Сплати податки і... майни!

Незважаючи на те, що терміни «блокчейн», «криптовалюта» та «майнінг» досі лякають середньостатистичного українця, перша робота над блокчейном, або ж криптографічно захищеним ланцюгом блоків, була описана ще у далекому 1991 року Стюартом Хабером та Скоттом Сторнеттою.

Сьогодні провідні держави світу, корпорації, банки активно вивчають і застосовують блокчейн, і це вже змінює наш світ.  І Україна, схоже, впритул наблизилась до легалізації цієї технології. Але  процес — не без нюансів.

Вчора міністерство цифрової трансформації офіційно заявило, що працює над законопроєктом про внесення змін до Податкового кодексу, які необхідні для легалізації ринку віртуальних активів.

Про це повідомила прес-служба міністерства у Telegram-каналі.

«11 червня у Верховній Раді зареєстровано проєкт закону №3637 «Про віртуальні активи», який розроблено Мінцифри, депутатським об’єднанням Blockchain4Ukraine та БАУ (Асоціація «Блокчейн Україна») .Але якщо після прийняття профільного закону №3637 не внести зміни до Податкового кодексу, це призведе не до відкриття ринку, а до полювання на індустрію з різними трактуваннями податкових зобов’язань. Тому Мінцифри разом з блокчейн-спільнотою вже розробляє законопроєкт, який дозволить ці зміни внести», — йдеться у повідомленні.

Зазначається, що міністерство також підписало меморандум з Асоціацією «Блокчейн Україна», відповідно до якого вона долучиться до роботи над документом.

Меморандум передбачає співпрацю щодо: погодження з міжнародними стандартами та рекомендаціями щодо запобігання відмиванню коштів і фінансуванню тероризму стосовно віртуальних активів; розробки державної стратегії стимулювання розвитку сфери та створення інвестиційних умов для ведення бізнесу в Україні; створення концепції та умов транспарентності державних процедур і розвитку інструментів суспільного моніторингу; створення концепції впровадження технології блокчейн у роботу державних реєстрів та інституцій України.

«Крім того, саме співпраця з БАУ стане ключовим фактором у формуванні ринку віртуальних активів. А це ще раз доводить, що правове поле для ринку віртуальних активів не нав’язується державою, а створюється з урахуванням побажань бізнесу», — підкреслили в Мінцифри.

Нагадаємо, у жовтні минулого року голова міжфракційного депутатського об’єднання Blockchain4Ukraine Олексій Жмеренецький (фракція «Слуга народу») на своїй сторінці у Facebook анонсував як мінімум ще три законопроєкти, що стосуватимуться легалізації криптовалюти в Україні: щодо протидії відмиванню грошей з урахуванням віртуальних активів; про впровадження технології блокчейн в роботу усіх державних реєстрів України та про токенізацію активів.

Невизначеність правового статусу віртуальних активів, складовою частиною яких є криптоактиви та токен-активи, на думку авторів вищезгаданого законопроекту, заважає розвитку ринку віртуальних активів в Україні. Така ситуація призводить до того, що власники віртуальних активів та суб’єкти господарювання, які надають послуги у цій сфері, зіштовхуються з великою кількістю проблем, зокрема з неможливістю застосування механізмів захисту права власності.

Крім того, невизначеність правового статусу віртуальних активів стримує вихід на український ринок міжнародних компаній, які працюють у цій сфері, оскільки ризики такої діяльності є для них більш вагомими, ніж можливі прибутки. Як наслідок, державний та місцеві бюджети недоотримують значні кошти податків від операцій з віртуальними активами, переконані нардепи.

Проектом закону передбачається, що об’єктом оподаткування податку на прибуток підприємств є прибуток від операцій з криптоактивами, який визначається як позитивна різниця між доходом, отриманим платником податку від продажу криптоактивів та витратами, пов’язаними з їх придбанням та/або майнінгом, а фінансовий результат за операціями з криптоактивами визначається окремо від фінансового результату за іншими видами діяльності платника податку.

Проектом закону включено до бази оподаткування для податку на доходи фізичних осіб інвестиційний прибуток від операцій з криптоактивами, який оподатковується за ставкою 5 %.

Цікаво, що проектом закону віднесено операції з продажу криптоактивів до таких, які не є об’єктом оподаткування податком на додану вартість.

В травні цього року в Мінекоенерго заявили, що Україна має профіцит атомної генерації, який  варто спрямуватис на майнінг криптовалют.

Про це йшлося  у роз’ясненні міністерства. Зазначалося, що через карантин на сьогодні в Україні — профіцит виробництва електроенергії.

«Для української енергетики це означає більш серйозні виклики, на які держава, влада і суспільство мають реагувати оперативно, застосовувати нові підходи, адже йдеться про майбутнє України як модернової держави. Наразі для бізнесу вкрай важливо швидко зреагувати на виклики, а завдання держави — створити зрозумілі правила та комфортні умови, аби бізнес міг діяти як драйвер суспільного та економічного розвитку», — йшлося я у повідомленні.

В міненерго пропонували: маючи профіцит атомної генерації, один із сучасних інструментів використання надлишкової електроенергії — спрямування її на майнінг криптовалют. «Це не лише дозволяє зберегти гарантоване навантаження на АЕС, але й дасть можливість підприємствам залучити додаткові кошти. Тобто відкриває шлях до принципово нової економіки, нових підходів, нової системи ринку», — підкреслили у Міненерго.

У відомстві також підкреслили, що розглядають можливість створення центрів обробки даних (ЦОД) поруч з АЕС.

«В «Енергоатомі» було розроблено пілотний проект з приєднання споживачів ЦОД потужністю до 1000 МВт до електричних мереж, з виділенням першої черги 30 МВт, у місті-супутнику Запорізької АЕС Енергодарі. Проектом передбачено створення нової інфраструктури видачі потужності ВРП-750 кВ ЗАЕС для довгострокового постачання електроенергії для забезпечення потреб ЦОД», — йшлося у повідомленні. У  перспективі такі дата-центри мали стати  самоокупними.

Міністерство цифровий трансформації заявляє, що збирається врегулювати ринок, використовуючи передовий досвід європейських країн. Існує ряд країн, які вже давно впровадили рекомендації FATF в національне законодавство.

Такі країни, як Мальта і Естонія, ввели спеціальні криптовалютні ліцензії на надання послуг, пов’язаних з віртуальними активами. Ця криптовалютна ліцензія дозволяє швидко відкрити рахунок в банку або в платіжній системі, однак передбачає декілька зобов’язань, зокрема і на відповідність AML законодавству країни.

Наприклад, обов’язковою вимогою для отримання криптовалютної ліцензії в Естонії є наявність у проекту Compliance Officer. Відзначимо, Compliance Officer повинен мати відповідну кваліфікацію та мати профільну освіту.

Англія обрала інший сценарій. У цій країні немає окремих криптовалютних ліцензій, але кожному бізнесу, пов’язаному з криптовалютою (обмінники, біржі, ICO, IEO провайдери, постачальники додатків криптогаманців), необхідно зареєструватися в FCA. Для бізнесу обов’язковим є: AML перевірка: постачальник послуг, пов’язаний з віртуальними активами, повинен знати походження коштів клієнта, KYC перевірка: процедура верифікації.

Законодавство Англії зобов’язує постачальників послуг, пов’язаних з віртуальними активами, мати як Compliance officer, так і відділ моніторингу фінансової безпеки. FCA контролює не тільки належний моніторинг транзакцій, а й безпеку зберігання коштів. За недотримання AML законодавства передбачена фінансова та кримінальна відповідальність.

Більшість криптовалютних бірж і обмінників впровадили процедуру верифікації і дотримуються політики KYC (Know Your Client). Крім цього, біржі та обмінники почнуть розбиратися з метою проведення транзакції, перевіряти джерела походження коштів. Кілька криптобірж вже співпрацюють з різними аналітичними сервісами. Найпопулярніший — Chainalysis. З ним співпрацюють такі відомі криптобіржі, як Bithumb, Bitfinex, Binance і відомий stable coin — Tether.

Український крипторинок теж буде співпрацювати з такими аналітичними сервісами, адже проблема відмивання грошей і фінансування тероризму в світі є дуже актуальною. Міжнародне співтовариства постійно впроваджує нові вимоги для представників криптоіндустріі. Постачальникам послуг, пов’язаних з обігом віртуальних активів, варто готуватися заздалегідь і впроваджувати передові установки, якими користуються кращі криптобіржі. Стан нинішнього крипторинка в Україні показує, що криптоіндустрія поки не готова до таких змін.