Бюджет відхилили

Уряд і міністр фінансів Віктор Пинзеник можуть вважати нинішню бюджетну битву виграною, оскільки тепер їхні руки не зв’язані обов’язковими «висновками і пропозиціями». Але чому не радіє головний фінансист країни?

Учора Верховна Рада України не схвалила висновки та пропозиції бюджетного комітету з проекту державного бюджету на 2006 рік, поданого урядом, а заодно і сам цей проект.

Проект бюджету відправили до Кабміну на доопрацювання постановою («за» голосували дружно — 306, у тому числі навіть «Реформи і порядок») із дорученням спільно з профільним комітетом врахувати подані народними депутатами висновки та пропозиції.

«Народники» Литвина опинилися в меншості, і на цьому етапі програли бюджетну битву. Мабуть, вони не зуміли домовитися про спільні дії з регіонами і соціал-демократами, що було б цілком очевидним після консолідації всіх цих фракцій навколо «Криворіжсталі».

Тим часом перед початком обговорення зі знаковими заявами виступив спікер. Стверджуючи, що парламент повинен обов’язково ухвалити рішення з проекту держбюджету на 2006 рік, а не відкладати його до парламентських виборів, він оприлюднив нібито наявний сценарій, спрямований на те, «щоб не прийняли бюджету». «Мовляв, виграємо вибори, а тоді приймемо бюджет, який потрібен для тих, хто виграв вибори, а не для України», — заявив спікер. При цьому Литвин показав себе явним прихильником відхилених парламентом висновків і пропозицій бюджетного комітету. Але, як з’ясувалося, ресурси, які він має у своєму розпорядженні в парламенті, ще недостатні для того, щоб спікер міг грати абсолютно самостійно та претендувати на роль третьої сили, збираючи навколо себе незадоволені центральною владою місцеві еліти. Не випадково спікер цитував з трибуни Верховної Ради рішення створеної при йому консультативно-дорадчої ради з питань місцевого самоврядування, в якому проект держбюджету названий неприйнятним. А «народниця» Супрун, закликаючи «критично оцінити цей законопроект», говорила про те, що в 2006 році в окремих регіонах навантаження на місцеві бюджети у фонді оплати праці становитиме 90,8%, внаслідок чого місцевим бюджетам не вистачає на витрати, в тому числі й на соціальні виплати, від 17% до 50% коштів, і пропонувала, посилаючись на досвід Європи, довести рівень дефіциту бюджету до 3%.

Схоже, саме ця вимога, в якій домінували претензії аграріїв (14 мільярдів гривень), чиїх голосів на виборах добиваються «народники», послугувала подразником і для уряду, і для тих же «Регіонів», ображених на неувагу до свого електорату.