Від піраній до Гарета Джонса

Цьогорічний Берлінале в певному сенсі є епохальним, насамперед тому, що його востаннє очолить німецький кінокритик Дітер КОССЛІК, який пропрацював на цій посаді 18 років. Його відхід для багатьох спостерігачів є знаком оновлення Берлінале, адже не секрет, що останніми роками форум програвав своїм конкурентам у класі «А» — Венеції та Каннам. Головний конкурс виглядав доволі блідо, в ньому бракувало свіжих імен і правдивих відкриттів, проте більш ніж вистачало політично й соціально заангажованих картин, які, здавалося, потрапляли в програму не так через мистецькі достоїнства, як завдяки актуальній тематиці. Минулорічний фестиваль видався настільки слабким, що провідні німецькі кінематографісти навіть виступили з публічним зверненням до Коссліка, закликавши його піти. Очевидно, заклик було почуто.

Цьогоріч у основному конкурсі, який судитиме журі під головуванням французької зірки Жульєтт БІНОШ — 17 фільмів, сім із яких знято жінками; ще шість картин — поза конкурсом. Далі — про найпомітніші роботи.

Фестиваль відкриє «Доброта незнайомців» соратниці Ларса фон ТРІЄРА, учасниці легендарного руху «Догма 95», 59-річної данської режисерки Лоне ШЕРФІГ. У новій картині четверо мешканців і мешканок Нью-Йорка переживають складний період життя. В усіх свої проблеми: на роботі, в особистому житті, психологічні, сімейні. Власне, вони разом і намагаються всі ці негаразди подолати спільно. В 2000 році «Італійська для початківців» Шерфіг, знята якраз у рамках «Догми», отримала «Срібного Ведмедя» Берлінале, тож і зараз 59-річну режисерку розглядають як одну з фавориток.

Не меншою увагою користуватиметься «Золота рукавичка» — нова робота володаря «Золотого Ведмедя» (за фільм «Головою об стіну», 2004) й завсідника Берлінале німецького режисера турецького походження Фатіха АКІНА. На екрані постане історія про серійного вбивцю — екранізація однойменного документального роману Хайнца СТРАНКА про реального маніяка Фрітца Хонка, який страждав від фізіологічних і психічних проблем. Головні ролі виконали Дайан КРЮГЕР, Денис МОСКІТТО та Нуман АДЖАР.

Другу надію німецького кіна на цьому конкурсі звати Анджела ШАНЕЛЕК. 57-річна режисерка має рівним чином театральний і кінематографічний вишкіл. У новому фільмі «Я був удома, але» вона спостерігає за повсякденням типової німецької родини, яка перебуває на межі розпаду. Камера тут залишається підкреслено відстороненою, надаючи матері й дитині простір і час, необхідний їм, аби знову відкрити й переоцінити свої почуття.

Традиційно помітною на Берлінале є участь Франції. Так, Франсуа ОЗОН представить драму «Божою милістю» — про сексуальне насильство над дітьми з боку католицьких священиків у 1980-ті. В основі сюжету, так само як і в Акіна, реальна історія — справа панотця Бернара Прейна, якого звинуватили в насильстві над неповнолітніми хлопчиками під час роботи в Ліонській єпархії з 1986 по 1991 рік. Головного героя зіграв Мельвіль ПУПО, відомий за фільмом франко-канадця Ксав’є ДОЛАНА «І все ж Лоранс».

Володар кількох «Сезарів» і Каннського призу за найкращу режисуру Андре ТЕШИНЕ представить поза конкурсом драму «Вороги» з доволі провокативним сюжетом: Катрін ДЕНЬОВ грає респектабельну пані Мюріель, чий улюбленець-онук захопився радикальним ісламом. Так само поза конкурсом «Варда від Аньєс» — документальна автобіографія класика «французької хвилі» Аньєс ВАРДА, яка переказує історію повоєнного кінематографа через події свого життя. 

Ім’я франко-канадця Дені КОТЕ добре відоме українським глядачам — його повнометражні роботи мають регулярні прем’єри на «Молодості», а сам він 2016-го очолював головне журі київського фестивалю. Його «Антологія примарного міста» — про віддалене село в Квебеку. Після смерті молодого хлопця на ім’я Саймон у селі починаються дивні події. Ця атмосферна, з присмаком містики драма, знята до того ж на 16-мм плівку, явно матиме прихильників серед фестивальної публіки й у головному журі. 2013-го Коте вже здобув берлінську відзнаку — приз Альфреда Бауера за відкриття нових шляхів у мистецтві.

Іспанка Ізабель КОЙШЕТ привезла поєднання мелодрами й історичного фільму: чорно-біла «Еліза й Марсела» — про двох молодих жінок, закоханих одна в одну ще зі школи, але на дворі — 1900 рік і консервативна католицька Іспанія, де лесбійська любов є святотатством.

Китай представляють живий класик Чжан ІМОУ й один із лідерів незалежного кіна 1990-х Ван СЯОШУАЙ. Імоу, який у останні роки прославився значними бюджетними костюмованими видовищами на кшталт «Героя», «Будинку літаючих кинджалів» і «Великої стіни», зробив камерну драму про маоїстький Китай «Одна секунда». Герой — селянин, що тікає з трудового табору, аби тільки подивитись фільм. У той ще час цю плівку краде дівчина-сирота. Чжан Імоу сам був засланий у трудовий табір під час «Культурної революції» та добре знає матеріал.

У «Так довго, мій син» Сяошуая дія теж розпочинається в епоху Мао й загалом охоплює три десятиліття китайської історії: режисер відстежує життя подружжя, яке втратило єдиного сина.

Яскравим, брутальним стилем відрізняється італійська кримінальна драма «Піраньї». Її герої — шість 15-річних зарізяк — ганяють на скутерах вузькими вулицями свого району в Неаполі, торгують наркотиками й без вагань застосовують зброю. Фільм знято за романом знавця звичаїв південно-італійської мафії Роберто САВІАНО; фільм за його іншою книжкою Гоморра» (режисер Маттео ГАРРОНЕ) отримав у 2008 Гран-прі Каннського фестивалю та номінацію на «Оскар». Режисером «Піраній» виступив 41-річний сценарист і музикант Клаудіо ДЖОВАННЕСІ.

США представлені поза конкурсом 8-разовим номінантом на «Оскара» — кінобіографією зненавидженого в сучасній Америці віце-президента Діка Чейні «Влада» (Vice), виконаною режисером Адамом МАККЕЄМ у формі іронічної чорної комедії. Крістіан БЕЙЛ заради цієї ролі до невпізнання змінив зовнішність, набравши 20 кілограмів ваги. Зусилля не лишилися непоміченими: актор уже відзначений «Золотим глобусом» і має реальні шанси на «Оскар». У ці ж самі дні «Влада» вийде й в українському прокаті.

Друга викривальна історія з Америки, теж поза конкурсом — неігрова: «Вотергейт, або Як ми навчилися зупиняти президента, що вийшов з-під контролю» документаліста Чарльза ФЕРГЮСОНА — дуже некомпліментарний портрет Ніксона та його епохи, плюс ще неприємніші паралелі з сьогоденням.

Тішить, що доволі помітною цього року буде участь України.

По-перше, до 15 лютого на Європейському кіноринку (EFM), який є одним із найважливіших у світі місць зустрічі професіоналів кіноіндустрії, під традиційним слоганом #UkraineIsYourDestination працюватиме наш національний стенд Ukrainian Films.

По-друге, до участі в щорічному форумі Berlinale Talents, який є індустріальною платформою фестивалю для 250 молодих представників галузі, відібрано двох українських режисерів — Аліну ГОРЛОВУ та Нікона РОМАНЧЕНКА.

По-третє, в окремій секції Berlinale Talents під назвою India`s Nine, сфокусованій на 9 перспективних кінематографістах із Індії, братиме участь 29-річна киянка Дарія ГАЙКАЛОВА (див. інтерв’ю з нею в нашій газеті «Можна сказати стільки всього, але не бути грубою» — «День», 31.08.18). Вона вже кілька років живе в Індії, зняла там два повнометражні фільми, які мали фестивальний успіх. До того ж на берлінському ринку спільних продукцій Co production новий задум Дарії, сімейна драма спільного виробництва Індії та України In law, став одним з 20 проектів-учасників (відібраних із 2000 заявок); ця секція важлива тим, що на ній молоді автори отримують міжнародні зв’язки з потенційними продюсерами, дистриб’юторами тощо.

І, нарешті, вперше за Незалежність Україна візьме участь у основному повнометражному конкурсі. Історичний трилер «Mr. Jones» (робоча назва — «Гарет Джонс», Польща — Велика Британія — Україна) — нова робота знаменитої польської режисерки Аґнєшки ГОЛЛАНД. Уже її дебют «Провінційні актори» відзначений на Каннському фестивалі 1980 року, також вона має приз Альфреда Бауера минулорічного Берлінале за фільм «Слід» й загалом три номінації на «Оскар». Аґнєшка працювала у Франції, Німеччині та США (зокрема, над культовим серіалом «Картковий будинок»), а «Mr. Jones» — це її перший проект у нас. Загальний бюджет стрічки становить 262,2 мільйона гривень, українська частка — 25,9 мільйона

Як уже зрозуміло з назви, головним героєм є реальна історична особа — ульський репортер Гарет ДЖОНС. 1933 року він приїздить у Москву, де знайомиться з журналісткою Адою Брукс, яка відкриває йому очі на справжній стан речей, і 28-річний журналіст, попри смертельну небезпеку, починає розслідування. Йому вдається потай від сталінської охранки пробратися на спустошену Голодомором Україну й згодом розповісти світові правду про страшну трагедію. Сценаристка фільму, американська журналістка з українським корінням Андреа ХАЛУПА додатково ввела мотив знайомства Джонса з британським письменником Джорджом ОРВЕЛЛОМ: за її припущенням, саме викриття Гарета стали основою для антиутопії Орвелла «Скотный двор».

Джонса зіграє британець Джеймс НОРТОН; також у ролях Ванесса КІРБІ, Пітер САРСГААРД, Джозеф МОУЛ, Яків ТКАЧЕНКО, Міхаліна ОЛЬШАНСКА, Селін ДЖОНС.

Варто нагадати, що саме в нашій газеті вперше було надруковано «Повість про двох журналістів» Джеймса МЕЙСА, з якої українські читачі дізналися про Гарета Джонса та його подвиг.

Чи отримає приз «Mr. Jones» — стане відомо 16 лютого, коли в Палаці Берлінале вручать «Срібних» і «Золотих ведмедів».