СОЦIАЛ-ДЕМОКРАТИЧНА IДЕЯ та трансформацiя українського суспiльства
Те, що ідеї соціал-демократії все ширше стають надбанням українського суспільства, говорить про те, що наступного десятиріччя ці ідеї стануть в Україні домінантними. За десять років встигли виявити себе національні рухи, народна демократія, але початок економічного підйому чомусь співпадає з бурхливим розвитком партійних структур СДПУ(о). Було б цілком несправедливо сказати, що економічне відродження прямо пов’язане тільки з соціал-демократами, як і несправедливо вважати їх єдиним демократичним рухом, але факт залишається фактом — розвиток соціал-демократії співпадає у часових рамках з процесами національного та економічного підйому українського суспільства. Те, що ці процеси ще тільки у зародковому стані, є швидше питанням часу — на сьогодні можна спостерігати перехід від безповоротності процесів до їх проникнення углиб. Протягом 10 років в українській політиці легко можна було бачити еволюцію від національних рухів до народної демократії і від народної демократії до соціал- демократії. За цим стоять процеси самоідентифікації та пошук на основі національного суверенітету суспільної моделі європейського зразка. Хоч перехід від національно-демократичної романтики до прагматичного підходу при побудові суспільства, яке б задовольняло кожного громадянина, зумовлений об’єктивно, він потребує підтримки з боку серйозної політичної сили. На мій погляд, оптимальною доктриною, на основі якої може і повинна бути вибудована така сила, є соціал-демократична доктрина, що знімає масу протиріч, котрі виникли протягом останніх 10 років.
ПРОТИРІЧЧЯ ПЕРШЕ — УКРАЇНСЬКА ОПОЗИЦІЯ
Українська опозиція у своїй більшості не є опозицією європейською, вона швидше азіатська, непримиренна. У цьому не завжди її провина, є серйозна спадщина минулого, є невмілі маневри деяких представників влади. Поки протиріччя між владою та опозицією руйнують суспільство. Завданням соціал-демократів є створення такого суспільства, щоб на нього працювала енергія опозиції. Саме тому соціал-демократи почали сходження до влади. Не для того, щоб когось знищити, а навпаки — дати новий розвиток іншим партіям. Коли соціал-демократи прийдуть до влади, вони не будуть боротися з опозицією, а будуть боротися з умовами, які породили виникнення невдоволення і одночасно будуть намагатися взяти опозицію до себе у союзники, а не протистояти їй. Потрібно пам’ятати, що опозиція — це громадяни України, і якщо вони чимось незадоволені, то мають на це право, а якщо хочуть що-небудь зробити на благо людей, то потрібно дати їм таку можливість. У Європі давно зрозуміли, що енергія проти — це також позитивна енергія. Як парусники можуть ходити проти вітру, так і політика може розвиватися незалежно від кількості течій, треба тільки більше мистецтва в управлінні. Тоталітарна система створювала людей неяскравих, легко керованих, за допомогою соціал-демократичної доктрини можна використати енергію людей яскравих, здатних на нестандартні рішення. У науці опонент не тільки не знищує вченого, але й робить його роботи більш довершеними. Соціал-демократи ніколи не боялися конкуренції, навпаки, політична конкуренція — це двигун майбутнього суспільства, а ми знаємо, як цей двигун запустити.
ПРОТИРІЧЧЯ ДРУГЕ — РОЗРИВ ПОКОЛІНЬ
Одним iз найбільш негативних явищ, що з’явилися за останні 10 років, є розрив поколінь. Бідність можна подолати, помилку можна виправити, але без зв’язку поколінь країна не має майбутнього. Колись людей, котрі зросли за царського режиму, оголошували відсталими та покладали край усяким спробам виправдати минуле. А що у результаті? У результаті до багато чого довелося повернутися, переглянути, але втрати, яких зазнав народ, були явно не виправдані. Тепер історія повторюється — тільки реабілітували людей початку століття, як тут з’явилися спроби геноциду людей зі складом мислення середини століття. Тих, хто пропрацював все своє життя, позбавили забезпеченої старості. І багатьом у голову не приходить, що, вбиваючи минуле, ми вбиваємо майбутнє. Та що там нинішня молодь, люди середнього віку завтра можуть опинитися у становищі сьогоднішніх пенсіонерів. І питання не тільки в економіці, у підвищенні пенсій та соціальному забезпеченні. Питання в соціальному статусі немолодих людей: суспільство не повинне вказувати їм на двері, відмовлятися від їх послуг. Знехтувані суспільством, вони найчастіше не про себе турбуються, коли виявляють політичну активність, вони хочуть позбавити своїх дітей і внуків від того принизливого становища, у яке потрапили самі. Завдання соціал-демократів — використати досвід старшого покоління, побудувати суспільство таким чином, щоб громадянин України не боявся старості та не зневажав її. Це питання світогляду, молодь не може жити одним днем. Тому питання старшого покоління — це і питання молоді. Соціал-демократи активно ведуть роботу в цьому напрямі, їх завдання полягає у тому, щоб не тільки об’єднатися зі своїми політичними однодумцями, але й об’єднати українців у один народ, здатний до подальшого розвитку.
ПРОТИРІЧЧЯ ТРЕТЄ — МІЖ ПРАЦЕЮ ТА КАПІТАЛОМ
Комуністична ідеологія пропонувала знищити капітал та приватну власність на засоби виробництва. Саме у приватній власності і бачилося все зло. Під час отримання Україною незалежності все зло віднесли на рахунок держави. Таким чином, сформувалася серйозне протиріччя: з одного боку, треба було будувати нову незалежну державу, а з другого — з нею безжалісно боротися. Саме це й породило подвійну мораль, яка дуже заважає становленню української державності. Адже це протиріччя надумане. Зло не може бути у капіталі та приватній власності, оскільки приватна власність економічно захищає людину, дає певну свободу, можливість працювати творчо. Але зло не може бути і в державі, оскільки держава захищає інтереси суспільства, регулює відносини особистості та суспільства, і руйнування цього інституту завдає серйозних збитків країні. Ні держава, ні капітал як такі не можуть заважати людині бути вільною. Заважає беззаконня, коли держава не захищає інтересів людини, а капітал використовується на шкоду тим, хто його не має. Завдання соціал-демократії — створити умови для використання капіталу на користь тим, хто його не має, а держава повинна служити свободі особистості. Свобода, солідарність, справедливість — це не просто лозунги. Це принцип виходу з подібного роду протиріч. І капітал, і держава повинні служити свободі особистості, її самореалізації, і разом з тим кожна особистість повинна бути солідарною з іншими, допомагати виходу із скрутних ситуацій, відчувати чужі труднощі. При цьому вирішувати проблеми справедливо, тобто з урахуванням усіх нюансів та позитивних моментів кожної iз сторін. У цьому основна відмінність від комуністичної ідеології. Комуністична система створила ідеал та підбирала під нього людей. Тих, хто не підходив, був у чомусь «замазаний», оголошували людиною другого гатунку. Соціал-демократія орієнтована не на пошук поганих сторін для того, щоб чогось комусь не дати, а на пошук хороших, сильних сторін нашої дійсності. Цей принцип стосується й економіки. Якщо у людини є якийсь талант, то суспільство зацікавлене дати йому розвинутися і, відповідно, винагородити людину. Якщо суспільство не спроможне зробити ні того, ні іншого, то воно вимагає серйозного «євроремонту». Одні з основних ліків — це дотримання законності. Наприклад, чесно декларувати прибутки важко як людям середнього достатку, так і мільйонерам. Тим більше, що спокуса затаїти щось часто провокується самою державою. Однак подібні схеми підривають довіру та партнерські відносини громадянина та держави, а отже, підривають можливість подальшого нормального життя в країні. Тому соціал-демократи за багатство, але багатство, яке отримане законним шляхом, а не тіньове. Олігархія (у гіршому значенні цього слова) — це не проблема однієї людини, це с оціальна хвороба. Лікувати її треба законними методами, маючи необхідний запас культури. А у нас хто задекларував багато прибутків, — той і олігарх, а хто затаїв — той чесний борець з олігархами. Останні борються з капіталом. І не безкоштовно це роблять. А із законним капіталом не треба боротися, законний капітал треба підтримувати.
На закінчення хочеться сказати, що шлях соціал-демократії не єдиний, за яким може розвиватися Україна. Так, він далеко не єдиний, але він найбільш ефективний. Європейці це вже оцінили: з 15- и країн Європи соціал-демократи знаходяться при владі у 13-и. Соціал-демократія дуже ефективно вписується в європейську ментальність. В Україні соціал-демократія здатна вмонтувати в суспільство європейські цінності, не руйнуючи всього того, що було створено. Таким чином, можна буде зняти і ще одне протиріччя — протиріччя між національною самобутністю та загальнолюдськими цінностями. Сподіваюся, що це не останнє протиріччя, яке можна буде подолати за допомогою розвитку в Україні соціал-демократичної ідеї.
