У Львові трансплантологи пересадили однорічному хлопчикові печінку

Донором малюкові став 44-річний вінничанин, котрий помер від мальформації судин головного мозку (розрив аневризми).

Про операцію, що її виконано уперше в Україні, у соціальних мережах написав  керівник Першого територіального об'єднання міста Львова Олег Самчук, назвавши її дивовижною історією на Водосвяття: «У велике свято Водохреща хочу розповісти вам дивовижну історію про малюка, вижити якому захотіла допомогти ціла країна».

У дописі зазначено, що Артемко, якому нещодавно виповнився рочок,  народився з діагнозом «атрезія жовчних протоків та виражена печінкова недостатність», і єдиним порятунком для дитини була пересадка печінки. «Її від посмертного донора таким маленьким діткам в нашій країні ще не робили, а з родини Артемкові за донора не підходив ніхто», – зазначено у дописі Олега Самчука.

Останні чотири місяці хлопчик і його мама Христина, які родом із маленького села у Прикарпатті,  жили у Львівській дитячій лікарні на Пилипа Орлика, де 6 січня відсвяткували рік малюкові.

І далі – пряма мова Олега Самчука: «12 січня стає відомо – у Вінниці є донор. Розгортається ціла спецоперація. Печінку, яка поза тілом «живе» максимум 12 годин, з Вінниці доправляє вертоліт Нацполіції. Орган в дитячій лікарні на Орлика зустрічають трансплантологи – це наші лікарі та команда колег зі столичної лікарні «Феофанія», які приїхали на допомогу.

Хірургічне втручання виявляється надскладним. Спершу лікарям доводиться розділити донорську печінку, аби взяти для маленького Артемка її частину. Потім розпочинається сама трансплантація, яка триває майже до ранку – це близько 12 годин.

Відтоді малюк перебуває в реанімації під цілодобовим моніторингом. Від нього не відходять лікарі.

І нині у це велике Свято, на сьому добу після трансплантації, можу нарешті сказати: печінка працює, стан дитини стабільний».

Також Олег Самчук зазначає, що успішна операція – це лише половина шляху. Попереду не менш складна його частина, бо виснажений хворобою організм дитини має адаптуватися до життя з новим органом.

Тетяна КОЗИРЄВА, «День», Львів