Які скарби є в «Київській колекції»? (фото)
Проект охоплює часовий зріз від 1950-х років до сьогодні. Представлені митці – друзі Центру юдаїки Києво-Могилянської академії і видавництва «Дух і Літера». В експозиції є живопис, графіка, скульптура. Твори різні за характером: легкі, немов з повітря, картини Галини Григор’євої, монументальний цикл «Стіна» Матвія Вайсберга, трагічне полотно «Різанина на Хіосі» Олександра Ройтбурда, емоційні скульптури Ади Рибачук і Володимира Мельниченка. Пронизує глядача поглядом хлопчик єврейського гетто з картини Михайла Вайнштейна. Спостерігають за людьми «Старці» – скульптури Якова Ражби. Є навіть лялька, розшита кабалістичними письменами – її створив один з організаторів виставки Пінхас (Павло) Фішель.
«Гори робіт привезли для виставки, бо важко було розрахувати, скільки їх поміститься. Краще одна робота від митця, яка «сяє», ніж дві, що одна одну «з’їдають». Тому робили жорсткий відбір, який продовжувався навіть у день відкриття. Мені здається, що певної гармонії ми досягли, – розповідає Пінхас Фішель. – У першому залі є роботи 1950-60-х років. Тут митці демонструють ліричне уявлення про світ і себе. Світ як рай. Наприклад, Яким Левич показує світ як космос, всередині якого відбуваються події «людського» плану: похорон, собака йде містом. У наступному залі підіймається тема зламу, деструкції. Так, Віктор Гукайло зображує світ з містечками та синагогами, який щез, лишився у пам’яті – тільки якісь його уламки існують наяву. Але також постає питання, як справлятися з деструкцією. Борис Єгіазарян намагається відродити зламаний світ, робить це в абстрактних творах».
Майже вся наступна зала «виривається» з контексту виставки – тут, в основному, є речі з постійної експозиції музею Тараса Шевченка, документи й твори, пов’язані з темою Кирило-Мефодіївського братства. З «Київської колекції» тут є серія скульптур письменників, які створила Луїза Черешкевич. «Важливо було пов’язати приміщення. Письменники Луїзи Черешкевич гармоніюють з темою Кирило-Мефодіївського братства, – пояснює Пінхас Фішель. – А наступна зала, по суті, є залом графіки, де зібрані дуже різні художники. Тут є «Стіна» Матвія Вайсберга, наповнена переживаннями сучасності. Деяке наївне переживання реальності – в інших скульптурах Луїзи Черешкевич. Є і моя дивна лялька, яка має все це оживляти. Найскладніше питання – чи існує єврейське мистецтво взагалі. Всі ці виставки й альбоми – по суті, експеримент з метою знайти відповідь. І, гадаю, поки ми намагаємося це вияснити, єврейське мистецтво є».
Яскраві, характерні (з наголосом на другому складі) персонажі митців з «Київської колекції» ваблять, кличуть відкривати нові світи – омріяні, зламані, відроджені. І у таких подорожах глядач, врешті, відкриває себе. «У деяких з цих майстрів є юдейська тема, у деяких – немає, але все це – великі художники, – переконаний директор Центру юдаїки Києво-Могилянської академії, головний редактор видавництва «Дух і Літера» Леонід Фінберг. – Певний час тому мені захотілося організувати віртуальний музей наших художників. Нині він вже є в інтернеті. Там можна подивитися десятки робіт кожного майстра, представленого на виставці. Це – близько 20 митців. Їх об’єднує те, що вони – світлі талановиті люди, які не виконували ідеологічні замовлення влади у радянські часи. Сьогодні ми знаємо цих художників більше, але всім їм все одно не вистачає нашої уваги».
Подивитися виставку «Київська колекція» можна у Національному музеї Тараса Шевченка до 4 жовтня.