Тернопiльщина: шанси опозиції та влади

Продовжуємо огляд передвиборчої ситуації в регіонах. Тернопільщина — політично активний регіон, де опозиція не потребує реклами. Фінал виборчих перегонів тут передбачуваний, якщо не розпорошаться голоси між різними опозиційними силами. Позачергові вибори до Тернопільської обласної ради 2009 року показали, що чималий відсоток місцевого електорату підтримує ВО «Свобода». Але тепер, як свідчать настрої населення, вагому підтримку потенційних виборців має і партія «УДАР». Про політичну ситуацію в регіоні «День» говорить із координатором Комітету опору диктатурі в Тернопільській області Степаном БАРНОЮ.

— Арсеній Яценюк назвав Тернопільщину базовим регіоном для опозиції. А як ви оцінюєте політичну ситуацію в області?

— Погоджуюся. Ті кроки, що робить сьогодні Об’єднана опозиція, а також — «УДАР» і «Свобода», є свідченням порозуміння між ними. У найближчому часі відбудеться узгодження певних позицій представників опозиційних сил у місцевих радах, а отже, і на виборах до парламенту. Як свідчить соціологія, наш край в політичному плані є опозиційним. Тут багато людей, які мають принципову позицію відносно мови, історії, культури і, відповідно, до тієї політики, яку веде центральна влада. На мою думку, це дасть можливість консолідувати громадськість навколо відстоювання українських цінностей.

— Чи є домовленості щодо кандидатів у області?

— Остаточне узгодження кандидатів має відбутися наприкінці липня, але станом на сьогодні цей процес успішно триває. На Тернопільщині буде визначено п’ять кандидатів, які представлятимуть Об’єднану опозицію.

— Чому Об’єднана опозиція так затягує з оприлюдненням кандидатів?

— Будь-який об’єднавчий процес тривалий. Іншого варіанту участі у виборах, як на базі однієї політичної партії, немає. Тому процес затягується. Уся об’єднана опозиція буде йти єдиним партійним списком. Це унікальне явище, яке частково простимулювали провладні сили, сподіваючись, що опозиціонери не знайдуть між собою порозуміння. Насправді ж це дало підстави для об’єднання і взаєморозуміння — в такий спосіб виробляється спільна позиція.

— Чи можна очікувати, що в провладних кандидатів є неабиякі шанси на перемогу, в яких округах?

— Гадаю, в провладних сил великих шансів немає хоча б тому, що їхні кандидати позиціонують себе з людьми, які, ні сіло ні впало, стали вболівати за Тернопільщину, хоча жодного стосунку до нашого краю не мають, навіть одягнули вишиванку і заговорили українською. Або є й такі, що взагалі нічого собою не являють в політиці. Це один момент. Другий — є чіткі громадянські настрої в області, які спрямовані на підтримку опозиційних сил. Кандидати від опозиції мають усі шанси перемогти, якщо вони будуть узгодженими кандидатами по всіх округах Тернопільщини без винятку.

— У Тернополі найбільше шансів мають кандидати від Об’єднаної опозиції та «Свободи». Між ними теж точиться боротьба.

— Непорозумінь немає. Є дискусія з приводу кандидатів. Гадаю, здоровий глузд візьме своє й у Тернополі, й у будь-якому іншому окрузі буде висунено єдиного кандидата. Ми сьогодні працюємо за формулою: «один округ — один спільний кандидат від ВО «Свобода» і ВО «Батьківщина». Висунення будь-яких паралельних кандидатів — це гра на руку Партії регіонів і провладних сил.

— Є досить велика підтримка серед виборців політичної сили «УДАР»...

— Так, «УДАР» має підтримку, і, на мою думку, Об’єднана опозиція вийде на певний формат взаєморозуміння з цією політичною силою. У кінцевій фазі ми виробимо позицію взаємопідтримки одного з кандидатів опозиційних сил, які матимуть найвищий рейтинг. Це — ідеальний формат.

— Як би ви оцінили теперішню владу в регіоні? Чи повторить попередні результати місцевих виборів ВО «Свобода»?

— Щодо Тернопільської обласної ради є кілька аспектів. Перший — це те, що в Тернопільській обласній раді відбувається правовий нігілізм. Наразі ми маємо ситуацію, коли обласна рада недоукомплектована. Не тому, що склалися певні моменти, які мають правові наслідки, це штучно створена ситуація, коли голова ТВК — комуніст і частина складу комісії — представники провладних сил — блокують засідання, не вводячи близько двох десятків депутатів у свої повноваження. Відповідно, Тернопільська облрада не представляє позиції більшості виборців. Вона стримує позицію депутатів відносно відстоювання українських цінностей і навіть у відстоюванні інтересів громади. Наприклад, розподіляючи кошти по районах, ми не можемо наполягти на своїй позиції без урахування позиції Партії регіонів, яка складає в Тернопільській облраді разом із міжфракційним об’єднанням «Стабільність і реформи» кілька десятків депутатів. Майже 60 депутатів від опозиційних сил не впливають на процес тому, що немає 61-го голосу.

Порівняно із тією ситуацією, коли «Свобода» йшла на вибори 2009 року, сьогодні стан справ діаметрально протилежний. Багато політичних сил, зокрема, «Батьківщина», «Фронт Змін», не брали тоді участі у виборах. Тому опозиційне поле фактично повністю було віддане свободівцям, які успішно цим скористалися. Пройшовши в обласну раду, вони отримали 50 мандатів, а в результаті сьогодні мають 37 депутатів. Гадаю, представники «Свободи», враховуючи наближення виборів, мають прозвітувати за виконання своєї програми. Голоси, котрі свого часу відійшли до «Свободи», сьогодні можуть суттєво перерозподілитися.

— Нині мають місце розмови про позачергові вибори до Тернопільської обласної ради цієї осені. Чи є для цього реальне підґрунтя?

— З одного боку, має бути витриманий термін повноважень ради, а з другого — все-таки повинні відбутися позачергові вибори, котрі зрівняють скликання всіх Рад в Україні. Тому вибори, вважаю, відбудуться, але не з точки зору необхідності врегулювання правових моментів, а виходячи з політичної доцільності провладних сил. У цьому випадку для опозиції є принципово важливим об’єднання всіх сил.

— Праймериз, який відбувся в Зборівському виборчому окрузі, показав, що презентований кандидат від Об’єднаної опозиції — Володимир Бойко — надто слабка політична фігура. Чи планує Об’єднана опозиція укріпити свої позиції, змінивши гравця на Валентина Наливайченка, який переміг серед шістьох кандидатів із великим відривом?

— Праймериз має відбуватися за участю і згодою всіх політичних сил. Гадаю, що між ВО «Батьківщина» та представником від національної опозиції Валентином Наливайченком буде досягнуто взаєморозуміння. Але я не можу сказати, чи буде кінцева ставка на Наливайченка. Можливі різні варіанти: хтось — Наливайченко або Бойко — може піти по списку.

— Приклади підкупу на мажоритарних округах є по всій країні, й на Тернопільщині зокрема. Що це — відсутність відповідальності в громад чи брак аргументів у політиків?

— І те й інше. Передусім це — зневіра виборців. Сьогодні багато громадян за межею бідності. Ми маємо розуміти, що люди, які приходять до влади, не йдуть туди з метою покращити життя народу. У багатьох випадках вони йдуть у владу, щоб вкласти мільйон, а заробити десять. Тому вони думають, як ефективніше цей мільйон використати, — якомога більше людей обдурити. Завдання громадянського суспільства — втлумачити виборцям, що політики приходять і відходять. Сьогодні вони подарували вам сто гривень за голос, а завтра — заберуть у вас тисячу гривень через зростання цін на товари і комунальні послуги.

— Нещодавно під час зустрічі з тернопільськими журналістами народний депутат Андрій Парубій (зараз у «Фронті Змін») запевнив: «Законопроект про мову похований і не має шансів до вересня набути чинності». За його словами, на цьому етапі опозиційні сили здобули невелику тактичну перемогу. Але вересень — не за горами. Як опозиція діятиме далі?

— Ми готуємося не на початок вересня, а скоріше — на 31 липня. Вважаю, що зараз наш обов’язок — мобілізувати максимальну кількість людей. Зібрати не сотні, тисячі, а десятки, сотні тисяч людей, які можуть виступити на захист української мови в Києві під Адміністрацією Президента, Верховною Радою, в Тернополі, Донецьку, Криму, Сумах... Треба розуміти, що питання української мови — це не тільки питання мови, якою ми розмовляємо, це питання європейського вибору: або ми розмовляємо українською мовою, і ми — європейська країна, або ми вибираємо російську і азіатський вектор розвитку. Це є дискусія світоглядних позицій. Наше завдання — переконати все українське суспільство в тому, що ми маємо бути європейською країною з українською державною мовою.