Аве Цезар, або Вірте вашому Президенту!

Поки важко зрозуміти, який «світлий слід в історії» залишить ЗеКоманда після себе, але вже зараз можна сказати, що Андрій Єрмак, якому й належить цей вислів, точно увійде в історію України як той, що назвав Володимира Зеленського «одним із найвеличніших лідерів світу».

Останній тиждень пальма «ньюсмейкерської» першості міцно трималася за Андрієм Єрмаком, помічником Володимира Зеленського і головним повіреним Офісу Президента з міжнародних питань.

У нещодавньому минулому юрист та кінопродюсер Андрій Єрмак засвітився під час обміну полоненими і з того часу впевнено займає позицію людини, яка говорить від особи Президента стосовно врегулювання конфлікту на сході України та відносин з іноземними партнерами щодо цього.

Це й дає право розуміти, що все, що говорить пан Єрмак, так чи інакше збігається з думками Президента. Це розуміння важливе, і ось чому.

Нещодавно під час зустрічі щодо обговорення врегулювання конфлікту на Донбасі ветерани, волонтери та експерти почули від Андрія Єрмака таке: «А ви ніколи не думали про те, що наш нинішній Президент — один із найбільших лідерів світу?»

Слід сказати, що присутні майже одноголосно сказали: «Ні». А для повноти картини згадаймо також, що ця зустріч проходила в той самий час, коли під стінами Офісу Президента на Банковій зібрався мітинг під гаслом «Ні капітуляції».

Ви гадаєте, Андрія Єрмака це засмутило? Анітрохи!

Бо ще більше «цікавих» речей повірений ОП з міжнародних питань і помічник Президента з питань урегулювання конфлікту на Донбасі сказав у своєму інтерв’ю виданню «ЛБ». Ось декілька сентенцій:

 «Я глибоко переконаний, що в особі Президента Зеленського ми отримали сильного лідера і розумну людину. Думаю, вихід, який ми знайдемо, здивує в хорошому сенсі слова навіть найбільших скептиків».

 «У чому сила Зеленського? Я можу про це судити, тому що був присутній на всіх міжнародних зустрічах, чую і бачу, що він говорить. А говорить він наступне: «Для мене найважливіше — це припинити війну».

 «У нас є ідея — зараз я говорю про це вперше — яка тепер звучить у різних переговорах, щоб врегулювання ситуації закінчилося підписанням масштабного міжнародного договору, в якому взяли б участь усі найбільші гравці — Сполучені Штати, Великобританія, Німеччина, Франція, Китай, які зафіксували б на роки, а краще на століття, наш суверенітет, територіальну цілісність».

 «Ми прийшли у владу залишити світлий слід в історії».

 «При такому Президенті Україна точно ніде не стане розмінною монетою».

 «Ми точно ніколи не допустимо федералізації нашої країни. Ми точно ніколи не допустимо втрати наших територій. Ми точно хочемо припинити війну. Ми точно хочемо реінтегрувати Донбас в Україну».

Зрозуміло, що це не всі висловлювання, кожен може прочитати і зробити свої висновки сам. Але вже й цих слів досить для того, щоб поставити під сумнів головну тезу пана Єрмака про «найвеличнішого лідера цього світу».

Наприклад, про який такий «вихід» ідеться, який «здивує в хорошому сенсі слова навіть найбільших скептиків», якщо найважливішим для Володимира Зеленського є «припинити війну»? Якщо чесно, то важко навіть уявити такий вихід, адже припинити війну може лише той, хто її почав, тобто Росія. Україна як та, хто страждає від збройної агресії, для того, щоб припинити війну, може або перемогти в ній, або капітулювати. Хтось бачив у Зеленського чи у його команди план перемоги? Отож. Що ж до того, щоб Росія припинила війну, то наразі невідомо, щоб вона хоча б колись це зробила з власної волі. Вся історія існування цієї держави свідчить про те, що вона розуміла і розуміє лише силу. Чи розглядає хоча б одна із країн-лідерів можливість силового втручання для примусу агресора до миру? Ні. А значить, заяви Офісу Президента і його нинішнього господаря виглядають дуже дивно. Особливо коли замість того, щоб надати суспільству притомний план дій, суспільство чує лише заклики «просто вірити нам».

На окрему згадку заслуговує «Ідея» пана Єрмака стосовно «підписання масштабного міжнародного договору, в якому взяли б участь усі найбільші гравці — Сполучені Штати, Великобританія, Німеччина, Франція, Китай». Причому не простого договору, а такого, який «зафіксував би на роки, а краще — на століття, наш суверенітет, територіальну цілісність». Тут виникають два головних запитання: навіщо «найбільшим гравцям» це робити і яким чином забезпечити виконання, якщо він якимось дивом буде підписаний?

Пан Єрмак згадує про Будапештський меморандум, який, за його словами, не мав наслідків за недотримання, саме тому Росія і напала. Але Андрій Єрмак чомусь забуває, що ціною «Будапешту» був український ядерний арсенал, позбавити нас якого і було головним мотивом країн-підписантів. Зараз у України немає такого ж міцного козиря, тому й виникає питання: так що ж змусить «найбільших гравців» підписати «масштабний міжнародний договір»? Від чого ми повинні будемо відмовитися? Територія, земля, національні інтереси? Якою має бути ціна договору, щоб він діяв «століття»?

Помічник Зеленського стверджує, що «при такому президенті Україна точно ніде не стане розмінною монетою». Зрозуміло, Андрій Єрмак не може говорити інакше, але на тлі серйозних зовнішньополітичних провалів, коли Україна майже втратила свою політичну суб’єктність у міжнародних перемовинах, такі заяви виглядають як знущання з українців. Про Україну вже говорять без України. Франція, Німеччина, Росія і США розглядають Україну як інструмент тиску одне на одного для розв’язання власних проблем і захисту своїх національних інтересів. Заяви президента Франції щодо скасування санкцій проти Росії чи представників Німеччини щодо продовження будівництва «Північного потоку -2» чудово про це свідчать. Про російські забаганки годі й казати. Навіть президент США Трамп вирішив скористатися президентом Зеленським для боротьби проти Байдена, свого опонента на майбутніх виборах.

Втім, не хотілося б ставити під сумніви чесні наміри президентської команди. Сумніви викликає компетентність. Вислови Єрмака часто суперечать одне одному, навіть може скластися враження, що це говорять дві різні людини.

 «Ми точно ніколи не допустимо федералізації нашої країни».

А нічого, що намагання Зеленського надати особливого статусу окупованим територіям і є шлях до федералізації України? План, який так ревно просуває Медведчук ще з 2012 року!

 «Ми точно хочемо припинити війну. Ми точно хочемо реінтегрувати Донбас в Україну».

Хіба не ясно, що при плані припинення війни, який зараз просуває команда чинного Президента, не Донбас реінтегрується в Україну, а Україна в Росію?!

І наостанок. Слід зауважити, що Андрій Єрмак — непоганий юрист. Це підтверджує і його життєвий шлях, і багато тих, хто з ним працював, а отже, слід слухати не лише те, що він каже. Набагато цікавішим є те, чого він не сказав. При уважному вивчені інтерв’ю цілком впевнено складається враження, що: а) він розуміє, що їхні плани проваляться, і тому заздалегідь закладає юридичні основи для виправдання; б) ніякого єдиного бачення, що робити за наявних умов у команди Зе немає.