Право не пускати

Українські закриті акціонерні товариства в особі ЗАТ «Оболонь» вирішили відстоювати своє право не пускати небажаних осіб до свого кола. На прохання компанії та громадянина Віктора Винника Конституційний Суд розпочав розгляд порядку продажу акцій учасниками таких товариств.

Нагадаємо, що конфлікт почався ще навесні 2002 року, коли власники акцій ЗАТ «Оболонь» продали їх третім особам, переважно донецькому пивзаводу «Сармат», на суму понад 5 млн. грн. Треба відзначити, що ще 6 липня 2004 року КС отримав запит щодо 13 статей Конституції та законів, який стосується прав власності, але його судді взялися тлумачити тільки дві статті. Раніше закон «Про господарські товариства» передбачав, що акції ЗАТ можуть бути продані лише його власникам, «якщо інше не передбачене статутом товариства». Однак 23 грудня 1997 року це застереження із закону забрали. Разом із тим воно не містить і прямої заборони на можливість регулювання порядку придбання акцій у статутних документах.

Як повідомив на відкритому пленарному засіданні суду суддя-доповідач у справі Михайло Костицький, автори подання аргументують своє звернення тим, що «в системі судів загальної юрисдикції існують різні підходи щодо того, як члени ЗАТ можуть розпоряджатися своїми акціями». Внаслідок цього відповідний пункт закону дійсно потребує офіційного роз’яснення. Серед аргументів було наведено й конкретні рішення. Зокрема, в червні 2002 року Деснянський місцевий суд Києва задовольнив позов ЗАТ «Оболонь» і В. Винника до ЗАТ «Інвестиційна компанія «Керамет-Інвест» (власник акцій компанії «Сармат») про визнання недійсними договорів купівлі-продажу його акцій. Однак згодом Апеляційний суд столиці відмінив рішення місцевого суду, а Верховний Суд підтвердив законність рішення Апеляційного суду. Щоб довести суперечність рішень із даного питання, наводиться й інше рішення судів загальної юрисдикції, коли суди, починаючи від місцевого і закінчуючи Верховним, в аналогічній ситуації задовольнили позов Борщагівського хіміко-фармацевтичного заводу до своїх акціонерів, які продали акції іншим особам.

У пошуках правильного рішення Конституційний Суд звернувся до Президента, Кабміну, комітетів Верховної Ради, Мін’юсту, Спілки юристів, УСПП, вчених, які повинні були висловитися стосовно даної ситуації. За інформацією М. Костицького, позиції фахівців у цілому збігаються і полягають у тому, що проблема дійсно вимагає втручання Конституційного Суду. Наприклад, Верховний Суд висловився за пріоритетне право партнерів підприємства викупити акції та право ЗАТ встановлювати процес продажу або відчуження акцій. А постійний представник Верховної Ради в Конституційному Суді Анатолій Селіванов підтримав колегу, висловившись за те, що, оскільки власник повинен бути ознайомлений зі статусом ЗАТ, то він не може ігнорувати встановлених там норм. Саме це і намагаються довести представники ЗАТ «Оболонь». На їхню думку, в тому випадку, коли компанія вирішує прийняти форми закритого товариства, закріпивши в документах певний порядок відчуження акцій, то вона має повне право не допускати у свої ряди небажаних. У разі ж необхідності продати чи передати акції одним із партнерів у компанії повинна зберігатися можливість викупити їх до надходження в треті руки.

Чи дасть можливість Конституційний Суд створювати компанії, наглухо закриті від проникнення сторонніх? І як це в принципі відіб’ється на українському фондовому ринку? Адже не виключено, що така преференція може призвести до «закриття» багатьох підприємств, власники яких найбільше бояться змін.