Оподаткування благодійної допомоги в Україні - переваги та недоліки

Згідно інформації, опублікованій на сайті КМУ - 15 січня 2024 року заступник Генерального секретаря ООН Мартін Гріффітс та Верховний комісар ООН у справах біженців Філіппо Гранді представили стратегічні плани гуманітарної діяльності ООН в Україні у 2024 році на суму 4,2 мільярда доларів США.

Окрім цієї програми в Україні працює багато інших програм від Товариства Червоного Хреста, Міжнародної організації з міграції, ЮНІСЕФ, міжнародної гуманітарної організації Action Against Hunger, мережі «Карітас» та інших міжнародних благодійних організацій.

Так, лише у США на благодійні пожертви у 2022 році було спрямовано 577 млрд дол, 25 найбільших благодійників країни віддали на добрі справи 169 млрд дол, при цьому шістнадцять із них підписали «Присягу дарування», пообіцявши за життя чи після своєї смерті віддати на благодійність принаймні половину своїх статків.

Найбільші суми благодійної допомоги у світі спрямовуються на освіту, охорону здоров’я, релігійні організації, соціальні послуги, екологічні ініціативи та наукові дослідження.

Для України основним напрямком діяльності благодійних організацій є допомога громадянам, які постраждали внаслідок військових дій, підтримка діяльності бізнесу та Збройним Силам України.

Важливою була ініціатива Президента України щодо створення платформи United24 для залучення міжнародної підтримки на підтримку України під час російсько-української війни. Основні напрямки фінансування United24 включають питання оборони та розмінування, медичної допомоги та відновлення інфраструктури та будівель, пошкоджених внаслідок війни. За даними веб сайту платформу, з часу її створення було залучено 674 млн дол США.

Чи може Україна збільшити розмір фінансової допомоги, яка надається благодійними організаціями?

Одним з чинників, який би позитивно вплинув на збільшення сум благодійної допомоги Україні могло б бути створення більш комфортних умов діяльності благодійних організацій, зокрема в частині удосконалення оподаткування операцій пов’язаних з  благочинністю.

За загальним правилом, що діє в Україні, якщо особа отримує кошти, майно або послугу безкоштовно, це вважається її оподатковуваним доходом, з суми якого сплачується податок на доходи фізичних осіб (18%) і військовий збір (1,5%). У деяких випадках, обов'язок сплатити податок виникає і у того, хто надає таку допомогу. Податкове законодавство України визначає закритий перелік підстав, іноді адміністративно обтяжливих та суперечливих, за яких благодійна допомога не підлягає оподаткуванню.

Оподаткування благодійної допомоги регулюється кількома статтями ПКУ, які визначають умови в залежності від цільового призначення благодійної допомоги, характеристик її отримувача, її розміру та джерела виплати. Тому, аби визначити суму податкових зобов’язань при отриманні (виплаті) різних видів благодійної допомоги, слід чітко ідентифікувати, що є предметом благодійної допомоги, виду допомоги, її цільового призначення.

Основними недоліками податкового законодавства України в частині оподаткування благодійної допомоги є його складність та варіативність тлумачення, звільнення від оподаткування доволі малих сум, які не можуть кардинально допомогти громадянам вирішити їх побутові проблеми (розмір не перевищує розміру місячного прожиткового мінімуму помноженого на 1.4, що становить сьогодні 4240 грн), обмеження відносити на витрати тільки суму благодійної допомоги, що не перевищує 4% оподатковуваного прибутку попереднього звітного року та суттєві відмінності в оподаткуванні від тих правил, які застосовуються у розвинутих країнах світу та ЄС.

Більш детально з проблематикою оподаткування благодійної допомоги в Україні та світовим досвідом можна ознайомитись у дослідженні Інституту соціально-економічної трансформації «Оподаткування міжнародної благодійної допомоги: виклики та можливості для України», яке було проведено у співпраці з Help – Hilfe zur Selbsthilfe. Відповідно до висновків дослідження доцільними є такі зміни українського законодавства:

1. Необхідно законодавчо прирівняти верифіковані/кваліфіковані благодійні організації країн-членів ЄС до українських благодійних організацій з відповідною спрощеною процедурою державної реєстрації, зокрема це може бути автоматичне включення до Єдиного реєстру отримувачів гуманітарної допомоги та забезпечити дистанційну їх реєстрацію у національних податкових органах;

2. На період воєнного стану в Україні та певний час після нього збільшити максимальний розмір благодійних внесків без додаткового оподаткування (наразі діє обмеження у 4% оподатковуваного прибутку попереднього звітного року). У парламенті вже зареєстровано оптимальний законопроект №9177 від 03.04.2023 року, який передбачає збільшення порогу з 4% до 10%;

3. Збільшити розмір неоподатковуваної суми при отриманні нецільових грошових виплат від інших благодійників до 10-12 прожиткових мінімумів для працездатних осіб на рік (такий стриманий розмір допомоги потенційно не зможе стимулювати зловживання, але значно вплине на обсяги допомоги);

4. Імплементації в українське податкове законодавство стимулюючих та пом’якшуючих податкових норм щодо зменшення податкових зобов’язань благодійника (досвід Канади), створення Єдиного реєстру отримувачів гуманітарної (досвід Німеччини), встановлення обмежень розмірів пожертвування, що може бути зроблено готівкою (досвід Австрії);

5. Передбачити прості та зручні механізми звітування благодійних організацій про надану благодійну допомогу, які б виключали можливість зловживань та подальшого дискреційного трактування законодавства під час податкових перевірок.

Прийняті спрощення для благодійних організацій могли б суттєво вплинути на збільшення фінансової допомоги, яка надається Україні з боку міжнародних партнерів, та більш швидкому вирішенню проблем внутрішньо переміщених осіб, бізнесу та Збройних Сил України. Зазначене джерело додаткового фінансування могло б також посилити економічну стійкість вітчизняного бізнесу та зменшити потребу Уряду у додатковому фінансуванні, який він намагається знайти за рахунок збільшення фіскального навантаження (законопроект Кабміну №11416).

Мирослав Лаба

Фахівець з питань податкової та регуляторної політики Економічної експертної платформи