Поворот долі

Цікавий поворот. 11 грудня на судовому засіданні з обрання запобіжного заходу лідерові «Руху нових сил» Міхеїлу Саакашвілі був присутній фотокореспондент, якого екс-президент Грузії посадив у в’язницю за публікацію фотографій кривавого розгону мітингу 26 травня 2011 року.

Про це розповів відомий український журналіст і фотокореспондент Єфрем Лукацький на своїй сторінці у «Фейсбуці»: «У мене сьогодні відбувся розрив шаблонів. Один із сьогоднішніх фотографів у залі суду був добре знайомий грузинський фотограф, якого Саакашвілі посадив у в’язницю за те, що він сфотографував і опублікував кривавий розгін мітингу в центрі Тбілісі, що вимагав його імпічменту».

У розмові з «Днем» Єфрем Лукацький розповів, що йдеться про колишнього особистого фотографа Саакашвілі Іраклія Геденідзе. Він був одним із тих, хто знімав нічний силовий розгін мітингу 26 травня 2011 року в Тбілісі. Нагадаємо, тоді фотографії закривавлених людей, які вийшли на вулиці міста з вимогою відставки президента, зроблені фотокореспондентами, облетіли всі світові ЗМІ. Лукацький, який був разом із колегами з Грузії на тому мітингу, пригадуючи подію 26 травня 2011 року, дивується, чому сьогодні в українських ЗМІ про це так мало говорять, адже, здавалося б, тема Саакашвілі в Україні — топ-новина.

Як суд над Саакашвілі сприймають фотографи, яких за висвітлення мітингу в Тбілісі посадили у в’язницю, і чому в Україні недостатньо аналізують новітню історію Грузії, запрошуючи на керівні посади до країни їхніх колишніх чиновників, «День» розпитав у Єфрема ЛУКАЦЬКОГО та Георгія АБДАЛАДЗЕ.

«ДИВУЮСЯ, ЧОМУ ПРО РОЗГІН У ТБІЛІСІ ТАК МАЛО ГОВОРЯТЬ СЬОГОДНІ»

Єфрем ЛУКАЦЬКИЙ, редактор українського бюро агентства Associated Press:

— 2011 року ми знали, що в Тбілісі проходять мітинги і може статися розгін. Мене як редактора відправили до грузинського бюро, щоб допомогти хлопцям-фотокореспондентам і теж зняти те, що відбувається. Приїхав за день до Дня незалежності. Мітингувальники зайняли центральну площу і сказали, що не дадуть провести військовий парад. Вимога — імпічмент Саакашвілі. Їм поставили ультиматум: до 12-ої ночі звільнити площу. Йшов неймовірно сильний дощ, і до ночі залишилося буквально кілька сотень осіб. Опівночі на них рушила колона техніки. Причому у нас в Україні ніколи не було подібного, щоб так жорстоко розганяли. Я бачив подібні машини 2014 року на Майдані, але їх швидко зупинили. Техніка рушила на мітингувальників, стріляючи сльозогінним газом. Поліція поводилася вкрай жорстоко — на людей з камерами кидалися з палицями, намагалися розбити, били по голові. Хоча люди піднімали руки, кричали. Це реально було криваве побоїще. Сльозогінний газ я ковтнув ротом, і мені паралізувало дихальні шляхи. Зупинившись, я побачив, як одна з машин (як потім говорили, це була машина Бурджанадзе) збиває і переїжджає поліцейського. Його крик ще більше розлютив силовиків. Я кричав англійською, що я — журналіст, і тільки завдяки цьому мені не розбили камеру.

26 ТРАВНЯ 2011 РОКУ. ТБІЛІСІ, ГРУЗІЯ. ФОТОЗНІМКИ ЗАКРИВАВЛЕНИХ ЛЮДЕЙ, ЯКІ ВИЙШЛИ НА ВУЛИЦІ МІСТА З ВИМОГОЮ ВІДСТАВКИ ПРЕЗИДЕНТА МІХЕЇЛА СААКАШВІЛІ, ОБЛЕТІЛИ ВСІ СВІТОВІ ЗМІ / ФОТО ГЕОРГІЯ АБДАЛАДЗЕ

 Пізніше стрингери нашого агентства, які були місцевими, здали фотознімки мені. Вони зуміли зняти закривавлених людей з розбитими головами та інші унікальні кадри, які потім облетіли світ. Я запитав, чи ставити ваше прізвище під фото? Вони сказали — так. Грузинська влада виявилася дуже незадоволеною, що світ побачив кадри кривавого побоїща, і за абсурдним обвинуваченням у російському шпигунстві було заарештовано фотографів Георгія Абдаладзе, Зураба Курцікідзе й інших. Заарештували також Іраклія Геденідзе з його дружиною — він був особистим фотографом Саакашвілі, але також зняв і опублікував фото з розгону. У в’язниці були дуже тяжкі умови. Георгій оголосив сухе голодування, йому погрожували розправою. Зураб намагався повіситися, його в останню мить витягнули із зашморгу. Світ став на бік журналістів і вимагав їх звільнити. Зокрема, в Києві відбулася акція біля грузинського посольства. Тоді фотографам сказали: ви зізнаєтеся в шпигунстві, а ми дамо термін умовно. Хоча це був повний абсурд, їх примусили.

 Я дивуюся, чому про це так мало говорять сьогодні, враховуючи, що Саакашвілі в Україні — топ-новина. Психологія народу така, що вони не заглиблюються в інформацію, не знають, що і як відбувалося в іншій країні, хоча це стосується справи найбезпосереднішим чином. Мені як журналісту дуже цікаво, і ми про це з часом обов’язково дізнаємось, хто ж був ідейним натхненником усіх цих подій у Києві. Хто вигадав ці акції з арештом і суцільним піаром Саакашвілі. Це не вкладається у логіку здорового глузду, я думаю, що це рука того, хто хоче його «розкрутити».

ФОТО РУСЛАНА КАНЮКИ / «День»

«МЕНІ ШКОДА, ЩО У ВАШОЇ ВЛАДИ БРАКУЄ СИЛ ПОКАРАТИ ЙОГО»

Георгій АБДАЛАДЗЕ, грузинський фоторепортер Associated Press, заарештований після зйомки мітингу опозиції:

— Те, що відбувається в Києві зараз — це не смішно, а дуже сумно. Після пережитого ми розуміємо, який він артист. Взагалі всю свою діяльність Саакашвілі завжди будував на тому, що напишуть західні ЗМІ і як йому пропіаритись. І зараз, у цій ситуації, він виграє.

2011 року ми були заарештовані за підозрою у шпигунстві і зраді. Лише за те, що показали світові справжнє обличчя Саакашвілі. Немає жодних сумнівів, що це сталося безпосередньо за його наказом, тому що без його вказівки нічого ніколи не відбувалося. Потім у суді було доведено, що зізнання були «витрушені» з нас під тортурами. Так, Іраклія Геденідзе, колишнього особистого фотографа Саакашвілі, примушували зізнатися на цвинтарі біля свіжовикопаної могили. Зараз він у Києві, знімає репортажі про нього. Причетні до побиття були засуджені — начальник в’язниці, чиновники й інші.

 Те, що Саакашвілі з’явився в Україні, стало для нас шоком. Він влаштовує свавілля, його люди ходять у масках, луплять усе. Мені шкода, що у вашої влади бракує сил покарати їх. З точки зору піару він виграє, оскільки зміг сконцентрувати всю увагу на собі, який він беззахисний, як Порошенко намагається позбавити його громадянства, і показує, наскільки безпорадна держава, яка навіть не може заарештувати його. За вдачею він дуже боягузлива людина — в Грузії не були здивовані кадрами з даху. Багато хто мріє побачити його на лаві підсудних, тому що не пробачать ніколи тортур і знущання з ув’язнених. А їх під час його президентства було понад 300 тисяч — це дуже велика кількість для нашої країни у 3,5 мільйона осіб населення. В’язниця стала нотаріальною конторою, де люди переводили своє майно на користь прокуратури, силовиків. Якщо він прийде до влади в Україні, то перше, що зробить — ударить по журналістиці. Адже, окрім «справи фотографів», він залякував журналістів, закривав телеканали, і вони лише зараз відновили мовлення. Тому що будь-яку іншу думку, яка відрізнялася від своєї, сприймав ворожо і прагнув задушити. Упевнений, що проблеми України повинні вирішувати самі українці, ті, які живуть нею, думками, серцем.