Білорусь: розворот на Захід?

Днями новим головою президентської адміністрації став помічник глави держави Володимир Макей. Юрій Жадобін, який очолював КДБ Білорусі, призначений секретарем Ради безпеки. Головою ж КДБ став генерал-майор Вадим Зайцев, який до свого нового призначення виконував обов’язки першого заступника голови Державного прикордонного комітету — начальника головного оперативного управління. Гучні відставки далеко не єдині. Півтора тижні тому зі своїх посад президентським указом були звільнені голова Ради безпеки Віктор Шейман (до останнього його називали другою особою в державі) і голова Адміністрації президента Геннадій Невиглас у «зв’язку з переведенням на іншу роботу». Сталося це практично відразу ж після вибуху в центрі білоруської столиці в ніч із 3 на 4 липня під час концерту, присвяченого Дню незалежності Білорусі. У результаті постраждало понад 50 осіб, три з них — тяжко. Основну відповідальність за те, що трапилося, глава держави поклав саме на голову своєї адміністрації і секретаря Ради безпеки. Хоч обидві ці посадові особи прямо не відповідають за забезпечення порядку на масових заходах у республіці.

Тому напрошується логічний висновок, що вибух став просто приводом для гучних відставок. Ще наприкінці квітня після арешту колишнього директора торговельного дому «Ждановичі» (найбільший ринок у всій Європі, чиї обіги складають десятки, якщо не сотні мільйонів доларів) Євгена Шигалова Олександр Лукашенко досить емоційно заявив буквально наступне: «Осіб п’ятнадцять, найвищих урядових чиновників і в Адміністрації президента, загрузли в корупції. І до того ж, коли читаєш ці матеріали, соромно стає. Деякі навіть до нього (Є. Шигалова. — О.К. ) звертаються: купи пральну машину і зменш її ціну — на 60%, ще на скільки... Це стосується й деяких парламентаріїв. Прощення нікому не буде — ні найближчим, наближеним так званим, ні трохи віддаленим. Вимоги до всіх однакові...».

Так що, швидше за все, гучні відставки у вищих ешелонах білоруської влади далеко не останні. На користь цього свідчать і свіжі призначення на вакантні після звільнення Шеймана і Невигласа посади. Обидва високі назначенці — і Володимир Макей, і Юрій Жадобін — безпосередньо й досить близько працювали і працюватимуть зі старшим сином Олександра Лукашенка — Віктором, який нині є помічником президента з національної безпеки. І який ставить перед собою, судячи з усього, дуже амбіційні плани.

Як вважає відомий аналітик Ярослав Романчук, «тепер настав час «молодих вовків», на яких робитиметься ставка в розв’язанні найважливіших питань національної безпеки і економічного розвитку: «Наш лідер давно перестав довіряти своїй старій команді, що останнім часом просто захлинулася в гучних корупційних скандалах. Тому Лукашенку не залишається нічого іншого, як розраховувати на молодих висуванців, які чекають команди почати діяти. Що це за команда? Кадри з тієї ж Ради безпеки, досить впливове крило з президентської Адміністрації на чолі, здібні фахівці з Національного банку, які готові провести хоча б часткові реформи в реальному секторі економіки».

Варто зазначити, що Володимира Макея (в серпні цього року йому виповнюється 50) називають людиною, певною мірою орієнтованою на Захід. Особливим штрихом в його дипломатичній кар’єрі виділяється період із 1996 по 1999 рік, коли він працював представником Білорусі при Раді Європи. Тепер ця людина обійняла одну з ключових посад у державі. Чи означає це, що Білорусь почне розвертатися в бік Заходу і взагалі встане на шлях лібералізації?

Політолог Ірина Бугрова в коментарі для газети «День» не схильна вбачати в нових призначеннях однозначний розворот у західному напрямі, хоч, на її думку, вони досить симптоматичні: «Всі ці нові назначенці досить довгий час функціонували і грали за правилами ЦІЄЇ системи влади. Тому їм крім усього іншого потрібно буде долати власну інерцію мислення і вчинків. Так, Макей цікавий, інтелігентний і освічений. Але чи дадуть йому сформувати власну команду і реалізувати якісь свої задуми в держуправлінні? Адже ні для кого не секрет, що всі хоч трохи серйозні питання державного будівництва вирішувала і вирішує одна людина в країні — Олександр Лукашенко. Щоправда, гадаю, що й він починає розуміти, що Білорусь ще вчора потрібно було розвертати якщо не в бік Заходу, то хоча б у бік іншого світу. Адже теперішня система управління в Білорусі не відповідає ні політичним, ні економічним вимогам часу. А тим часом у країні вже йде досить масштабна приватизація, в якій все активніше беруть участь, насамперед, російські транснаціональні корпорації. Білоруські ж державні й приватні компанії працюють на допотопному рівні. Якщо називати речі своїми іменами, то в разі неприйняття своєчасних і кардинальних заходів у системі управління країною, Білорусь ми можемо просто втратити...»

Інші високі назначенці — новий голова Радбезу, Юрій Жадобін і новий голова КДБ Вадим Зайцев — не викликають такого великого інтересу, як новоявлений керівник президентської адміністрації Володимир Макей. Обидва народилися в Україні, але основні віхи професійної кар’єри пов’язані із закінченням навчальних установ і обійманням різних посад у Росії. Юрій Жадобін на своїй уже колишній посаді публічно «засвітився» лише завдяки шпигунському скандалу навколо американського посольства. Теперішній голова КДБ Вадим Зайцев прийшов із прикордонників, що в окремих кадрових офіцерів КДБ із самого початку викликає певний скепсис. Щоправда, є у Вадима Зайцева інші козирі. Один із них полягає в тому, що він, як і Юрій Жадобін, і Володимир Макей, часто й щільно перетинався у своїй професійній діяльності зі старшим сином білоруського президента...