Арт-текстиль: переживання простору

У виставкових залах Центрального будинку художника  (Київ, вул. Артема, 1-5) Національна спілка художників України (НСХУ), Дирекція виставок НСХУ, Міністерство культури України,  секція декоративно-прикладного мистецтва КОНСХУ проводять Четверту всеукраїнську трієнале художнього текстилю, головна мета якої – розширення «експансії» арт-текстилю в сучасному мистецькому просторі.

Четверта всеукраїнська трієнале художнього текстилю, до якої художники з  усіх обласних організацій НСХУ натхненно і завзято готувалися впродовж попередніх трьох років, відкрилася, попри усі драматичні події, які переживає Київ останнім часом. Цим самим оргкомітет Трієнале намагався спростувати відоме твердження «коли говорять гармати, музи мовчать». Музи ніколи не мовчать в Національній спілці художників України,  очолюваній народним художником України, академіком Національної академії мистецтв України Володимиром Чепеликом. І сьогодні у залах, де експонується ця надзвичайна виставка, музи спілкуються з глядачем мовою високого мистецтва європейського рівня, яка є зрозумілою не тільки для рафінованих естетів та інтелектуалів України, а і для шанувальників мистецтва будь-якої цивілізованої країни світу. Це пояснюється тим, що український професійний художній текстиль ось вже чверть століття розвивається в контексті загальноєвропейського художнього процесу, і ця виставка, без усяких сумнівів, гідна бути органічною складовою будь-якої всесвітньої бієнале чи трієнале «мистецтва тканини».

Ми з Тамілою Печенюк, як постійні куратори всеукраїнської трієнале художнього текстилю (масштабної культурної акції, започаткованої в НСХУ в Києві ще у 2004 році) ще кілька років тому запропонували митцям як базову ідею Четвертої трієнале девіз «Арт-текстиль. Переживання простору».

 Сьогодні він виявився напрочуд прозорливим і співзвучним часу, тому що передбачає  презентувати текстиль  як галузь художньої діяльності, спрямованої не лише на організацію архітектурно-предметного середовища, але й як важливу складову сучасного культурного та інформаційного простору.

У контексті даної ідеї термін «декоративність» означає саме «переживання» простору і більш глибинне його «часове» значення: філософське осмислення художником оточуючої нас реальності як сукупності щільно пов’язаних явищ: історії, культури, екології, естетики, етики тощо. Незабруднене екологічне середовище, де очищується дух, і культура набуває справжньої – «чистої води» духовності; де народжуються витвори мистецтва «чистого сплаву», і формуються прозорі людські стосунки – українська мрія європейського  майбутнього, яку  можуть здійснити, перш за все,  майстри мистецтва у своїх роботах: саме вони  і представлені зараз  в ЦБХ.

Заявлене також кураторами в концепції Четвертої трієнале таке багатоаспектне поняття як «ЧИСТОТА» (світогляду, світосприйняття, стилю, мови, прийому автора)  отримало в результаті в експозиції надзвичайно оригінальне втілення у понад 200 витворах 90 українських художників з Києва, Львова, Полтави, Вінниці, Сум, Черкас, Луцька, Рівного, Івано-Франківська, Вижниці, Косова, Херсону, Сімферополю, Севастополю, Бахчисараю  і навіть з далекого російського міста на Уралі – Єкатеринбургу.  Двомірні та багатовимірні твори учасників Трієнале, закоханих у текстиль і занурених у знаково-символічний світ матеріальних носіїв цього виду  мистецтва – волокна, нитки, тканини, що перетворюються у носії найрізноманітніших художніх образів, сприймаються, без перебільшення, справжніми шедеврами,  які вражають  і складним  філософським підтекстом, і  креативністю образно-пластичних рішень, і емоційною напругою.

Широкий діапазон різнопланових  робіт в експозиції Четвертої трієнале, створених авторами впродовж останніх трьох років (ткацтво, голкова техніка, малярство на тканині, колаж, вибійка, аплікація, рукотворний папір, квілт, печворк, повсть, плетення, інсталяція тощо),  охоплює різні напрямки сучасного художнього текстилю від творів “чистого мистецтва”, які стверджують ідею абсолютної самоцінності і самодостатньості художньої творчості в текстилі, до творів вжиткових, покликаних до естетичної організації  інтер’єрного простору. Виставка вражає і з точки зору можливостей образотворення (творення образів) в декоративному мистецтві, а також є доказом високих мистецьких вершин, що їх сягнули майстри нитки і тканини від 2010 року, коли відбувалася Третя всеукраїнська трієнале художнього текстилю.

Трієнале яскраво доводить, що несподівані експерименти талановитих українських митців виводять арт-текстиль далеко за межі цього виду мистецтва в його традиційному розумінні. І це логічно, бо саме образно-пластична новаційність разом з високою художньою  якістю рукотворності вважалися головними критеріями  під час надзвичайно ретельного відбору творів для Трієнале  вимогливими членами виставкому, в якому працювали, окрім кураторів (Т. Печенюк і З. Чегусової), такі провідні майстри текстилю України, як Н. Борисенко, Т. Кисельова, Н. Пікуш, М. Базак, Н. Гронська (Київ), О. Парута-Вітрук, О. Риботицька, Н. Шимін, В. Ганкевич,  (Львів), О. Левадний (Полтава), Б. Губаль (Івано-Франківськ), А. Шнайдер (Херсон), М. Чурлу (Сімферополь).

Ці ж критерії діяли і в процесі визначення нагородців членами  Журі, до складу якого увійшли представники найвідоміших київських галерей сучасного мистецтва. Це мистецтвознавець Ігор Оксаметний (від «Мистецького Арсеналу»), Павло Гудимов (член культового гурту «Океан Ельзи» і фундатор «Я Галерея»), Євген Карась (засновник «Карась Галерея»), Марина Щербенко (засновниця галереї «Боттега» та «Арт-центру Щербенко»), Алла Маричевська (арт-директор галереї «АВС»), а також відомий український художник Петро Бевза та головний редактор журналу «Архидея»   Олеся Нестеркова.

Шановне журі Четвертої всеукраїнської трієнале художнього текстилю розподілило призові місця таким чином:                                                                          

Третє місце: Ірина Кіршина (Київ) за твір «Загублений рай»;  Віктор Гаврилюк (Львів) за твори «Створення світу» та «Хрест у кубі»; Ольга Маріно (Київ)  за арт-об’єкт «7х12» та серію гобеленів.

Друге місце: Наталія Борисенко (Київ) за твір «Біла композиція»; Тетяна Кисельова (Київ) за твори «Оберіг» та «Ридикюлі для текстюлі».

Перше місце: Мамут Чурлу (Сімферополь) за текстильну скульптуру «33».

Гран-прі Четвертої всеукраїнської трієнале отримала  Алла Жмайло (Київ) за  об’ємно-просторову композицію «Вишиванка». 

Окрім того 30 учасників Трієнале було нагороджено  дипломами лауреатів у багатьох номінаціях , зокрема  «За креативність образно-пластичного мислення», «За оригінальність авторської техніки»,  «За філософію твору», «За вдале переосмислення національних традицій», «За значний внесок у розвиток українського           художнього    текстилю»,  «За вдалий експеримент»,  «За кращий колаж», «За виразне застосування голкової техніки»,  «За кращу текстильну скульптуру», «За краще об’ємно-просторове рішення засобами текстилю» , «За кращий гобелен» , «За краще малярство на тканині», «За майстерне володіння технікою черпаного паперу», «За виразне застосування техніки валяння», «За кращий печворк» тощо.

Четверта всеукраїнська трієнале художнього текстилю дозволяє робити наступні висновки. По-перше: художній текстиль сьогодні, завдяки його пошуковому характеру, зберігає лідерство  серед інших видів професійного декоративного мистецтва. По-друге: він є сьогодні барометром найсучасніших тенденцій  у візуальному мистецтві України, а також – пульсом життя нашого суспільства.

По-третє: зважаючи на те, що новий етап розвою художнього текстилю в Україні початку ХХІ століття передбачає суттєве розширення кордонів цього різновиду мистецтва, художниками текстилю вироблено нові стратегії розвитку “мистецтва тканини”, “текстильного малярства”, “м’якої скульптури”, “мистецтва першоелементів”, “міні-текстилю”.

У виставкових залах ЦБХ неперевершені українські митці талановито  доносять до глядача ФЕНОМЕН багатогранного, образно і пластично виразного українського мистецтва художнього текстилю, що розвивається у відповідності до тенденцій візуального мистецтва сучасної Європи.