Давос і Ялта: паралелі

У швейцарському гірському містечку Давос розпочав роботу 47-й Всесвітній економічний форум.  У цьому році він пройде під гаслом «Відповідальне і чутливе лідерство». Західні експерти та журналісти вже охрестили «тему» натяком на зростаючу прірву між політичними елітами та суспільством, а також на втрату довіри населення до інститутів влади.

ДАВОС — ДІАГНОЗ. ДАВОС — ПРОГНОЗ

Популісти та антиглобалісти — головні вороги майбутнього, переконаний засновник Давоського форуму, швейцарський професор та бізнесмен Клаус Шваб.

Під час анонсної прес-конференції Шваб фактично зізнався, що 20 років заснований ним майданчик вів людство хибним шляхом, коли зачитав текст, написаний понад 20 років тому, в якому він попереджав про загрозу зростання популізму і відзначав, що процес глобалізації повинен приносити користь більшості, а не тільки малочисельній еліті.

Ці виклики залишаються актуальними і донині, заявляє Шваб. «Будь-яка спроба знайти просте рішення складних проблем світового масштабу наперед приречена на провал. Ми не повинні покладатися лише на популістські рішення», — підкреслив глава ВЕФ.

За словами Клауса Шваба, мета цьогорічної зустрічі в Давосі, яка триватиме три дні — з 17 по 20 січня —  якраз в тому, щоб виробити рецепт протидії популізму. Адже щороку гірськолижний швейцарський курорт збирає людей з найрізноманітнішим досвідом, поглядами, соціальним та фінансовим статусом, але всі вони, на думку Шваба, в першу чергу є представниками світової еліти, такого собі глобального істеблішменту. І саме вони і саме з цього майданчику переконували світ у тому, що  зростання темпів глобалізації, збільшення об’ємів транскордонної торгівлі та усунення локальних бар’єрів для міжнародних інвесторів принесуть лише користь усьому населенню планети. Однак події останнього часу, а конкретно — року, що минув, — показали зворотній результат. І саме громадяни Західного Світу першими почали демонструвати невдоволення наслідками глобалізації. Приклад цьому — референдум про вихід Великої Британії з ЄС та результати президентських перегонів у США, в яких переміг кандидат, який пообіцяв повернути американцям фабрики та заводи.

Учасники Давоського форуму — а їх цього року очікується немало-небагато — понад три тисячі, мають, на думку Клауса, знайти вихід — що запропонувати людству, аби зберегти глобальну рівновагу на планеті. Серед ключових питань, які обговорюватимуться — сприяння економічному зростанню, реформа капіталістичної системи з метою запобігання подальшого розколу  суспільства, втрата довіри до урядів і інститутів влади, а також вплив цифрових технологій на рівень працевлаштування та добробуту населення в цілому.

УКРАЇНСЬКИЙ КОНТЕКСТ

Українське питання в програмі цьогорічного Давоського форуму не окреслено окремим рядком. Та є надія, що воно прозвучить в контексті глобальних тем, в обговоренні яких візьме участь Президент України Петро Порошенко.

Як повідомляла прес-служба глави держави, Порошенко виступить із промовою під час сесії «Рух на Схід: посилення європейського сусідства», візьме участь у засіданні світових економічних лідерів «Чуйне та відповідальне лідерство в багатополярному світі» та дебатах «Новий договір для Європи».

Також у ході роботи форуму президент України має намір провести низку  двосторонніх зустрічей з главами держав та урядів, керівниками міжнародних організацій, а також з президентами провідних іноземних компаній та світовими інвесторами. Одна з таких зустрічей вже відбулась вчора. Петро Порошенко зустрівся з главою Китайської народної республіки  Сі Цзіньпіном (коментар про те, що означають для України ці переговори — нижче по тексту).

Окрім Президента усі три дні в Давосі пробуде глава НБУ Валерія Гонтарєва. Вона входить до складу офіційної делегації від України. І вочевидь, місія Гнтарєвої зробити так, щоб четвертий транш МВФ в України був. Зустрічі і з представником Міжнародного валютного фонду, і Європейського банку реконструкції та розвитку, як анонсує прес-служба НБУ, є у графіку Валерії Гонтарєвої.

А от український бізнес спробує використати Давоський майданчик для залучення інвестора. Вперше в історії ВЕФ відбудуться відразу два заходи, на яких буде представлений ресурсний та людський потенціал України. Про це повідомив голова наглядової ради Української асоціації венчурного капіталу та прямих інвестицій Андрій Колодюк в ефірі Громадського. «Ми можемо запропонувати світові свої можливості з точки зору відкриття центрів розробок в Україні. Понад 100 міжнародних компаній їх мають в Україні. Є також українські компанії, які працюють у світі. Ця задача для того, щоб в Україну інвестували. Для цього ми робимо два заходи — 16 і 19 січня для світових лідерів всього світу» — сказав він.

...І ПІДТЕКСТ

А от традиційний український сніданок в Давосі, організований українським бізнесменом Віктором Пінчуком, схоже, теж вперше в історії свого існування матиме багато «вакантних» місць. Про відмову брати участь у заході вже повідомили Президент України Петро Порошенко, віце-прем’єр міністр з європейської інтеграції Іванна Клімпуш-Цинцадзе, народні депутати Світлана Заліщук, Мустафа Наєм, Альона Шкрум та Вікторія Войціцька.

«Щодо ланча Пінчука моя позиція категорична — їхати туди не варто, — коментує «Дню» народний депутат України, партія «Батьківщина» Ігор Луценко. — Більш того, з Пінчуком взагалі не варто особисто перетинатись і мати будь-які стосунки. Такі стосунки лише легімітизують його статус. Хто їде туди я не знаю, а мене, слава Богу, і не запрошували. Взагалі я вважаю, що існування Пінчука в його нинішньому статусі — це не доопрацювання нинішніх правоохоронних органів. Активи, які у нього є, він набув таким чином як у свій час придбав «Криворіжсталь». Треба розслідувати обставини того, як вони опинились в руках Пінчука і відповідно покарати винних. Але ж бачимо, що два попередніх голови Держмайна вже на Тому світі і це не випадково».

Як повідомляв «День», перед новим роком  в статті для The Wall Street Journal Віктор Пінчук запропонував владі і громадянам України погодитися на низку «болючих компромісів» заради завершення конфлікту з РФ. Зокрема, на тимчасове виключення Україною із заявлених цілей членства країни в ЄС, відмову від вступу до НАТО, проведення місцевих виборів на окупованих територій до повного повернення контролю над цією територією з метою «продемонструвати свою прихильність мирному об’єднанню». Ще однією пропозицією бізнесмена є згода України на поступове зняття санкцій з РФ.

Ці пропозиції викликали шквал обурення в соцмережах і ЗМІ, показавши силу громадськості. На знак протесту політиків закликали бойкотувати сніданок Пінчука. Лише два депутати з міжпарламентської групи «Єврооптимісти», як повідомляють українські ЗМІ, наразі підтвердили, що прийняли запрошення Пінчука і поїдуть «снідати» в Давос. Це — Сергій Лещенко та Наталія Кацер-Бучковська. «Дню», на час виходу матеріалу до друку, не вдалось отримати від них аргументацію чому вони все ж таки вирішили поїхати попри те, що представляють в українській політиці євроінтеграційний вектор, від якого Віктор Пінчук пропонує відмовитися.

Цікаво також, що поїздку депутатів фінансує Фонд «Відродження», який 7 січня заявив, що не поділяє позиції бізнесмена Віктора Пінчука, викладеної у його статті для видання The Wall Street Journal, однак надалі виконує партнерські зобов’язання у спільних із його благодійним фондом проектах, зокрема «Український сніданок» у рамках Економічного форуму в Давосі в січні.

Можливо, комусь моє порівняння видасться недоречним, але ця паралель напросилась сама. За великим рахунком у швейцарського бізнесмена Клауса Шваба та Віктора Пінчука на цьому етапі є одна яскрава спільна «біда» (Шваб на відміну від Пінчука це визнав) — засновані ними дискусійні майданчики зайшли в «глухий кут» — постулати, які вони декларували та переконували, що сповідують, втратили свою «чарівну силу», і розбилися об виклики прагматичної сучасності. Правда, Давоський форум хоч «прописки» не втратив на відміну від Ялтинської європейської стратегії Пінчука.

***

«День» традиційно відстежуватиме перебіг дискусії в Давосі та інформуватиме своїх читачів про найцікавіше. Зокрема очікуємо на ексклюзивну колонку одного з учасників ВЕФ на тему ключових тенденцій у світовій економічній політиці на найближчі 10 років.

ДО ТЕМИ!

«НАВІТЬ ТАКА КОРОТКА ЗУСТРІЧ МАЄ ДУЖЕ ВЕЛИКЕ ЗНАЧЕННЯ...»

ФОТО МИХАЙЛА ПАЛІНЧАКА

Андрій ГОНЧАРУК, китаєзнавець, експерт Національного інституту стратегічних досліджень:

— Значення зустрічі президента України Петра Порошенка та голови КНР Сі Цзіньпіня дуже велике. Фактично,  ця зустріч у Давосі закриває паузу, яка виникла у двосторонніх відносинах після революції Гідності. Адже в Китаї не одразу зрозуміли сутність подій, які відбувались в Україні. А в Києві не одразу зрозуміли позицію Пекіна. Тому зрозумілою була під час цієї паузи певна стриманість із двох сторін.

Підтримка України була більш моральною і більш опосередкованою. Цього року ця підтримка значно зросла. Наочним свідченням цього є надання допомоги, зокрема автомобілів швидкої допомоги і рятувальної техніки для МЧС і таке інше.

З приводу сподівань Президента України на те, що Китай сприятиме мирному врегулюванню ситуації на Донбасі та припиненню російської агресії проти України і відновленню територіальної цілісності України включно з Кримом, можна згадати, що Китай голосував проти нещодавньої резолюцій щодо порушення прав людини в анексованому Криму. Треба просто зрозуміти, що китайці на протязі 30 років потерпали від спроб Вашингтонської адміністрації надавати на Пекін саме через питання прав людини. Відтак не залежно від того, в якій країні піднімається це питання, китайці ніколи не підтримають його. Це не ставлення до України і тим більше до кримськотатарського народу, а просто принципова позиція Китаю — ніколи не підтримувати резолюцію про правах людини. 

А з іншого боку останніми роками залишалось за дужками те, що Китай повноправна країна — учасниця гарантій Україні в 1994 році після її відмови від ядерної зброї. Не будучи підписантом Будапештського меморандуму, Китай у спеціальній заяві, опублікованій агентством Сіньхуа,  заявив, що він надає гарантії України відповідно що цього документу. Відтак Піднебесна є стороною, яка гарантувала нам захист суверенітету і територіальної цілісності. Тому відповідно ми можемо сподіватись на участь Китаю в мирному урегулюванні ситуації на Донбасі. Дуже добре, що президент Порошенко згадав про це і якщо ми справді хочемо повернути Крим і врегулювати на Донбасі, то без широкої міжнародної підтримки, тільки в рамках «нормандського» формату — це питання ми не вирішимо і це сьогодні зрозуміло всім. Тому треба залучати і Сполучені Штати Америки, і Велику Британію як наших гарантів, і Китайську Народну Республіку як другу найбільшу економіку світу, ядерну державу та гаранта нашого суверенітету.

Микола СІРУК, «День»