Мільйон із АПК
2015 року уряд планує продати понад 150 аграрних підприємств
Міністерство аграрної політики та промисловості готується протягом 2015 року виставити на продаж перші 150 — 170 державних підприємств. Такі плани під час панельної дискусії «Growing Ukraine. Роздержавлення» озвучив міністр аграрної політики та продовольства України Олексій Павленко. Орієнтовна вартість першого «агронабору», за його підрахунками, — майже мільярд гривень. Загалом Мінагрополітики ініціювало роздержавлення понад 250 підприємств (зокрема деякі з тих, які наразі включено до переліку заборонених до приватизації). За все це добро, порахував міністр, можна отримати до 10 мільярдів гривень. За словами Павленка, близько 90% держоб’єктів фактично «доведено до ручки». Так, із 571-го підприємства діє лише 96, а 20% із них — прибуткові (й то переважно на папері).
За словами Павленка, уже є рішення КМУ щодо приватизації таких об’єктів. Наразі ж триває підготовка до їхньої передачі у Фонд державного майна. Водночас він зазначив, що іноземні компанії можуть купувати лише підприємства, без земельного масиву.
Тож яке аграрне майно виставлять на торги та яким чином його продаватимуть? Одна частина з усього переліку сільгосппідприємств (майже 90%) потрапить під роздержавлення, й їхні землі передадуть колишнім і чинним працівникам безплатно. «Майже сто тисяч людей отримають таким чином землю в ході розпаювання», — говорить міністр. Друга група (без землі) — підприємства з переробної галузі. Такі гіганти, як «Артемсіль», «Укрспирт», швидше за все, підуть на конкурсних засадах. «Ми ініціюємо приватизацію всіх підприємств, окрім Аграрного фонду й елеваторів, які потрібні для гарантування продовольчої безпеки країни», — уточнив Павленко.
Окреме питання — що робити з «Державною продовольчо-зерновою корпорацією України» (ДПЗКУ). Рішення про її продаж немає. Зараз, за словами міністра, розглядається варіант залучення інвестицій для модернізації компанії. «Це стратегічний для держави об’єкт, бо він володіє портовою логістикою, яка може перевантажувати близько двох мільйон тонн зерна. При модернізації ці потужності можна вдвічі збільшити. Є великий інтерес американців, катарців.. Є пропозиції про входження в капітал....» — говорить він. Щоб модернізувати елеваторні потужності ДПЗКУ, потрібно 200 мільйонів доларів. Ці гроші є в другому транші китайського контракту, пояснив він. Якщо Україна виконає першу частину угоди, то зможе обійтися без залучення інвесторів в ДПЗКУ, пояснив Павленко.
Повноцінній приватизації заважає незавершена інвентаризація сільськогосподарських земель. «Приблизно 150 тисяч га землі — у власності державних підприємств... Загальна кількість державної землі — майже 10 мільйонів га (дороги, ліси зокрема)... Є великі питання, як використовуються земля під НААН...» — пояснює суть проблеми аграрний міністр. Щоб розібратися, за підрахунками Держкомзему, потрібно 2 мільярди гривень. Павленко зізнається, що таких грошей в бюджеті немає. Їх доводиться шукати спільно з донорами, як-от, ЄС, Світовий банк.
Із урахуванням озвучених проблем ринок неоднозначно ставиться до приватизації, яка наближається.
У Мінекономрозвитку заспокоюють — не треба боятись. «У держвласності мають лишитися тільки об’єкти, які забезпечують соціальні функції та безпеку держави, все інше слід вивести з переліку, забороненого до продажу, — говорить заступник Департаменту управління державною власністю Мінекономрозвитку Сергій Каспіржний. — Вилучення підприємства з переліку не означатиме його автоматичної приватизації, але дасть можливість провести його реструктуризацію, залучити інвесторів і ділових партнерів». Отже, економічне відомство розробило новий законопроект, який повністю змінює філософію та систему роботи держпідприємств, і перелік підприємств, які не підлягають приватизації. Зараз його передали у Верховну Раду.
Розроблений Мінекономрозвитку проект пропонує зміну переліку. Раніше до переліку входили підприємства, які не підлягали приватизації, або не підлягали, але могли корпоратизуватися. У новому варіанті з’явилося три додатки. У перший зараховують унітарні (казенні) підприємства, які не можна продавати взагалі через їхню організаційно-правову форму і призначення (підприємства мобілізаційного резерву). У другий додаток потраплять державні пакети акцій унітарних підприємств, які можуть бути перетворені в державні акціонерні товариства. «Таким чином ми уникаємо питання корпоратизації (про що застерігають експерти, бо це — перший крок до приватизації. — Авт.). У такому разі єдиним засновником і акціонером є держава. Це дає можливість державі зберігати контроль за активами підприємств, і при цьому провести реструктуризацію, концентрацію профільних ресурсів... Більше того, ця форма має на меті створення більш дієвого менеджменту, посилення контролю та забезпечення колегіальності прийняття рішень», — пояснив чиновник. І до третього додатку входитимуть підприємства на окупованій території в АР Крим. Каспіржний також додав, що документ страхує від скупки фізичними та юридичними особами Росії. «Передбачено заборону участі в приватизації юридичних та фізичних осіб країни, яку офіційно визнано агресором, та афілійованих до них осіб. У разі післяприватизаційного відчуження на користь таких осіб майна передбачено вилучення майна на безкомпенсаційній основі», — пояснив він.
