«Ці речі могли бачити князь Мал, княгиня Ольга...»

Наприкінці липня в Коростені на «Красній гірці» почала свою роботу чергова археологічна експедиція, до складу якої входять науковці й студенти-історики Житомирського держуніверситету. В перший же день було знайдено дві поясні бляшки й намистину часів Київської Русі. Триватимуть роботи до кінця серпня. Щоб довідатися детальніше про знахідки та мету розкопок, говоримо з керівником експедиції, кандидатом історичних наук Андрієм ПЕТРАУСКАСОМ.

— У Коростені, на городищі №1 (його ще називають «Красна гірка») археологічного комплексу літописного Іскоростеня, нині працює експедиція інституту археології Національної академії наук України,— розповідає Андрій Вальдасович.— Вона продовжує дослідження оборонних споруд цього городища, їх конструктивні особливості, культурно-хронологічну належність. Перший етап цьогорічних досліджень проводився в межах оборонного рову городища №1. Нами була розкрито невеличку ділянку. Відбулася спроба застосувати нові методи дослідження, виявлено цікаві знахідки. Зокрема, прикраси додавньоруського часу, зброю середини Х століття. Їх цінність в тому, що ми маємо під них літописні повідомлення. Ці речі могли бачити такі люди, як князь Мал, княгиня Ольга. Подивіться, перед нами відкрита ділянка оборонного рову. Такий вигляд орієнтовно мало городище в час його штурму дружиною княгині Ольги.

— Тобто, зараз ведуться дослідження на тій території, де відбувався штурм Іскоростеня воїнами княгині Ольги?

— Так. Додам, що штурму піддавалися всі три городища, з яких складався Іскоростень. Після спалення два з них припинили своє існування і вже не відроджувалися. Жител на них не будували і в наступні століття. На городищі №3 (там зараз встановлено пам’ятник князю Малу) залишили частину населення «даби било дань кому платить».

— Андрію Вальдасовичу, якщо подивитися на період від 2001 року, які речі є найціннішими з-поміж знайдених на городищах?

— Найціннішими, на мою думку, є речі, які засвідчили високий рівень розвитку міста Коростеня на момент створення давньоруської держави. Це відкриття, яке буде привертати до себе увагу науковців і в наступні роки й робитиме актуальним продовження досліджень на городищах, зокрема, на посаді. До речі, вже перші знахідки на посаді в попередні роки (предмети домашнього вжитку, прикраси високої художньої цінності) засвідчили, і з цим погоджуються багато відомих науковців, що Коростень — це не пересічне поселення. Свого часу стародавній Іскоростень і Київ стояли на одному рівні розвитку, що й дозволяло Іскоростеню так довго стримувати напади київських дружин. Це останнє племінне об’єднання, яке такий тривалий час чинило спротив Києву.

У зв’язку з дослідженням городища напрошуються й нові висновки. Скажімо, вже те, що в минулі роки на посаді в спаленому шарі знайдено керамічний посуд, інші речі побуту, прикраси, серед яких і золоті скроневі сережки, свідчить, що напад дружинників Ольги для населення був неочікуваний, вони до нього не готувалися. В цьому році під час розкопок оборонного рову звернули увагу, що він теж не був у бойовій готовності, все вказує на те, що під час штурму він був навіть не розчищений. Тобто, нам ще належить багато чого з’ясувати, склавши всі деталі докупи, аби зрозуміти, що ж тут відбувалося перед спаленням міста. Водночас знаходимо деякі речі, пояснити знаходження яких саме тут досить важко. Саме тут, на городищі, в оборонному рову, в кінці липня знайдено воїнський набір поясних прикрас високого ґатунку. Це дає підстави припустити, що належить знахідка воїну з дружини Ольги.

— Дослідження городищ стародавнього Іскоростеня є досить популярним останніми роками. Чому?

— Коростень став центром археологічних досліджень, і вони будуть проводитися й надалі. Саме тут є велика кількість артефактів, археологічних об’єктів, які характеризують матеріальну культуру середини Х століття, напередодні утворення давньоруської держави. Таких комплексів немає на інших територіях. В цьому унікальність коростенських городищ. Тому ці пам’ятки й далі привертатимуть увагу науковців, які цікавляться історією утворення давньоруської держави, виникненням міст в Україні. На «Красній гірці» маємо фрагмент міста середини Х століття.