рф виробляє нові далекобійні ударні дрони з китайськими компонентами, – Reuters
росія торік розпочала виробництво нового ударного безпілотника великої дальності «Гарпія-А1» з використанням китайських компонентів.
Про це повідомляє Reuters із посиланням на джерела в європейських розвідувальних службах, пише Рубрика.
Згідно з документами, з якими ознайомилось видання, Іжевський електромеханічний завод «Купол», який є дочірнім підприємством російського державного концерну «Алмаз-Антей», виготовив понад 2500 «Гарпій» із липня 2023 року до липня 2024-го. Про існування нового російського безпілотника, у якому використано китайські технології, раніше не повідомлялося.
За словами джерел видання у розвідці, росія використовує «Гарпію» для атак на військові та цивільні об'єкти в Україні. Цей безпілотник «дуже нагадує Shahed», однак має кілька відмінностей. Зокрема унікальне кільце, яке кріпиться болтами, і двигуни Limbach L-550 E,йдеться у заяві європейської розвідувальної служби. Двигун, який спочатку був розроблений і виготовлений німецькою компанією, тепер виробляється в Китаї фірмою Xiamen Limbach.
Згідно із підписаним у першому кварталі 2023 року контрактом між Міноборони рф та Куполом, на виробництво нових безпілотників було виділено понад 1 млрд рублів (10 мільйонів євро). Прототип «Гарпії» був запущений у першій половині минулого року.
Злітна вага «Гарпії» становить менш як 300 кілограмів, максимальна дальність польоту – 1500 кілометрів, приблизно така ж, як і в іранських безпілотників Shahed-136, йдеться у контракті.
На думку старшого наукового співробітника Центру нової американської безпеки у Вашингтоні Семюела Бендетта, якщо виробництво «Гарпії» підтвердиться, це означатиме відхід Росії від залежності від іранських розробок щодо безпілотників дальнього радіуса дії.
«Якщо це станеться, це може означати, що Росія тепер може більше покладатися на внутрішні розробки, а також, вочевидь, на Китай, оскільки обидві сторони у цій війні залежать від багатьох китайських компонентів для виробництва безпілотників», – вважає Бендетт.
У Міністерстві закордонних справ Китаю з цього приводу заявили, що Пекін суворо контролює експорт товарів потенційно військового призначення.
«Що стосується української кризи (ідеться про війну Росії проти України – ред.), Китай завжди був прихильником сприяння мирним переговорам і політичному врегулюванню», – заявили в МЗС, додавши, що не існує жодних міжнародних обмежень на торгівлю між Китаєм та Росією.
Як повідомлялося, в Інституті вивчення війни заявили, що Росія і Китай продовжують розвивати військово-технічне співробітництво. Зокрема, КНР надає російській оборонній промисловості «дуже істотну» підтримку в обмін на секретні російські військові технології.
