Повернемося до наших баранів?

Коли 12 націонал-демократичних партій на чолі з Рухом підписали угоду про висування єдиного кандидата на президентських виборах, великого подиву це не викликало. Бо свідчило лише про те, що адміністрація Президента втілює «плани — в життя». Не варто було й ламати голову — хто ж цей «єдиний»? «Конструктивний Рух» не приховує, що хоче отримати в нього трішки тепер (сім портфелів в уряді), а решту — згодом. А Олег Соскін, лідер Української національної консервативної партії, заявляє у пресі, що він «особисто готовий підтримувати Леоніда Кучму». УРП, КУН й інші маловідомі абревіатури, які вже багато разів виявляли свою спроможність, удають, ніби також готові підставити плече діючому Президенту, аби відчути: «Аз-есмь». Проте як затесались у цю компанію практичні зелені, чому вирішили додати нову фарбу в монотонну палітру?

Голову довелося сушити два дні. А потім приїхав лідер партії, котрий був відсутній, — і все пояснив. «Партія зелених України офіційно заявляє, що ні В.Кононов, ні інша офіційно уповноважена особа свого підпису під цим меморандумом не ставили». Кореспонденту «Дня» Віталій Кононов пояснив щиро й без викрутасів: «Прийшло запрошення, ми послали помічника — послухати. А він приколів не розуміє — узяв та й підписав». Отже, зелені — проти такої коаліції й кандидата Кучми?

«Рішення такого рівня приймає з’їзд, і як демократичний лідер я не можу підписувати всілякі безглузді заяви», — відверто відповів пан Кононов. І додав: «Є таке поняття — баранізм. Це коли стадом ідуть, куди женуть, і шарахають, не знаючи, куди йдуть і що робити. Зелені в цьому не беруть участі». А ви що подумали?

№229 28.11.98 «День»
При використанні наших публікацій посилання на газету обов'язкове. © «День»