Пряник для інвестора
На початку місяця в Кабміні повідомили про завершення роботи над законопроектом "Про розподіл продукції" й пообіцяли, що найближчим часом буде готовий відповідний проект указу Президента України. Очікується, що в указі буде передбачено можливість для іноземних фірм розробляти родовища нафти та газу на умовах розподілу продукції. Поки що такого указу не оприлюднено, однак поява в уряду планів залучати інвесторів на умовах угоди "про розподіл продукції" свідчить багато про що.
Заведено вважати, що іноземні інвестори бояться вкладати в країну інвестиції через політичну нестабільність. Це, звісно, правда. Але тоді як пояснити, що на Близькому Сході чи в Латинській Америці, з їхніми безперервними скандалами та зміною диктаторських режимів, транснаціональні компанії не припиняють своєї діяльності навіть під обстрілами, а з миролюбної України інвестори або втікають, або, залишаючись у країні, роками не зважуються розпочати виробництво?
Можливо тому, що іноземних інвесторів лякає економічна нестабільність? Але й тут можна заперечити: економічна нестабільність супроводить будь-яку трансформацію економіки, і тим більше постсоціалістичної. Насправді іноземний інвестор у країні-реципієнті, схоже, понад усе не любить економічно-правову плутанину, яка прямо від політичних й економічних обставин у цій країні може й не залежати. В Україні неодноразово робилися спроби відгородити іноземних інвесторів від мінливого настрою законотворців й урядових чиновників: майже кожен новий закон про режим іноземного інвестування містив норму, що гарантувала незмінність цього законодавства упродовж n-ної кількості років. Чим це зазвичай закінчувалося, добре відомо. Закони просто не виконувалися.
Угоди про розділ продукції за своєю суттю аналогічні гарантіям незмінності законодавства. До того ж, такі угоди набагато складніше порушувати, оскільки вони носять дво- чи тристоронній характер. Серед сторін, які домовляються, - представники центральної та (чи) регіональної влади та інвестор. Відповідно до світової практики, упродовж усього строку дії угоди про поділ продукції інвестор, згідно з чинним законодавством, платить тільки податок на прибуток, а також, уже на підставі угоди, - платежі за використання надр. Причому платіж може здійснюватися як у грошовій, так і в натуральній формі.
Про привабливість нормативного акта, що готується, промовляє такий факт. За оцінками Державного комітету з геології, відсутність можливості працювати в умовах поділу продукції було основною причиною, за якою близько року не підписувалася ліцензійна угода між головним розробником шельфу - державним виробничим підприємством "Чорноморнафтогаз" - і переможцями першого раунду тендеру на право здійснення робіт у шельфі Чорного моря фірмами "Shell International Petroleum" (Голландія) і "Pecten International" (США). У Комітеті також уважають, що після того, як буде підписано згаданий документ, тендер на право здійснення робіт на Чорноморському шельфі може поновитися. Раніше його здійснення було зупинене, оскільки практично всі іноземні фірми - можливі учасники тендеру - висловили намір працювати в шельфі тільки при умові розподілу продукції.
Проте, не зважаючи на те, що такий бажаний для іноземного інвестора документ, як кажуть, на підході, його доля навряд чи буде безхмарною. Здається, затримка з появою президентського наказу викликана проблемою, яку важко вирішити. Для властей мало зважитися на втілення "угод про розподіл продукції" в практику привертання інвестицій, треба ще й підрахувати, як би не продешевити. У цьому сенсі пропорція подальшого розподілу залишку продукції між інвестором та господарством - найделікатніше питання законопроекту. Адже саме ця пропорція повинна задовольнити, як мінімум, трьох. Уряд очікує отримати добрий прибуток та рентну плату за використання надр. Інвестор розраховує повною мірою відшкодувати свої витрати на розвідку та видобуток корисних копалин та отримати прибуток, відповідний до інвестиційного ризику (досить високого в Україні). Верховна Рада буде прагнути такого розподілу, щоб не допустити розпродажу країни.
Одне слово, яким буде кінцевий варіант законопроекту, напевне, ніхто не візьметься прогнозувати.
