Режим неоголошеного банкрутства
Внаслідок вжитих Кабміном заходів заборгованості із зарплат поменшали на 618 млн. гривень, із стипендій — на 58 млн. гривень, борги бюджетникам скорочено вдвічі. Тим паче здається дивним, що кабінет Пустовойтенка не схотів доповісти про значні успіхи безпосередньо пенсіонерам, шахтарям, лікарям, студентам, заради яких, власне, він і старається. Але перед доповіддю членів уряду голова Комітету ВР з питань свободи слова Іван Чиж повідомив, що, незважаючи на всі зусилля, ВР не змогла подолати інформаційну блокаду та заслухати звіт КМ у відкритому режимі, «тому що уряд пішов на принцип, виконуючи вказівку Президента». За словами комуніста Г. Крючкова, «депутати не стали в позу, щоб у черговий раз не зірвати «день уряду»: закритість інформації про погашення соціальних боргів зашкодила б самим законодавцям, яким необхідно знати реальну картину та подальші наміри КМ».
До речі, парламентарії не заковтнули ще одну наживку, яку було підкинуто напередодні звіту уряду в УТН-панорамі, де повідомлялося про те, що «дня уряду» може й не бути, оскільки не виключено, що постане питання про відставку кабінету Пустовойтенка. Лідер СелПУ Сергій Довгань назвав це «попередження» дешевою провокацією, спробою відволікти ВР від більш принципових питань. «Сьогодні відставка Кабміну вже неактуальна — уряд і так піде у відставку після перемоги нового президента», — не сумнівається пан Довгань. Отже, «зацікавити» парламент відставкою уряду або боротьбою з інформаційними вітряками не вдалося. Саме тому депутати змогли одержати конкретні відповіді на запитання: звідки у вересні взялися гроші, яких не було 8 місяців і чим зумовлена така інтенсивність виплат, коли пенсії в селах розносять двічі на день?
На думку керівника Рахункової палати ВР Валентина Симоненка, «проблема погашення заборгованості — не в грошах, а в кон'юнктурному підході до її розв'язання». Пан Симоненко вважає, що ігнорування Кабміном вимог Конституції та бюджетного законодавства про першочерговий порядок погашення соціальної заборгованості, а також прийняття Президентом численних рішень про підвищення розмірів пенсій, стипендій, надбавок військовослужбовцям, за відсутності для цього коштів у держскарбниці лише збільшили зростання боргів, які вже протягом поточного року зростуть на 200 млн. гривень. На чому ж грунтуються райдужні прогнози Мітюкова — Зайчука? За твердженням Симоненка, «на початку вересня уряд отримав 100 млн. доларів кредиту від Світового банку й, конвертувавши ці гроші, тепер бадьоро рапортує про зменшення боргів». Але при цьому, за словами Симоненка, КМ оминає деякі пікантні деталі: наприклад, про те, що бюджетний дефіцит також збільшився на 400 млн. — якраз на ту суму, якою «погасили» зарплати та пенсії. До того ж уряд запровадив нові форми погашення боргів населенню — газом і цукром. Але, як показали перевірки Рахункової палати, ціни при цьому, порівняно з ринковими, були «накрученi» на 20—60%.
За такого стану речей було б наївним вважати, що ситуацію постараються виправити за рахунок позабюджетних коштів. Хоча гроші з позабюджетних фондів — півтора мільярда гривень — організації та установи отримали, але з них на власне бюджетні потреби витратили лише 6%. А де ж решта? Відповідь на це запитання дали самі депутати: «Позабюджетні кошти сьогодні кинуто на виборчу кампанію — листівки, плакати, акції та безкоштовні концерти на підтримку головного кандидата».
«Ми живемо в режимі неоголошеного банкрутства», — підтвердив у своєму виступі глава Комітету з питань соціальної політики та праці Євген Марчук, підкрiпивши сказане конкретними прикладами: витрати на дошкільні установи в 12 разів менші, ніж на закордонні відрядження вищих чиновників. А на охорону земель і програму їх раціонального використання виділено коштів утричі менше, ніж на утримання апарату Земельного комітету.
Голова профільного комітету також відзначив, що заяви вищих посадових осіб про те, що не вистачає коштів на погашення заборгованості із соціальних потреб не відповідають дійсності: щорічно держава втрачає мільярди гривень через контрабанду тютюнових та алкогольних виборів, а «відданим Президенту» структурам та банкам надаються невиправдані пільги. Депутат Марчук вказав на практику, що триває, надання урядових гарантій політично «відданим» структурам, на що дербюджет щорічно витрачає 4 млрд.гривень. На думку Євгена Кириловича, «кошти в державі є і достатньо великі», однак сьогодні кримінальними кланами фактично присвоюються результати роботи найбільш прибуткових галузей.
Проте, незважаючи на все вищесказане, спікеру Ткаченку довелося переконувати своїх колег, зокрема народних демократів, і прогресивних соціалістів проголосувати за постанову ВР, що визнає роботу уряду незадовільною, яка призвела до величезного державного боргу. В результаті «за» набралося 230 голосiв.
