Перейти до основного вмісту
На сайті проводяться технічні роботи. Вибачте за незручності.

Доживемо до червня?

МВФ залишив Україну з надією
18 квітня, 00:00

Всупереч стриманим оцінкам спостерігачів, які з нетерпінням чекали від візиту місії Міжнародного валютного фонду в Україну прояснення термінів поновлення припиненого восени минулого року співробітництва, переговори увінчалися знаковим результатом — програма EFF ще має всі шанси на існування. А все ж могло закінчитися геть погано.

Сумніви експертів щодо перспектив поновлення програми вперше з’явилися після оприлюднення узгодженої позиції країн-донорів про повернення МВФ до своєї початкової функції — екстреного короткочасного кредитування дефіциту платіжного балансу країн, які стоять перед загрозою фінансової кризи. Пізніше, коли Україна в компанії з деякими іншими країнами опинилася в ролі зразка неефективного (з елементами корупції) використання допомоги, сумніви ледь не стали здійсненим фактом.

Квітневі зустрічі керівників фінансових відомств «великої сімки», а також МВФ і Світового банку, на щастя, не винесли Україні звинувачувального вироку. Щоправда, і виправдувального теж. Утім, окремі відкоректовані перспективи дають привід для стриманого оптимізму. Хоча б тому, що нові стандарти роботи МВФ і СБ будуть змінені не настільки, щоб Україна автоматично опинилася за бортом.

По-перше, щорічні збори керівництва МВФ і Світового банку (11-17 квітня), які майже збіглися за часом з візитом місіонерів до Києва (6-15 квітня), погодилися з необхідністю реформування МВФ та СБ, що передбачає відмову від нинішньої ролі таких організацій у слабкорозвинених країнах. Іншими словами, МВФ більше не роздаватиме авансів тільки за декларацію намірів провести реформи, а СБ поступово зосередиться на некомерційних проектах у соціальній сфері. У плані перспектив це означає, що проекти, подібні до українських, за формою (а не за змістом) будуть збережені.

По-друге, порушення з використанням кредитів МВФ в Україні і в Росії стало мотивом для істотної зміни механізмів надання кредитів. Відтепер виділені кошти взагалі не залишатимуть рахунків МВФ, а з другої половини 2000 року аудит центральних банків країн- позичальників стане обов’язковою умовою, що передуватиме виділенню допомоги. Україна — як першопроходець — також отримала шанс реабілітуватися.

По-третє, водночас із квітневими зборами МВФ і СБ відбуваються масові акції протесту, покликані примусити уряди країн-донорів припинити давати багатомільярдні внески МВФ та СБ. Гнів протестантів спрямовано проти неефективних програм, які розоряють бідні країни, а також проти підтримки корумпованих урядів позичальників. Схоже, на учасників зустрічей протести не справили враження.

Разом з тим, загальний негативний для України контекст весняних зборів МВФ та СБ очевидний. Його погіршує ще й те, що розбіжностей щодо ролі міжнародних організацій серед країн-донорів досі не усунуто. Позиція США, які прагнуть зберегти за собою інструменти впливу на позичальників через структури МВФ та СБ, явно суперечить інтересам Європейського Союзу і Японії, які відстоюють уніфікацію кредитних процедур і відмову від «політ-коректування» (того, до чого так звикли в Україні) раніше узгоджених програм.

Утім, узгодження інтересів щодо останньої обставини — справа віддаленої перспективи. У найближчому ж майбутньому Україну має турбувати найшвидше поновлення кредитної програми EFF не тільки через погіршення фінансової ситуації, щодо якої Президент Кучма висловився більш ніж прозоро: « Якщо МВФ буде чекати закінчення аудиту, Україна може й ноги простягнути...» Тепер доводиться враховувати ще й більш жорсткі вимоги до позичальників, оприлюднені поточного квітня, зокрема, спрощення процедур закриття невикористовуваних кредитних програм, ускладнення механізмів повторного звернення за допомогою тощо.

Очікувані у травні візит в США і переговори Віктора Ющенка з керівництвом Міжнародного валютного фонду, на думку першого віце- прем’єра Юрія Єханурова, «розставлять усі крапки» у відносинах України з міжнародними фінансовими організаціями.

Однак насправді багато крапок буде розставлено ще до початку згаданого візиту. Так, до кінця квітня, уряд сподівається отримати сигнали від МВФ, які підтверджують, що урядові Ющенка вірять, що позитивні урядові рішення не мають разового характеру і будуть продовжені надалі, що уряд справді має можливості втілити політично конфліктні рішення в життя. До того ж Вікторові Ющенку потрібно отримати схвалення партнерів щодо заходів, які вирішують проблеми, названі сьогодні «негативом». За словами Ю.Єханурова, місія не задоволена тим, що урядові В.Ющенка не вдалося досягнути прогресу з низки питань бюджетної політики (ішлося про вето Президента України на ухвалений нещодавно закон про внесення змін і доповнень до бюджету- 2000); це також проблеми з приватизацією (необхідність збільшення прозорості та інтенсивності цього процесу), реформуванням енергетичного сектора країни, сільського господарства (створення юридичних засад урегулювання права власності на землю), банківського сектора (прийняття рішень з реформування банківської системи).

Однак, якщо реформи — це явище тривале, то дефіцит фінансування — засіб моментальної дії. Офіційний прогноз свідчить, що до червня Україна кредитів точно не отримає, а що буде в червні, проясниться тільки до кінця травня. Тим часом, уряд уже сьогодні дуже серйозно стурбований, хоч би відсутність кредитів і наявність реформ не спричинили катастрофи: «Відсутність зовнішнього фінансування викликає проблему, як нам завершити півріччя, — сказав Ю.Єхануров. — П’ять місяців ми знаємо, як закрити. Тепер питання в тому, як прожити червень. Сьогодні завдання уряду — зробити все для того, щоб наші громадяни не відчули, що у нас є проблеми». З його слів, уряд ладен вжити «екстрених заходів» для розв’язання цієї проблеми і сподівається, що частково її можна вирішити за рахунок приватизаційних надходжень.

Ще один екстрений (все-таки) захід — вихід уряду на ринок внутрішніх позик. І хоча уряд запевняє, що в такому рішенні немає нічого страшного і непланового, засмучує постійність, з якою «екстрені» заходи з’являються в арсеналі реформаторів.

ДО РЕЧІ

Випуск облігацій внутрішньої та зовнішньої держпозик 2000 року триває в рамках реструктуризації зовнішніх комерційних зобов’язань України 2000—2001 років та обслуговування поточних зобов’язань держави, але не зумовлює якихось змін у витратній частині бюджету. Про це в неділю в інтерв’ю журналістам повідомив прем’єр-міністр України Віктор Ющенко. «Емісія триває в рамках реструктуризації. І нових змін у структурі бюджету та його витрат не відбувається», — заявив В.Ющенко. «Ця операція є технічною. Її мета — оформити на юридичній основі платежі, які є поточними за зовнішнім боргом, і платежі, які вже реструктуризовано», — зазначив він.

Нагадавши, що уряду вдалося реструктуризувати свої зовнішні зобов’язання, які припадають на 2000—2001 роки, на суму біля $2,7 млрд., В.Ющенко зауважив, що «всі ці гроші треба було переписати на всі нові інструменти щодо періоду їх погашення». «Якщо говорити про цю акцію, то суть її — як оформити одну частину боргів, які реструктуризовано, а друга частина — оформлення касового платежу, який необхідно провести в рамках реструктуризації як авансовий попередній платіж», — пояснив прем’єр. Він особливо наголосив, повідомляє Інтерфакс-Україна, що випуск облігацій внутрішньої та зовнішньої держпозик 2000 року «не призводить до нових боргів, не розширює боргової бази, він навіть не оптимізує її, він просто розкладає ці зобов’язання по нових поличках».

В.Ющенко повідомив, що всього випущено понад 10 нових видів облігацій, кількість яких залежить від кількості періодів погашення попередніх зобов’язань. Прем’єр підтвердив, що облігації внутрішньої держпозики «в основному» викупляє НБУ. «Платежі, які потрібно робити за 2000 рік, — відсотки і деяка комісія, то цей платіж проводиться за рахунок НБУ», — заявив він. «У нас є профіцит бюджету для такого платежу. Тобто ресурс у Мінфіну за програмою є, але купівлю робить НБУ. Це строго у букві і в дусі програми», — підкреслив В.Ющенко. За даними агентства, приблизно до 14 квітня Мінфін через Нацбанк розмістить на ринку ОВДП на суму понад 1 млрд. грн., які згодом конвертує у валюту, щоб забезпечити відсоткові виплати за реструктуризованим зовнішнім комерційним боргом обсягом близько $250 млн.

Delimiter 468x90 ad place

Підписуйтесь на свіжі новини:

Газета "День"
читати