Відшукана світлина

Унікальна світлина Тараса Шевченка – зображення митця у темному костюмі – потрапила до українських рук після довгих невідомих скитань. Зроблена за життя, одна із декількох рідкісних. Всього – лише 11. Її для Шевченка зробив фотограф Олександр Шпаковський у Санкт-Петербурзі у власному ательє. Дослідники по-різному датують появу фото – 1858-1859 роками або ж 1860-1861.

На звороті світлини розміщено довоєнний штамп Будинку-музею Тараса Шевченка, номер та розмір, а в правому нижньому куті підпис «Т.Ш-ко». Це стовідсотково підтверджує, що світлина належала фондам Будинку-музею, але пізніше у вирі історичних баталій зникла.

Світлина спершу потрапила до скрині, яку 1943 року вивіз із Будинку-музею Шевченка німецький професор Мансфельд. Ці вивезені експонати певний час зберігались у Познанському університеті і, за спогадами очевидців, були знищені під час бомбардування.

Але виявилося, що деякі предмети вціліли: вони були знайдені солдатом Радянської армії восени 1945 року на руїнах Кенігсберга. Можливо, серед них була і світлина.

Достеменна історія ще потребує відгадок та уточнень. Так чи інакше, експонат повернуто у фонди за сприяння Міністерства культури. Такий артефакт – уже як логічний ланцюжок. «Це повернення – певний символ у дні перепоховання Кобзаря, але яка ж усе-таки й кропітка, нелегка робота. Для української культури та історії такі події дивовижні. Пригадаймо, що в останні часи знаково повернуті й картина Васильківського, і Грамота Петра І, а також і дві унікальні ікони – «Дари волхвів» (сер. XVIII ст.), «Преображення» (кін. XVIII), та Плащаниця (ХІХ ст.)», - нагадав міністр культури Євген Нищук.

За словами Юлії Шиленко, головної зберігачки фондів Національного музею Тараса Шевченка, інформація про продаж світлини на аукціоні з'явилася рік тому. Відтоді почалося пильне відстежування предмета, залучено працівників музею, Міністерство культури.

«Світлину Тараса Шевченка передано до музею, та вже незабаром вона буде експонуватися для відвідувачів! До кінця літа фотографія буде розміщена у трьох залах, а потім ми передамо її в ті фонди, з яких вона зникла у 40-х роках. Це Будинок-музей. Сподіваємось, що ця подія полегшить шлях реституції й інших культурних цінностей, які належать українському народові», – додала дослідниця.