«Сезони моди»: тенденції модельного бізнесу
Постановка показу столичної фірми «Ріто», відштовхуючись від головного елементу колекції — декоративної бахроми — була вирішена в «індіанському» стилі приблизно часів Фенімора Купера. Але одяг виглядав цілком сучасно й зовсім не екзотично. Скоріше, навпаки — «Ріто», яка досі радувала свіжістю підходу до трикотажу, цього разу несподівано проявила родові риси більш ніж традиційної та доволі специфічної київської трикотажної школи. Водночас «шиті» речі, якими «Ріто», здається, поки що займається «не серйозно», були набагато цікавішими — саме в них відчувалося властиве дизайнерам цієї фірми добре відчуття стилю.
Дуже цікавим був показ промислової колекції (офіційно заявленої саме так, що виглядало цілком професійно) фірми «Михайло Воронін — Відень — Париж». Відмовившись від ідеї яскравого шоу, його влаштували просто в цеху. Виявилося, що там досить місця й для імпровізованого подіуму, й для глядачів, навколо яких на автоматизованій лінії знаменитого воронінського обладнання повільно пересувалися різноманітні чоловічі й жіночі костюми. Треба зазначити, що подібної чистоти стилю не досягали в Києві навіть наймаститіші «модні» постановники. Сьогодні фірма «Михайло Воронін — Відень — Париж» окрім чоловічого одягу розробляє й нові напрямки: жіночий діловий одяг, концепція якого будується на принципах класичної елегантності, та трикотаж — чоловічий і жіночий. Безумовно, ці обидва напрямки є дуже перспективними.
Винятком із загального промислового настрою «Сезонів моди» стали покази двох колекцій Сергія Бизова. Перша, яка відкривала його фірмовий бутік, була справжнім твором прет-а-порте. Цілісна за стилем і емоційною ідеєю, вона запропонувала новий гостромодний силует: плоский каблук, широка спідниця по кісточки та простора кофта або жакет. Справді гідним захоплення є вміння дизайнера віртуозно балансувати на тонкій грані між екстремізмом і традиційністю, не даючи ні найменшого крену в жодний бік.
Чудовим завершенням «Сезонів моди» став показ колекції Бизова «Ательє». Вона, по суті, аналогічна haute couture, принаймні, в ній митець дотримався основних вимог високої моди — моделі були ручної роботи та виконані в одному ексемплярі. В «Ательє» Сергій Бизов представив абсолютно інший образ — елегантний, вишуканий силует, витканий із мережив, атласу, хутра й шовку.
№229 28.11.98 «День»
При використанні наших публікацій посилання на газету обов'язкове. © «День»
