Перформансом та указом

Історія в нашому сучасному житті не є чимось академічним. Протистояння Росії та України відбувається на кількох напрямках: на військовому, дипломатичному, інформаційному, культурному, і, безумовно, історичному.

Останні місяці буди дуже багатими на події саме на цьому фронті — фронті «боротьби за минуле».

СВЯТО ДЕРЖАВИ

24 серпня під час урочистостей з нагоди Дня Незалежності, президент України підписав Указ про відзначення Дня Української Державності у День хрещення Київської Русі-України, тобто 28 липня. Рішення, як зазначається в документі, ухвалено «з метою утвердження спадкоємності понад тисячолітньої історії українського державотворення, спираючись на історію української державності, яка сягає своїм корінням часів заснування міста Києва та розквіту держави за часів князя Київського Володимира Великого — державотворця, який прийняттям у 988 році Християнства засвідчив цивілізаційний вибір Київської Руси, спадкоємцями якої є, зокрема, Галицько-Волинське князівство, Українська козацька держава, Українська Народна Республіка, Західноукраїнська Народна Республіка, Українська Держава, Карпатська Україна та сучасна Україна».

В цьому році в день майбутнього свята державності, Володимир Зеленський в своєму зверненні говорив про значення Дня Хрещення Київської Русі — України для української державності ще більше. Він, зокрема, зазначив, що «Україна є спадкоємицею однієї з наймогутніших держав середньовічної Європи. В її столиці, яка є столицею сучасної України, розпочалась історія християнства у Східній Європі, коли 1033 роки тому Великий князь Київський Володимир охрестив Київську Русь. Київську Русь — Україну».

Щоб його краще зрозуміли люди, далекі від політики, молодь, або навіть діти, Зеленський розповів про історію країни так: «Нам легко подолати шлях до скарбів минулого завдяки трендам сучасності. Взявши електросамокат, можна дістатись і побачити Києво-Печерську лавру, Михайлівський Золотоверхий собор, Аскольдову могилу. Вийшовши на «Арсенальній», взявши каву та пройшовши кількасот метрів, ми бачимо церкву Спаса на Берестові, яка вперше згадується в 1072 році і є об’єктом Світової спадщини ЮНЕСКО. У ній похований син Володимира Мономаха і праправнук Володимира Юрій Долгорукий. Великий князь Київський. Засновник Москви».

Тобто мета останніх заяв і дій президента України абсолютно зрозумілі — утвердження історії Української держави та боротьба із російськими псевдоісторичними наративами. Цьому була присвячена і головна культурна акція нинішнього свята незалежності — театралізований перформанс про історію України під назвою «ДНК».

ЕПІЗОДИ БИТВИ ЗА ІСТОРІЮ

Напевно, поштовхом для підвищення активності президентської команди на історичному напрямку була липнева стаття Путіна «Про історичну єдність росіян та українців», в якій російський лідер представив кремлівський погляд на минуле Києва та Москви. Втім, насправді, текст російського лідера — це лише окремий епізод дуже давньої боротьби наративів на історичному фронті.

День хрещення Київської Русі-України 28 липня встановлене в Україні в рамках святкування згідно з Указом Президента України Віктора Ющенко від 25 липня 2008 року.

Через рік, 27 серпня 2009 року, керівництвом Російської Федерації — президентом Дмитром Медведєвим і головою уряду Володимиром Путіним були підготовлені доручення про розроблення законопроекту для встановлення власної пам’ятної дати, Дня хрещення Русі.

В травні 2010 року відповідний закон, згідно якого Росія святкує 28 липня — «День хрещення Русі», був прийнятий парламентом РФ і підписаний президентом. Але це — не державне свято, не свято Російської держави.

В червні 2016 року Комуністична партія Російської Федерації вносила в Державну думу РФ законопроект про перенесення офіційного державного свята — Дня Росії — з 12 червня на 28 липня, День Хрещення Русі та пам’яті Князя Володимира. Лідер КПРФ Генадій Зюганов наголошував на необхідності цього кроку, бо, за його словами, Хрещення Русі зіграло «історичну роль в з’єднанні народів» на теренах «нашої країни» (очевидно, йдеться про СРСР). Тому нове свято «служитиме зміцненню» держави (вже РФ), «духовного, моральної і загальнополітичної державної єдності». Він припустив, що більшість росіян підтримають «цю історичну правду».

Кремль тоді не підтримав комуністичну ініціативу. Але після цьогорічного указу Зеленського щодо відзначення Дня Української Державності у День хрещення Київської Русі-України, російське керівництво буде явно незадоволено своєю недалекоглядністю.

Звісно, Хрещення Русі не може бути святом державності сучасної Росії, бо Володимир хрестив Київську Русь задовго до того, як постала держава під проводом Москви. «Яке відношення має сучасна РФ до події, що сталася на берегах Дніпра, в українському Києві», тоді, «коли до літописної дати заснування Москви залишалось ще 160 років?», зокрема, зазначав, коментуючи новину про ідею російських комуністів історик, постійний автор «Дня» Ігор Сюндюков (номер №101-102, від 10 червня, 2016 р.).

Але навряд чи нинішню російську влади зупинила б ця історична невідповідність. Надарма у 2016 році неподалік від Кремля був споруджена величезна, заввишки 17,5 метра статуя, що зображує князя Володимира. Їх ані трохи не збентежило, що він сам ніколи в Москві не був, бо помер... за 132 роки до заснування нинішньої російської столиці.

ВОЛОДИМИРИ

Тому, що Москва не має відношення до Давньої, Київської Русі та її Хрещення, у є цікавий доказ, який мали б знати російські пропагандисти. Справ в тому, що більшовицький поет Володимир Маяковський свій фактично головний антицерковний назвав саме «Київ».

Нагадаємо кілька рядків (заздалегідь вибачаюсь перед віруючими, але, як то кажуть, зі пісні слова не викинеш).

«Ніби в гості

до старої,

старої бабусі

я

вчора

приїхав до Києва.

Ось стою

на гирці

на Володимирській...»

«До сьогодні

нас

Володимир жене в лаври.

Батіг хреста

стискає

кам’яний святий».

«...не святий вже -

інший,

земної Володимир

хрестить нас

залізом і вогнем декретів».

Тут доведеться знов нагадати, що пам’ятник Князю Володимиру — найстаріший скульптурний пам’ятник Києва, споруджений у 1853 році. Його було споруджено поруч з тим місцем, де, як вважається, і відбувалося Хрещення Русі.

***

Історична суперечка між Києвом та Москвою — невід’ємна частина гібридної війни, що триває вже сім з половиною років. Те, що нинішня  українська влада почала активно протидіяти московським наратив і в цієї площині — це, безумовний прорив. Але розслаблятися не варто — Кремль обов’язково порадує нас новими ідеями щодо нашого минулого.