Як детінізувати роздрібну торгівлю та мінімізувати контрабанду в Україні?

Члени Української Ради Бізнесу зустрілись з керівництвом Податкового Комітету ВРУ, представниками Бюро економічної безпеки, Державної податкової служби, Державної митної служби, Нацполіції та іншими на конференції "Як детінізувати роздрібну торгівлю та мінімізувати контрабанду в Україні?"

Парламент представляли Голова Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики  Данило Гетманцев,  заступники голови Комітету Ярослав Железняк і Олександр Ковальчук, члени комітету ВРУ з питань фінансів, податкової та митної політики Устенко Олексій і Олександр Сова.

У своєму виступі Данило Гетманцев наголосив, що рівень нелегального збуту продукції поступово знижується на всіх ринках. Держава ні в якому разі не може толерувати ухилення від сплати податків, адже це позбавляє законослухняний бізнес конкурентоспроможності. До того ж нелегальне ведення бізнесу стимулює корупцію та кланові системи управління.

Олександр Сова наголосив на тому, що схеми ухилення від податків — це певна культура українського суспільства, яка народилась та почала своє розповсюдження від моменту проголошення незалежності України. Проте влада докладе всіх зусиль, аби це змінити.

Олексій Устенко розповів про успіхи у боротьбі з точками нелегального збуту тютюнової продукції. У багатьох областях державі вдалось зупинити “тінь” на тютюновому ринку, проте деякі регіони ще потребують активної роботи державних інституцій.

Олександр Ковальчук зазначив про важливість подолання корупційних схем не тільки в діяльності бізнесу, а і в держустановах, таких як митниця, БЕБ тощо. Заступник голови Комітету ВРУ з питань фінансів, податкової та митної політики привернув увагу до законопроєктів 6490-д і 10380, що дадуть змогу якісно перезавантажити Державну митну службу України та зроблять роботу інституції прозорішою.

Євген Сокур, в.о. заступника голови Державної податкової служби України поділився результатами детінізації у різних галузях. У порівнянні з 2021 роком держава отримала додатково 285,6 млрд грн (+69,7%).

Євген продемонстрував показники по підакцизних галузях, а також ювелірній галузі, електроніці, ігорному бізнесі - детально у презентації.

Мирослав Лаба,  фахівець з питань податкової та регуляторної політики Економічної експертної платформи презентував дані  ринку техніки/електроніки та аномалії на ньому. Збір податків у цьому секторі суттєво зріс у 2024 році, водночас є низка мереж, які мають наднизьке податкове навантаження і сплачують мінімальну зарплату всім працівникам.

У секторі ювелірної продукції після скасування пробірного збору виторги суттєво зросли, майже у 2 рази зросла сплата податків. Проте тіньова частка галузі все ще на високому рівні, близько 30%. Необхідна подальша робота органів контролю.

Тіньова частка на ринку тютюнової продукції за попередніми даними у серпні впала до 14,5%, з близько 24% у жовтні 2023 року. Галузь швидко детінізується, після обмеження роботи п'яти великих напівлегальних виробництв; значно зростають обороти й сплата податків.

Тінь на ринку пального у 2024 році зберігається на рівні 14%,  проте низка мереж АЗС збільшили податкове навантаження при реалізації бензину та дизельного пального. Разом з тим третина великих мереж і далі сплачують всім співробітникам мінімальну зарплату, що викликає підозри та потребує уваги ДПС та БЕБ.

Детально у презентації ЕЕП

Сергій Бадрітдінов, заступник голови роздрібного комітету Європейської Бізнес Асоціації, зауважив, що окрім посилення контролю над підприємствами зі сторони держави, важливо стимулювати уважність покупців та поширювати культуру суспільної свідомості.

«Є топ-10 гравців на кожному ринку. Якщо ми візьмемо ювелірку, то ви побачите, що певні мережі платять 20% всіх податків, маючи умовно 50 магазинів, – зазначив Сергій. – Тобто взяти по галузях топ-10 найбільших гравців, подивитися, яке у них податкове навантаження, і тоді обмежений ресурс податкової служби можна використовувати більш ефективно».

Юрій Пероганич,  генеральний директор Асоціації підприємств інформаційних технологій України, навів приклад затримання Закарпатською митницею партії електроніки на суму 96 млн грн і наголосив на важливості оприлюднення інформації не лише щодо затримання, але і щодо подальших дій з осудження і покарання порушників митних правил, ухилянтів від сплати податків, особливо стосовно резонансних затримань. “Випадки, коли закриваються кримінальні справи про ухилення від податків на десятки мільйонів гривень недопустимі”, – зазначив він.

Учасники обговорили проблему ввезення в Україну посилок без сплати податків. На теперішній час є нагальна потреба у зміні податкового та митного законодавства з метою посилення контролю за правильністю нарахування та сплатою мита і ПДВ під час ввезення товарів в Україну в міжнародних поштових та експрес-відправленнях.  Така необхідність зумовлена збільшенням в рази ввезенням в Україну  китайських товарів без сплати податків, що позбавляє конкурентоздатності та витісняє з ринку українських  виробників аналогічних товарів. Вирішення цієї проблеми можливе за допомогою зменшення порогу оподаткування ПДВ для товарів, що пересилаються в Україну в посилках.

Учасники обговорення висловили застереження, що посилення контролю в будь-якій формі за процесом розмитнення посилок може призвести до затягування термінів митного оформлення та доставки таких посилок кінцевим споживачам, та викличе труднощі  в організації роботи поштових операторів та експрес-перевізників, а також митних органів.

У разі прийняття на законодавчому рівні рішення щодо зменшення бази оподаткування ПДВ для товарів, що пересилаються в Україну в посилках, було б доцільним запровадити можливість сплати такого ПДВ безпосередньо продавцем товару або відповідним маркетплейсом за схемою, аналогічною тій, що функціонує в країнах Європейського Союзу (Import One Stop Shop). Запровадження такого механізму сприятиме прискоренню розмитненню товарів в посилках, та одночасно дозволятиме державі контролювати повноту нарахування та сплати ПДВ з таких товарів.

Іншим варіантом вирішення проблеми сплати митних платежів при посилковому імпорті є декларування вмісту і вартості посилки отримувачем і оплати ним належних платежів у спеціальному застосунку, що також дозволило б уникнути затримок і необхідності збільшення штату митників і декларантів.

Важливо також зберегти можливість безподаткових посилок вартістю до 45 євро від фізичних осіб до фізичних осіб, як це діє для імпорту в країнах ЄС.

Безумовно, пересилання товарів військового призначення, таких як дрони, тепловізори, оптичних приладів чи комплектуючих для виробництва   дронів в Україні, та інших товарів, що надаються як благодійна допомога має здійснюватися без стягнення будь-яких податків. Таким чином, процес митного оформлення посилок потребує подальшого законодавчого врегулювання,  автоматизації та діджиталізації, що додатково зробить процедуру прозорішою, позбавить державні інституції від корупційних ризиків, та можливості ухилення від сплати податків.

«У нас є один великий сайт-маркетплейс, який швидко розвивається – TEMU, який спонсорується китайськими банками. Вони, думаю, до кінця року переженуть і AliExpress, і інші такі платформи. Агресивна реклама і їх товари потрапляють сюди без сплати будь-яких податків», – заявив голова підкомітету з питань рентних платежів, екологічного податку та оподаткування АПК Комітету ВРУ з питань фінансів, податкової та митної політики Олексій Устенко.

«По посилках ми до цього прийдемо, враховуючи рух до Євросоюзу. Але проблема в останні 10 років була одна і та сама. Приходить держава і каже, що в посилках є проблема, впроваджуємо щось, потім зупиняється вся пошта, люди незадоволені, влада розводить руками, героїчно все скасовуємо. З посилками потрібно робити все дуже поступово, при чому і з операторами, які будуть впроваджувати, і з митницею, яка має все підготувати», – заявив перший заступник голови комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Ярослав Железняк.

Артем Фреюк, радник по взаємовідносинам з державними органами оператору зв’язку “Київстар” озвучив проблематику маскування великого та середнього бізнесу під малий шляхом дроблення його на суб'єктів господарювання на спрощеній системі оподаткування (ССО) з метою оптимізації та ухилення від сплати податків на ринку інтернет-провайдерів.

В Реєстрі інтернет-провайдерів наразі 4+ тисячі провайдерів, з яких близько 60+% перебувають на спрощеній системі оподаткування. Реальна кількість провайдерів може бути у 8-10 разів меншою. Лише топ-бренди (компанії), які використовують подібну «схему», ведучи бізнес різними ФОПами, мають сумарну абонентську базу більше 800 тис. а їх дохід за 2023 рік більше 2.2 млрд грн.

Поточна ситуація очевидно сприяє також тіньовій зайнятості - кількість ФОП, які подали звіт до Регулятора та  мають у штаті лише 1 працівника, складає 1692 і майже 50 % з них мають абонентську базу більше 1000 абонентів.

“На що окремо варто звернути увагу так це на те, що в 2023 році -  з 3 598 (на той момент кількість в реєстрі) інтернет провайдерів лише 897 зазначили про капітальні інвестиції у сферу телекомунікацій, з них 65% відзвітували про капітальні інвестиції менше 1 тис.грн. 66,5% всіх капітальних інвестицій, забезпечили 4 найбільші інтернет провайдери, 80% провайдерів у формі ФОП згідно даних НКЕК не зробили жодних інвестицій взагалі! Можна сказати, що менші податки надають змогу відповідним провайдерам більше інвестувати в свою діяльність і таким чином конкурувати, але офіційна звітність каже про протилежне.”

Денис Плачинда, Директор з корпоративного управління ПрАТ “Фарлеп-Інвест”, зазначив, що на ринку фіксованого зв?язку не всі працюють в однакових умовах. Наявність «спрощенки» окрім власне податкових стимулів для дроблення бізнесів також є інструментом уникнення контролю від держави за діяльністю.

“Я маю на увазі не маленьких локальних провайдерів, які надають послуги часто там, куди національні мережі не дотягуються. Мова про великих - з тисячами абонентів й чималими доходами, які свідомо ухиляються від сплати податків, маскуючись під купу маленьких підприємців. Це явище неприпустиме, особливо в умовах війни, коли цінна кожна гривня, яка йде до бюджету.

Тому діяльність Державної податкової служби України, Міністерства фінансів України та Комітету з питань фінансової податкової та митної політики Верховної Ради України, яку вони проводять в напрямку детінізації та створення рівних умов, зокрема на ринку електронних комунікацій, є вкрай важливою та підтримується білим бізнесом”

Тетяна Кощук, експертка з питань оподаткування Growford Institute, зазначила, що, зважаючи на суспільний резонанс, їх організація почала досліджувати ринок інтернет-провайдерів

“Наявні дані свідчать про те, що суб’єкти економічної діяльності, що використовують спрощену систему оподаткування (ФОП і ТОВ), отримали в 2019 р. 35,6% від загального обсягу доходів від надання послуг фіксованого доступу до мережі Інтернет, у 2023 р. – 47,2%. Тобто, маємо тренд від трохи більше третини до половини доходів. Такий перерозподіл ринку лише за рахунок освоєння віддалених регіонів справді дрібними ФОП є малоймовірним. Очевидно, що держава втрачає щороку дедалі більше податків від зловживань зі спрощеною системою оподаткування”

Докладніше про масштабування «сірого» ринку фіксованого доступу до мережі Інтернет в Україні йдеться в аналітичній записці.

Аналізуючи тіньовий ринок тютюнової продукції - експерти зазначили що він почав значно зменшуватись після обмеження роботи низки нелегальних виробництв влітку. Тіньовий ринок цигарок, за останніми даними досліджень «Kantar», рухнув майже вдвічі у серпні – до 14,5%.

«В жовтні 2023 року ми мали 25,7% нелегальної торгівлі тютюновими виробами. І завдяки спільним зусиллям влади та бізнесу, за останнім дослідженням «Kantar» - ми очікуємо зараз рівень тіні 14,5%», – зазначає генеральна директорка асоціації «Укртютюн» Наталія Фесюн.

Тетяна Кощук, експертка з питань оподаткування Growford Institute, звернула увагу на ще одну «трігерну точку» - майже повну тінізацію ринку рідин для електронних сигарет (згідно з висновками дослідження).

“Руйнівним для вітчизняного легального ринку електронних сигарет (вейпів) стало набрання чинності з 11 липня 2023 р. норм закону, що забороняють виробництво, гуртову і роздрібну торгівлю, імпорт для реалізації на території України рідин для електронних сигарет зі смако-ароматичними добавками. Саме такі рідини користуються найбільшим попитом.

Як наслідок, частка нелегального ринку рідин для електронних сигарет сягнула 99%.

Для обходу заборони у магазинах продаються окремо пусті девайси електронних сигарет (не заборонені, не оподатковуються акцизом), смаки (харчові ароматизатори, що не оподатковуються акцизом) і нікотин (з маркою акцизного податку). З усього цього споживач може самостійно зробити ароматизований вейп. Зазначені продажі не заборонені чинним законодавством, хоча готові вейпи можна класифікувати як заборонену нелегальну продукцію.

Такий стан справ вимагає від держави негайного реагування” - наголосила Тетяна

Усе наглядно - у презентації.

Директор «Консалтингової групи А-95», фахівець з питань паливного ринку Сергій Куюн повідомив щодо зараз найбільшу частку податків сплачує мережа «ОККО».

«Половину всіх податків серед десяти найбільших мереж по кількості АЗС, платить ОККО, маючи серед них лише 20% АЗС. Якщо брати окремо податок на прибуток, то частка ОККО зростає до 80% з топ-10 найбільших мереж. Дисбаланс, який вказує на те, що більшість просто не платить», – пояснив експерт.

Він вважає продуктивним пропозицію уряду, яку також підтримують у профільному комітеті парламенту.

«Зараз є ініціатива запровадити виключно для мереж АЗС авансову сплату податку на прибуток. Він буде фактично як «абонемент», «сума, що не згорає», але не звільняє від сплати податку на прибуток, якщо він буде вищим за результатами діяльності мережі.  Ми оцінюємо додаткові надходження до держбюджету в 350 млн грн на місяць. І конкурентну ситуацію це теж вирівняє».

“Щодо заробітних плат - близько третини великих мереж офіційно сплачують всім працівникам мінімальну заробітну плату. Але ж так не може бути - у одних мережах платять ринкову зарплату у 25 тис грн, а у інших - 8 тис грн." - наголосив Сергій.

Ситуація на паливному ринку поступово покращується, про що свідчать експертні оцінки. «Якщо кілька років тому ми говорили про близько 1500 нелегальних заправок, то зараз ситуація змінилася на краще. Наразі нараховується близько 300-400 об'єктів, що мають ознаки порушень містобудівного та/або фіскального законодавства. Це стало можливим завдяки спільній роботі Тимчасової слідчої комісії ,  Державної податкової служби,  правоохоронних органів та Нафтогазової Асоціації України. Однак, попри зменшення кількості таких об'єктів, важливо не втрачати цей процес з-під пильного контролю», – зазначає президент Нафтогазової асоціації України Ярослав Старовойтенко. Щодо нелегального виробництва пального, на початку 2023 року було виявлено близько 20 об'єктів, обладнаних для його виробництва. Цей список був переданий Тимчасовій слідчій комісії, податковій та правоохоронним органам. Деякі з цих нелегальних міні-НПЗ були закриті правоохоронцями та податковою, інші – зруйновані під час атак агресора. Проте незалежні експерти з якості пального періодично виявляють у дрібних мережах і нелегальних АЗС бензин із вмістом сірки, який в рази перевищує допустимі норми, - а це свідчить про продукцію нелегальних міні-НПЗ. Прийняття законопроєкту №10215 надасть можливість податковій службі відстежувати рух та місця зберігання газового конденсату – сировини, яку часто використовують нелегальні виробники.

Окремою проблемою залишаються податкові махінації на напівлегальних АЗС: скрутки ПДВ, фіктивне заниження прибутків та виплати зарплат у конвертах. Нафтогазова асоціація України спільно з ДПС працює над законодавчими ініціативами для подолання цих явищ.

За підсумками дискусії дійшли спільної думки по необхідні подальші кроки для детінізації галузей та домовились попрацювати над такими проєктами:

1. Забезпечення контролю за імплементацією прийнятого Закону про перезавантаження Бюро економічної безпеки України (ПЗУ №10439)

2. Прискорення розгляду та прийняття законопроектів про перезавантаження ДМС та ДПС (ПЗУ №6490д та №9243);

3. Визначення чітких КРІ для ДПС, ДМС, БЕБ, ключовим показником яких має стати не виконання плану з надходжень (ризики для білого бізнесу), а зменшення податкових розривів за методикою tax gap (тиск на тіньову економіку) у розрізі основних податків (ПДВ, акцизного збору, податку з доходів фізичних осіб);

4. Публічна аналітика виторгів через РРО в розрізі КВЕД, найбільших компаній та територій;

5. Запровадження економічних стимулів для покупців підакцизної продукції отримувати фіскальний чек (лотереї фіскальних чеків та інші фін механізми);

6. Мінімізація «лазівок» для «сірих» схем – перехід до моделі оподаткування міжнародних посилок One stop shop, авансова сплата ПнП мережами АЗС, прийняття законопроєкту №10215, що передбачає віднесення газового конденсату до підакцизної групи

7. Продовження процесу детінізації ринку фіксованого доступу до мережі Інтернет, ліквідація схем оптимізації та ухилення від сплати податків з використанням спрощеної системи оподаткування, посилення нагляду за дотриманням вимог законодавства в частині можливості перебування інтернет-провайдерів на ССО.

8. Надання доступу органам місцевого самоврядування до інформації про діяльність суб’єктів господарювання, які мають право здійснювати торгівлю підакцизними товарами (ліцензії, виторги через РРО підакцизної продукції, середня зарплата, кількість працівників);

9. Приведення штрафів за повністю нелегальну торгівлю підакцизними товарами - до оптимального рівня

10. Проведення комплексу заходів ДПС та БЕБ з метою усунення аномалій із сплатою великими гравцями МЗП всьому персоналу

11. Активізація роботи ТСК та Комітету ВРУ з метою посилення контролю за роботою правоохоронних та контролюючих органів в частині обігу підакцизних товарів та інших ризикових груп товарів.