Мінфін помилився, шукає вихід

Експерт громадської мережі «Опора» Тетяна Бойко свого часу разом з іншими громадськими активістами, на прохання голови уряду Володимира Гройсмана, брала участь у зйомках відеоролика на підтримку нової ціни на газ і реформування системи тарифів. Вона і сьогодні вважає, що цей крок (підвищення газової ціни) був прогресивним і правильним, але паралельно, на її думку, треба було зробити й інше — реформувати систему субсидій. Про це вчасно не подумали.

ЧОМУ НЕ ПОДУМАЛИ?

Як наслідок, констатує активістка, на субсидії у держбюджеті, які отримують комунальні підприємства і ОСББ, закладається приблизно у 100 разів більше коштів, ніж на підвищення енергоефективності. А цього року субсидії ще й затримуються від трьох до шести місяців. Це означає, що підприємства житлово-комунального господарства або ОСББ (багато які з них взяли банківські кредити на підвищення енергоефективності будинків) залишаються практично без коштів. «На жаль, держава не розробила і не оголосила плану з реформування субсидій, — відзначає Бойко, — Тим часом, приміром,  ОСББ вже не мають коштів і подекуди припиняють надавати послуги та розраховуватися за них. Через це, зокрема, не вивозиться сміття, що дуже небезпечно».

«Коли ми говорили про те, що потрібно зробити єдину ціну на газ, що на практиці означало підвищення тарифів для населення, вважалося, що податкових зобов’язань «Нафтогазу» буде достатньо, щоб сплачувати адресні субсидії та на заходи з енергоефективності, ну хоча б на субсидії. І сьогодні, за даними «Нафтогазу», сплачених ним податків достатньо, щоб принаймні   розрахуватися з боргами», — відзначає Бойко.

СУБСИДІЇ МОНЕТИЗУЮТЬ ЗА МІСЯЦЬ-ДВА

Директор департаменту Мінсоцполітики Віталій Музиченко пригадує, що в міністерстві вважали, що субсидіями користуватимуться вісім мільйонів домогосподарств. За результатами опалювального періоду цей прогноз майже виправдався: субсідіантів  налічується 7,5 мільйона. «Іншою стороною цієї ситуації є можливість вчасно забезпечити фінансування субсидій, — визнає чиновник, — тієї суми, яка була закладена в бюджеті, недостатньо, щоб забезпечити вчасне фінансування субсидій. Сьогодні є певна заборгованість».

Однак Музиченко покладається на практику, коли за підсумками опалювального періоду провадиться процедура повернення невикористаних сум субсидій. «Якщо для сім’ї соціальний норматив становить 400 кубометрів газу на місяць, а реально використано 300 чи 350, то різниця має бути повернута до державного бюджету», — вказує Музиченко і нагадує, що минулого року практично оплата 15 мільярдів кубометрів  невикористаних субсидій було повернуто до бюджету). «Цього року. за орієнтовними підрахунками, їх може бути 9-10 мільярдів», — додає він і пропонує почекати, коли ці суми будуть визначені остаточно і тоді можна буде говорити про збільшення субсидій на суму, якої не вистачає.

Директор департаменту порушує й таку актуальну тему, як монетизація частини невикористаних субсидій. Таким чином передбачається стимулювати громадян до ощадливого використання енергетичних ресурсів. За підсумками опалювального періоду кожна сім’я. що має економію, починаючи з червня, матиме можливість звернутися до органу соціального захисту з відповідною заявою і отримати еквівалент вартості 100 кубометрів газу за умови використання індивідуального газового опалення, розповідає Музиченко. Для цього надавачі послуг мали до 1 червня подати списки таких громадян, щоб органи соціального захисту проінформували такі сім’ї. Ця робота ще не закінчена, та вже сьогодні є інформація майже про 1,5 мільйона осіб,  що включені до таких списків. За місяць-два вони отримають гроші на власні рахунки, впевнений чиновник.

«ДО ОСББ ПЕРШІ СУБСИДІЇ ПРИЙШЛИ ЛИШЕ СЬОГОДНІ»

Часткова монетизація це прекрасно, говорить Бойко, але вимагає й конкретної відповіді на запитання, чому кошти протягом півроку не відшкодовуються комунальним підприємствам і ОСББ. «Якщо коштів немає зараз, — іронізує вона, — то звідки вони з’являться? І чому вони не надходять, якщо передбачені бюджетом?» Музиченко явно не може відповісти і лиш сперечається з приводу строку затримки субсидій. Бойко ставить його на місце, зауваживши, що перші кошті цього року прийшли до ОСББ лиш сьогодні.

На допомогу Бойко приходить фінансовий директор ПАТ «Київенерго» Тетяна Грязнова. «На 1 червня підписані «Нафтогазом», але не профінансовані протоколи субсидій для «Київенерго» на 1,47 мільярда гривень. З них заборгованість по пільгах та субсидіях за електроенергію споживачів «Київенерго» і «Водоканалу» (за електроенергію) — 207 мільйонів, а заборгованість за теплову енергію та гаряче водопостачання — 1,26 мільйона гривень. Це, насправді, борг за п’ять місяців цього року». «Станом на сьогодні, — продовжує фін директор, — рівень боргів за пільги та субсидії становить 42% загального боргу «Київенерго» перед НАК «Нафтогаз України».

Заступник міністра фінансів Сергій Марченко також, як мовиться, у курсі справи. Він визнає, що проблема фінансування субсидій існує. «Ситуація така, що потребує рішень, бо передбачених в бюджеті 47 мільярдів гривень недостатньо», — вказує він. При формуванні бюджету 2017 року, за його словами, видавалося, що цієї суми достатньо при збереження кількості субсидіантів на рівні 2016 року.  В кінці опалювального сезону, з його слів, стало зрозумілим, що цих коштів не достатньо. «Зараз Міністерство фінансів має намір виправляти цю ситуацію і готує проект змін до бюджету, який передбачає додаткові бюджетні призначення. Розрахунково це 15 мільярдів, яких достатньо, щоб закрити проблему».

Марченко сподівається, що державна машина в цьому напрямі спрацює вчасно, незважаючи на те, що парламенту залишилось працювати лише два пленарні тижні. Він також повідомив, що сьогодні переглядаються списки субсидіантів і приблизно 5% від них не отримують перепризначення на наступний рік. Крім того, у міністерстві, за словами заступника міністра, планують відмовитись від клірингової схеми розрахунків. «І це реально», — наголошує Марченко. А відповідаючи на запитання, скільки в бюджеті потрібно передбачити житлово-комунальних субсидій, не вагаючись відповідає: 75—77 мільярдів гривень.

ЧИ НЕ БУДЕ ПІЗНО?

Віце-президент міжгалузевої асоціації «Укртеплокомуненерго» Сергій Дунайло  зазначив, що «відключення київської ТЕЦ-6 — це диверсія». «Не можна було давати «Київтрансгазу» доручення її відключати, — з болем у голосі виголошує він, — Це не якась квартальна котельня. Це 600 МВт потужності. Це пікові водогрійні котли. Це гаряче водозабезпечення столиці. Там мазутне господарство. Мазут застигає так, що його потім зубами не  відгризеш. А сьогодні вже йде відсиріння водню, який охолоджує генератори. Кисень піднявся в трубопроводах, яких тисячі кілометрів. ТЕЦ-6 треба негайно запускати, інакше вона може взагалі не запуститися. А тоді й далі шукати шляхи, як вирішити питання взаємної заборгованості по газу».

«День» запитав у Грязнової, чи виконає за таких умов «Київенерго» свій план підготовки обладнання та мереж до зими. Вона була задоволена словами Марченка про підготовку Мінфіном змін до бюджету і про додаткові 15 мільярдів на субсидії у бюджеті. Тепер усі її надії на останні два тижні роботи парламенту, протягом яких відповідні зміни будуть ухвалені. Якщо так, то зимою в місті, за її словами, особливих проблем з теплопостачанням не буде. Якщо ж не встигнуть, то прогнозувати щось дуже важко. Грязнова повідомила, що зараз, незважаючи на відключення ТЕЦ-6, «Київенерго» не має змоги вести передзимові роботи, адже усе ж сподівається, що ТЕЦ з дня на день буде запущено. І тільки тоді можна буде вести планомірні роботи, починаючи з випробувань мереж на герметичність. Поки ж ремонтують тільки ті мережі, які отримують тепло від котелень...

P.S. Майже 2/3 українців (60%) ствержджують, що за останній рік їхнє матеріальне становище погіршилось, повідомляє соціологічна група «Рейтинг». Більше 60% опитаних громадян не в змозі сплачувати рахунки за житлово-комунальні послуги.