Грати на емоціях

Настав момент усій нації розплачуватися за легковажне ставлення до професійної некомпетентності влади. Розвал іде всіма лініями. Особливо сумно, коли це відбувається у нашій оборонній сфері. А там у Міністерстві оборони дебіторська заборгованість 57 мільярдів гривень. Ми всі по копійці збирали гроші на армію, а тут десятки мільярдів не витрачають на її озброєння. Армія не розвивається так, як потрібно сьогодні. Наші військові заводи не завантажені, хоча мають працювати у три зміни. Немає і мобілізації нації, більшість населення давно забула про війну. Щоправда, не забула «п’ята колона». З’явилася петиція до Президента за будь-яку ціну припинити війну, визнавши так звані ДНР/ЛНР, їхні збройні формування та оголосити амністію всім! Це означає повну та беззастережну капітуляцію України. Там за цю петицію начебто є шість тисяч підписів. Зрозуміло, хто ці люди.

Звичайно, дехто діє тонше. Ось, наприклад, у телевізійному ефірі виступає такий собі Євген Мураєв і вносить свої пропозиції: «Не треба говорити про те, що на нас хтось нападе. Це лише шкодить Україні». Словом, не треба готуватися до відсічі, треба вдавати, що нічого не відбувається. Усі роки незалежності у нас ховали голову у пісок. А потім Росія завдала удару. Учора дивився і слухав, як один депутат від «Слуги народу» схлипував і, здіймаючи руки до неба, трагічним голосом запитував: «Але ж хто міг подумати, що з’являться російські «зелені чоловічки?» Думали. Ті, хто взагалі має таку звичку — думати. Те, що російські війська вторгнуться в Україну, було зрозуміло ще 20-25 років тому. Біда в тому, що люди, які мислять в Україні, дуже рідко допускаються до важелів влади. А Мураєв прозорими натяками закликав безпосередньо купувати газ у Росії. При цьому замовчував, що для таких закупівель треба виконати всі політичні умови Кремля, стати перед Росією на коліна.

У цьому ж ефірі Юлія Тимошенко говорила правильні та очевидні речі. Зокрема, нагадала, що наші стратегічні об’єкти здаються (наприклад, приватизація Укроборонпрому), а наші родовища газу, незважаючи на енергетичний колапс, не розробляються. Тимошенко говорила про те, що Україна має нормально розвиватися. Але для такого розвитку треба мати нормальну владу. Але виборці поставили країну у дуже тяжке становище на виборах 2019 року. А це сталося тому, що народу зробили серйозне телевізійне промивання мозку. Тому численні діячі телебачення мають визнати, що чимало років заробляли тим, що шкодили своїй країні, обманюючи українців. Публіцист та громадський діяч Дмитро Чекалкін у студії Тараса Березовця на «Прямому» згадав статтю в журналі «Форбс», де йдеться про те, що «головна проблема України сьогодні — це український народ, який обирає таку владу».

На жаль, більшість нашого народу вихована олігархічним телебаченням, яке робить усе, щоб відучити людей логічно мислити і нав’язати їм виключно емоційні сприйняття світу, а грати на емоціях вони вміють.

Результат цієї діяльності в усьому блиску проявився 2019 року. Чудово вміє грати на емоціях людей і лікар-педіатр Комаровський. Ось і в студії «Україна-24» у Тиграна Мартиросяна дитячий лікар виступав за електронні вибори в Україні. Тут очевидна не особиста ініціатива. Пробні кулі щодо цього вже запускалися з вулиці Банкової. До речі, дуже успішну перевірку електронних виборів було проведено в Росії, де з їхньою допомогою вдалося здійснити колосальні фальсифікації. Багато російських експертів (з тих, хтоо сміливіший) стверджують, що без електронного голосування путінські сили програли б вибори з тріском.

Євген Комаровський всіляко вихваляв чисті вулиці в Мінську у Лукашенка й таврував Україну за те, що вона підтримала загальноєвропейські санкції проти мінського диктатора.

Чисті вулиці, звичайно, важливі. Але ще важливіше, куди вони ведуть. У фюрера Адольфа Гітлера вулиці були ідеально чистими, але вели в Освенцім і Треблінку... Як висловлювався Володимир Зеленський, а «яка різниця», якщо вулиці чисті... Білоруські опозиціонери кажуть, що їх дратують розмови про «чисті вулиці» Лукашенка. Ось такий рівень розуміння ситуації у сусідній державі дитячим лікарем Євгеном Комаровським.

Педіатр схильний давати прості відповіді на складні питання.

І вирішує ці проблеми одним помахом руки. Ми вже знаємо, до чого це призводить. Крім того, у педіатра повна відсутність самокритичності, хоч якихось сумнівів у своїй абсолютній правоті. Ну, а в усьому іншому він така сама естрадна особистість, як і нинішній глава держави...

У нас вкрай складна ситуація, з самого верху ніяких ідей, що підбадьорюють, ніякого світла в кінці тунелю. Натомість є ідеї, які можуть викликати лише сумну посмішку. «Зеленіти» хочуть оподаткувати простих українців з будь-якого приводу, загнати в лещата фіскального контролю. Зрозуміло, що в умовах переможного популізму хтось має оплачувати бенкет. Ну не з олігархів же, з якими нібито бореться Зеленський, брати гроші. Залишаються громадяни, які вже нічого не мають, але знімуть останню шкуру. Одна «зелена діячка» із захопленням заявила, що тепер ви не зможете купити собі навіть пачку морозива, не прозвітуючи перед фінансовими органами. Добре влаштувалися: одні закони для них, інші для народу.

Народна депутатка Ірина Геращенко справедливо зазначила, що перш ніж обкладати податком власників городів, варто було б розібратися з виведенням в офшор 40 мільйонів доларів Коломойського.

А ведучий 5-го каналу Роман Чайка назвав пана Баканова «лейтенантом офшорних військ»... Уся ця політика робить катастрофу неминучою, питання лише у тому, коли саме вона станеться і які масштаби продемонструє.

Уся країна з жахом говорить про проблему з газом... Громадянам України доведеться грітися теплою посмішкою Зеленського... Утім, нічого дивного. Політолог Володимир Горбач назвав нинішній режим в Україні дилетантурою.

Дилетантура — це диктатура дилетантів. Тепер, завдяки цьому режиму, до встановлення якого багато хто у нас має відношення, вибиваючи зубами дріб від холоду, люди зрозуміють, що таке голосувати «по приколу», заради експерименту та розваги.

Виходячи з під’їзду свого будинку, побачив на дверях миле повідомлення компанії, що займається опаленням: «Тепла в оселях не буде!» Так, з 80 квартир приблизно 20 не платять за опалення. Вони завжди не платили і давно треба було вирішити це питання з ними. Але працювати із боржниками компанія не хоче. Набагато легше перекласти свою відповідальність на мешканців. І ось тепер особисто мене, особі, яка не має й не мала ні копійки заборгованості, чекає катування холодом. За того хлопця, котрий не платить. Корінь усіх бід у тому, що в країні немає ладу, а влада не хоче і не може його навести. Хаос.