Перейти до основного вмісту
На сайті проводяться технічні роботи. Вибачте за незручності.

Чи розпалять «іскри» районного масштабу всеукраїнське попелище?

28 листопада, 00:00

Отже, золотоніська, чигиринська та христинівська районки опинилися «по той бік барикад». Далекі від великої політики, вони, однак, мотивують своє неприєднання цілком кон’юнктурною риторикою: а що ми з того будемо мати? Скажімо, у христинівській «Трибуні хлібороба» заборгованість журналістам із зарплатні перевищила три місяці. Здавалося б, «неохоплена» адміністративною турботою районка мала б бути у своїм горі самотньою. Та ба, «Лисянщина», у співзасновниках якої вже півтора року «ходить» райдержадміністрація, також не купається в розкошах — заборгованість тут складає чотири місяці. Винен друкарні понад 10 тисяч гривень і колектив газети «Драбівщина», котрий теж має співзасновника в особі райдержадміністрації. Приклади можна продовжувати.

Відтак виникає питання: чи резонно розширювати коло «хазяїв», якщо вони неплатоспроможні? Проте більшість районок, вбачаючи в райдержадміністраціях рятівну соломину, на якій написано «державна підтримка», піддалися тиску. Наразі в процесі перереєстрації перебувають іще 5 газет, економічне становище яких за останні місяці погіршилося настільки, що вони опинилися на межі банкрутства: «Катеринопільський вісник», «Маньківські новини» та інші.

У Чигирині справи дещо кращі. Тираж районки — понад 2,5 тис. примірників. Редакція співпрацює з міжнародним фондом Євразія. Журналісти проводять загальнообласні громадські акції. Зарплата виплачується більш-менш регулярно. Тож для колективу редакції й для районної ради, котрі є співзасновниками «Чигиринських вістей», було цілковитою несподіванкою, коли на сесії райради 5 листопада, де розглядалися нагальні бюджетні проблеми, певні особи раптом стали домагатися розгляду питання про перереєстрацію газети та введення до складу співзасновників райдержадміністрації. «Ми не розуміємо, звідки такий поспіх і чому важливі рішення ми мусимо приймати в пожежному порядку, — заявив «Дню» заступник голови райради Віталій Яковенко. — Пропозицію слід вивчити, зважити, що дасть газеті розширення кола співзасновників, яку конкретну допомогу вона отримає, а потім уже голосувати. Гадаю, після детальної підготовки це питання буде винесене на наступну сесію наприкінці грудня».

Навряд чи вдасться протриматися чигиринцям до грудня. Губернатор налаштований рішуче. Найближчої суботи він поставить перед «неприєднаними» питання руба: або ви наші, або ви не наші. Швидше за все троє проти сімнадцяти не встоять. Зрештою, річ не в цьому. А в тому, що буде потім — після стовідсоткової «адміністратизації» черкаських районок.

У відомій статті «З чого почати?» вождь світового пролетаріату радив однопартійцям розпочинати з газети. Авжеж, будь-яка серйозна кампанія розпочиналася з «колективного пропагандиста». Відтак зрозуміла нетерплячка черкаського губернатора в намаганні чим скоріше згуртувати під своїми знаменами місцеві ЗМІ. Відрив столичних і навіть обласних газет від життя глибинки очевидний, ставка свідомо робиться на пресу низову — дешевше, доступніше, улюблене чтиво для десятків і сотень тисяч сільських жителів. Це ті «рупори», які під час передвиборних перегонів будуть вкладати «у вуха» поліщукам інформацію про те, за кого слід голосувати, а за кого ні. Роль районок у цій ситуації важко переоцінити.

Не менш важливий фактор, який стимулює Анатолія Даниленка, — атака , здійснена нещодавно лівими (див. «День» № 205). Вимагаючи від Президента відставки незручного губернатора, черкаські комуністи мимоволі зблизили «цілі та завдання» цих двох людей. Контрольована низова преса однаково потрібна й Леоніду Кучмі, й Анатолію Даниленку.

Утім, місцевим «іскрам» навряд чи вдасться роздмухати вогонь у всеукраїнському попелищі. Навіть коли губернатор знайде 50 тис. грн., щоб виплатити журналістам районок заборговану зарплату. Навіть якщо губернатор роздобуде 150 тис. грн., аби закрити борг редакцій перед друкарнями. Навіть якщо губернатор мобілізує увесь свій пропагандистський апарат, і тиражі місцевих ЗМІ таки зростуть на планованих 20%.

Щоб пропагувати, потрібна переконаність. Щоб агітувати, потрібна віра. Щоб організувати, потрібна сила. У газетярів районок ані сили, ані переконаності майже не залишилося.

Черкаська область

№229 28.11.98 «День»
При використанні наших публікацій посилання на газету обов'язкове. © «День»

Delimiter 468x90 ad place

Підписуйтесь на свіжі новини:

Газета "День"
читати