Криму, чи готові будуть ВМС України прийняти на баланс всю матеріальну базу та флотську інфраструктуру?

— Підкреслюю, що питання виведення Чорноморського флоту РФ належить до компетенції політичного керівництва нашої держави. Вимога вивести флот до 2017 року є правовою і, з точки зору міжнародного права, необхідною. Зрозуміло, що для перебазування флоту потрібно спочатку підготувати складну інфраструктуру, а тому вимоги політичного керівництва України мати чіткий графік цих робіт і графік перебазування кораблів і військових частин є виправданими та законними.

Стосовно прийому від ЧФ РФ тих об’єктів, що можуть вивільнитися після його виведення з території Кримського півострову, то вже прерогатива органів державної влади вирішувати, хто їх прийматиме й використовуватиме.

— Рівень обороноспроможності країни на морі визначається складом її Військово-морських сил. Раніше говорили, що Україна повинна мати й авіаносці, й ядерні підводні човни. В чому нині полягає наша оборонна доктрина на морі, який планується бойовий склад ВМС України?

— Для нас дуже важливо, що Президент України ще 20 травня 2007 року підписав Указ «Про заходи щодо забезпечення розвитку України як морської держави», де визначено завдання всіх міністерств щодо посилення обороноспроможності країни.

Звичайно, ВМС України потребують постійного оновлення, адже в світі запроваджуються нові збройні технології. Над цим працюють і Міністерство оборони України, і Генеральний штаб Збройних сил України. Ми очікуємо, що незабаром для ВМС України буде побудовано новий корабель класу корвет, із сучасними тактико-технічними характеристиками. Зараз завершується робота над технічним проектом корабля, наступного року планується розпочати закладку цього корабля. Однак рівень фінансування стримує темпи розвитку та оновлення бойового складу ВМС.

— Яке майбутнє у підводних сил ВМС України?

— Ми зараз ведемо роботу з відновленню технічного стану підводного човна «Запоріжжя». Рівень його технічної готовності вже складає 75 відсотків, і ми плануємо поставити його в док, щоб у майбутньому році підводний човен вийшов на ходові випробування і був введений до складу ВМС України як бойова одиниця. Його тактико-технічні характеристики відповідають потребам сучасного бойового використання.

— Важливий фактор і благополуччя, і боєготовності Військово-морських сил — шефство областей та міст над кораблями та військовими частинами. Наскільки ефективно воно організоване у нас?

— Потужний військовий флот — це результат сильної економіки і справа не тільки Міністерства оборони, але й усієї держави. Корабель — це одна з найскладніших технічних систем, навіть космічні апарати певною мірою поступаються за складністю сучасним надводним кораблям. Тому успішно утримувати ВМС — це значить мати сильну промисловість, сильну економіку, бути в змозі підготувати велику кількість військових спеціалістів, здатних управляти такими системами. Шефство всього народу над Військово-морськими силами — необхідна складова частина цього процесу. Згідно указу Президента про шефську допомогу Військово-морським силам, з початку 1995 року з допомогою шефів проведено величезну роботу з відновлення технічного стану кораблів, а також з покращання соціальних умов для військовослужбовців.

З 1995 року до флоту від регіонів України надійшла допомога на загальну суму близько 106 мільйонів гривень. Ми отримали також неоціненну психологічну підтримку всього нашого народу, що зміцнило почуття патріотизму у військових моряків.

Командування ВМС України вважає, що для поліпшення шефства над Військово-морськими силами потрібно удосконалити законодавчу базу. Зокрема, щоб повністю виконати указ Президента України про шефство над ВМС, нагальну необхідність має рішення про зняття ПДВ з матеріальних засобів, які надаються шефськими організаціями військовим частинам українського флоту. По-друге, потребує змін та доповнень положення Бюджетного кодексу про те, що не дозволяється одночасне фінансування державних організацій з різних бюджетів, яке не дозволяє шефським організаціям напряму перераховувати кошти на проведення ремонтних робіт кораблів, придбання житла тощо.

Назріла також необхідність створення в Севастополі Фонду сприяння ВМС України, в якому можна було б акумулювати кошти, що надходитимуть від шефських організацій на вирішення соціальних проблем. Наприклад, у нас є корвети «Хмельницький» і «Вінниця», які мають великі строки служби, потребують ремонту, і я зустрічався з керівництвом цих областей з метою налагодження їхнього шефства над цими кораблями, однак через недосконалість законодавства в повному обсязі вони це зробити не можуть.

— Які проблеми турбують військових моряків у соціальній сфері?

— У соціальній сфері одна із найголовніших проблем для нас — житлова. Міністерство оборони України наразі багато уваги приділяє будівництву житла. Якщо минулого року ми отримали близько десяти квартир, то в нинішньому році — вже близько 200 квартир, планується здача ще 96-квартирного будинку в Севастополі. Побудовано гуртожитки для контрактників, тощо. Але все залежить від фінансування. Загальна черга військовослужбовців Збройних сил України на отримання житла по Криму складає близько 5,5 тисяч чоловік, з них 2,5—3 тисячі — це військові моряки. Ми сподіваємося на зміни в фінансовому забезпеченні й віримо, що через кілька років житлову проблему в ВМС України буде вирішено повністю.

— Які перспективи ВМС України щодо переходу на комплектування особового складу за контрактом?

— Так, одне з завдань, яке, на жаль, не виконане в ВМС повністю — це рівень комплектування за контрактом. Ми виконали цей план на 60 відсотків. Причина полягає в тому, що ми ще не маємо фінансової можливості вирішити всі соціальні питання, без яких неможливе залучення контрактників. Це труднощі з наданням для них житла та низький рівень фінансового забезпечення. Саме це не дало змоги укомплектувати ВМС запланованою кількістю контрактників.

— Одне із завдань військових моряків — захист морських комунікацій. Отже, чи планує ВМС України приєднатися до боротьби з піратами?

— Боротьба з піратами на морі завжди була актуальною й завжди була одним із завдань військового флоту. Захоплення цивільних суден — це свідчення неблагополуччя у світі. Звичайно, мирні транспорти повинні бути захищеними з допомогою військових сил. Ми готові виконати ці завдання, якщо вони будуть поставлені вищим керівництвом держави. Для цього в нас є все необхідне.