Дрібний бізнес усе дрібнішає

Розвиток малого бізнесу в Україні, незважаючи на широко рекламовані спроби влади щось змінити, залишає бажати кращого - такого висновку мимоволі доходиш, вивчаючи результати соціологічного опитування, проведеного фахівцями Міжнародної фінансової корпорації (МФК). На теми стосовно ведення бізнесу в Україні відповіли 200 підприємців Дніпропетровська, Харкова, Львова та Вінниці (міст, де діють бізнес-центри МФК). А коментують одержані цифри, а також пояснюють причини сьогоднішнього гальмування в розвитку підприємництва керівник проекту МФК із підтримки приватного підприємництва в Україні американець Томас Рейдер та аналітик проекту Тетяна Черняк.

Тетяна Черняк: - Опитування показало, що ситуація в малому бізнесі погіршилася і якихось реальних змін на краще, на жаль, немає. Тобто всі ті проблеми, які були актуальними ще півтора року тому, досі залишилися невирішеними. Навіть офіційна статистика не наполягає на стабільному збільшенні кількості діючих приватних підприємств. Сьогодні в Україні, з населенням у 50 мільйонів чоловік, таких підприємств лише 100 тисяч 500 (минулого року їх було 99,6 тис.). У Польщі, наприклад, де населення менше (39 млн. людей), працюють понад два мільйони приватних підприємств. Статистика також свідчить про те, що число фірм скорочується - із 280 тисяч зареєстрованих платять податки лише 30% (їх і вважають діючими). Наше опитування показало, що основна причина такого кепського становища - надмірні податки. На них скаржився майже кожен респондент (95% опитаних). 82% відмітили велику кількість різних податків і 70% не влаштовує часта зміна податкової звітності. Серед істотних проблем підприємці назвали низький купівельний попит (47%) і неплатежі клієнтів (32%), що провокує складності з реалізацією виготовленої продукції. Бізнесменів непокоїть також велика кількість ліцензованих видів діяльності (18%), складності при отриманні кредиту (16%) і тиск місцевої влади (9%).

Кореспондент: - Уже кілька років поспіль приватні підприємці характеризують названі проблеми як такі, що гальмують діяльність. Однак нічого не міняється, за винятком розростання словесної кампанії на захист дрібних бізнесменів. Чи не означає це, що подібний стан речей просто вигідний чи, принаймні, влаштовує власті?

Т. Ч.: - Навряд чи. Просто нинішня ситуація настільки складна, що виплутатися з неї швидко не вдасться. А слів, дійсно, забагато. Хоча, наприклад, навколо нового податкового законодавства - говорили й обіцяли багато, а ухвалили тільки два закони. Зате минулого року парламент вніс зміни до закону про підприємництво, чим спростив процедуру реєстрації (тепер документів для цієї процедури збирати треба менше) та скоротив кількість видів діяльності, що підлягають ліцензуванню (із 112 до 41). Однак сьогодні відзначається парадоксальне явище. З одного боку, бізнесмени заявляють про труднощі роботи в існуючому податковому законодавчому полі, а з іншого - просять хоча б пару років не міняти податкову базу. Тепер їм як повітря потрібна стабільність - бухгалтери просто не встигають орієнтуватися в податковій звітності, що постійно змінюється.

Кор.: - А що іще говорять бізнесмени? Які дії влади, на їхній погляд, допоможуть вивести приватне підприємництво на розумні європейські стандарти?

Т.Ч.: - Необхідно більше свободи. Сьогодні, наприклад, 25 контролюючих організацій будь-якого часу і в необмеженій кількості мають право нагрянути з перевіркою. Наше опитування показало, що в середньому кожне приватне підприємство перевіряється 78 разів на рік. Більше того, керівники підприємств змушені давати письмові відповіді на 68 документальних запитів із контролюючих органів. Таким чином, із п'ятиденного робочого тижня два дні йдуть на взаємодію з держорганами. Для порівняння, в Сальвадорі на залагодження регуляторних проблем часу йде втричі менше, у Литві - вдвічі. У результаті, поки українські бізнесмени спілкуються зі своїми контролерами, їхні литовські колеги розширюють асортимент і поліпшують якість продукції. Іншими словами, сьогодні бізнесу насамперед необхідна дерегуляція, тобто оптимальний механізм взаємодії між держрегулюванням і ринком. Малий бізнес не потребує такого жорсткого контролю, який спостерігається сьогодні.

Кор.: - Хотілося б почути думку американського експерта. Як ви, Томасе, оцінюєте сьогоднішній стан українського бізнесу?

Томас Рейдер.: - Безумовно, прогресивним вважаю прийняття Президентом Указу про дерегуляцію. До того ж, достатні повноваження та широке поле для діяльності має Комітет із розвитку підприємництва. Це непогані перші кроки. Сподіваюся, що подальший розвиток бізнесу піде за наростаючою. Передумови для цього є - навіть ставлення самих підприємців до бізнесу змінилося. На початку роботи наших бізнес-центрів фахівці стикалися з тим, що бажання українських бізнесменів зазвичай обмежувалися вимогою: знайдіть мені інвестора і дайте грошей. Зараз же підприємці усвідомлюють, що працюють у конкурентному середовищі, тому необхідно змінювати стиль управління, вдосконалювати знання... Вважаю, що зараз в Україні багатообіцяюче поєднання: з одного боку, законодавці хочуть багато що змінити, аби сприяти розвитку бізнесу, а з іншого, - самі підприємці готові все міняти й розвиватися самостійніше.

Кор.: - Якого рівня повинно досягти підприємництво в нашій країні, щоб МФК вважав свою місію завершеною?

Т. Р.: - Річ у тім, що попит на продукцію наших бізнес-центрів (а вони проводять лекції та семінари, складають бізнес-плани, досліджують ринки) буде завжди. Розвиток - це постійний процес. Тому українські підприємці завжди потребуватимуть навчання персоналу й вивчення ринку. Ми ж, організовуючи мережу бізнес-центрів, уже допомагаємо й допомагатимемо бізнесменам у їхній роботі.