Сучасно, талановито, креативно

Українська бієнале художньої кераміки імені Василя Кричевського, яка започаткована в 2017 році Національним музеєм-заповідником українського гончарства в Опішному на Полтавщині, — одна з найвизначніших подій у галузі сучасної культури України, зокрема професійного декоративного мистецтва. Важливим завданням Бієнале є представлення й підтримка творчості талановитих художників-керамістів і передусім нового мистецького покоління.

Проте справжнє духовне відродження Опішного відбулося у добу Незалежності України, коли в листопаді 1986 року було засновано Музей гончарства, який 1989 року набув статусу Державного музею-заповідника українського гончарства, а від  2001-го — статусу Національного. Віддаємо належне його фундатору — генеральному директору, доктору історичних наук Олесю Миколайовичу Пошивайлу, чий внесок у становлення і подальший розвиток цього культурно-мистецького закладу є неоціненним. Великою заслугою О. Пошивайла є і створення ним у складі Національного заповідника в Опішному в 2013 році Музею мистецької родини Кричевських з нагоди 140-річчя від дня народження Василя Кричевського (1873-1952) — видатного майстра живопису, графіки, декоративно-ужиткового мистецтва,  засновника стилю українського модерну в архітектурі на початку ХХ ст., автора дизайну національного герба України «Тризуб», академіка, доктора мистецтвознавчих наук, директора Миргородського художньо-промислового (керамічного) інституту, професора архітектурного і художнього інститутів у Києві, Художнього політехнікуму в Одесі, ректора Вищої образотворчої студії у Львові, почесного дійсного члена Української вільної академії наук у США тощо. Музей розташований у колишньому будинку  Опішнянського гончарного показового пункту Полтавського губернського земства, зведеному 1916 року за проектом  архітектора Василя Кричевського та технолога-кераміста Юрія Лебіщака у неперевершеному стилі українського модерну, будівлю якого нинішній колектив музею-заповідника підняв із руїн. Відзначимо, що спадкоємці Василя Кричевського зі США гідно оцінили  подвиг опішнянських музейників і з великою вдячністю передали у фонди музею чималу кількість експонатів.

Ольга Безпалків (Львів). Композиція «Хитка рівновага» (Гран-прі Бієнале)

Конкурсний відбір творів-учасників Українського бієнале художньої кераміки імені Василя Кричевського відбувався влітку 2017 року шляхом закритого голосування членів журі. З-поміж заявлених 125 творів 65 авторів до участі в Бієнале було обрано 105 робіт 59 митців України. Нагородження переможців відбулося під час урочистого відкриття виставки творів усіх учасників Бієнале в Центрі розвитку духовної культури Національного музею-заповідника українського гончарства в Опішному. Захід діятиме аж до березня 2018 року.

Розлога експозиція творів Бієнале засвідчує, що всі митці, кому вдалося долучитися до цієї виставки-конкурсу, є надзвичайно талановитими творцями, для яких кераміка, що виникла ще на початку людської цивілізації, перетворилася на безмежне поле для технологічних експериментів, випробування новітніх форм, гармонійного поєднання архаїчної та сучасної образності, пошуку прийнятних у кераміці засобів виразності графіки, живопису, скульптури. Тобто кераміка сьогодні — це територія вільного творчого пошуку, де відбуваються такі складні трансформації, які можна порівняти хіба що з періодом мистецьких новацій авангарду початку ХХ століття.

Олександр Мірошниченко (Кочеток, Харківщина). Композиція без назви (золота нагорода)

2000-ні — це час, коли в мистецтві професійної кераміки (царина, де працюють митці, які мають академічну художню освіту — на відміну від народних майстрів) переважають прихильники концептуальної творчості. І саме таким творам, де першорядною є авторська концепція, авторська ідея, де яскраво виражений індивідуальний спосіб подання керамічних матеріалів, журі віддавало певну перевагу.

Гран-прі Бієнале одержала надзвичайно естетська, мінімалістська за конструктивною побудовою композиція Ольги Безпалків (Львів) із символічною для сучасного стану України образністю і назвою — «Хитка рівновага».

Сьогодні кераміст, якого за інерцією ще називають художником-прикладником, є в першу чергу художником-філософом. Його образи нерідко ведуть у світ драматичних життєвих колізій, де пластика буває далекою від красивості, а часом сприймається і як дисонансна. Це підтверджує твір на болючу для українців тему війни та її жертв Олександра Мірошниченка (Кочеток, Харківщина), який здобув золоту нагороду Бієнале.

Анатолій Шкурпела (Опішне, Полтавщина). Свічник «Відродження» (бронзова нагорода)

Бієнале продемонструвала, що українська авторська (чи артівська) кераміка 2010-х рр. великою мірою є мистецтвом абстрактних та асоціативно-зображувальних багатошарових за контекстом образів, серед яких журі Бієнале визначило як найцікавішу композицію «Півонії» Ірини Марко (Львів), відзначивши її срібною нагородою.

Очевидно, що професійна кераміка не є вищою чи нижчою за рангом від народної кераміки. Вони просто різні, інші за своєю природою, і ці сфери не можуть розвиватися за єдиними законами, що саме проілюстрував чудовий за досконалістю виконання традиційний за характером свічник «Відродження» народного майстра Анатолія Шкурпели (Опішне, Полтавщина), який  одержав на Бієнале бронзову нагороду.

Українська бієнале художньої кераміки імені Василя Кричевського має всі підстави на радужні перспективи у реалізації, здавалося б, «наполеонівської» ідеї.

ПЕРЕМОЖЦІ

Ольга Безпалків (Львів). Композиція «Хитка рівновага» (Гран-прі Бієнале)

Олександр Мірошниченко (Кочеток, Харківщина). Композиція без назви (золота нагорода)

Ірина Марко (Львів). Композиція «Півонії» (срібна нагорода)

Анатолій Шкурпела (Опішне, Полтавщина). Свічник «Відродження» (бронзова нагорода)