Щоб хоча б частково відродити

11 червня на Замковій горі містечка Бар почали працювати археологи. Керує експедицією старший науковий співробітник науково-дослідного центру «Охоронна археологічна служба України» Інституту археології НАН України, кандидат історичних наук Павло Нечитайло. Головна мета групи — дослідити фундамент Барського замку, відтак розкопки проводитимуться з чотирьох кутків території. Як пояснив голова Барської ОТГ Артур Цицюрський, дослідження необхідні для завершення виготовлення технічної документації на пам’ятку архітектури. Він запевнив, що усі роботи — до найменших деталей — узгоджуються із членами робочої групи, до якої увійшли провідні історики та краєзнавці.

«Торік навесні Бар підписав меморандум про проведення робіт з дослідження, збереження та реставрації фортеці. У його рамках визначений детальний план з розрахунком на кілька років, який дозволить здійснити обсяг невідкладних консерваційних робіт з подальшою реставрацією пам’ятки, — розповідає Артур Цицюрський. — У підписанні взяли участь очільники наших партнерських міст (Квідзин, Рибнік, Стараховіце -авт.), відповідальний за архітектурну спадщину на Вінниччині Михайло Потупчик, директор Українського державного інституту культурної спадщини Ольга Пломеницька та директор Державного історико-культурного заповідника «Межибіж». Бар у цій групі, окрім мене, представляє голова Благодійного фонду «Барський замок. Відродження» Ігор Лозінський. Саме завдяки його ініціативи торік небайдужі барчани розчистили територію та дали старт для збору коштів. Власне, вони і зібрали кошти на проведення робіт з досліджень фундаменту, що стартували наразі. Зі свого боку, Барська міська рада виділила кошти на виготовлення технічної документації. Тому в результаті ми матимемо облікову карту, паспорт об’єкта та обстеження фундаменту, що дозволить зрозуміти, у якому напрямку рухатися далі».

  Проведення археологічного обстеження фундаменту Барського замку відбуватиметься шляхом заглиблення спеціальних шуфтів діаметром один-два метри та подальшим розкопуванням території. Наразі ніхто з археологів не береться припустити, що саме вдасться дослідити чи знайти. Та поява археологів вже спровокувала у Барі ажіотаж, адже досі ніхто археологічних розвідок у містечку не влаштовував. На додачу до археологічних обстежень у Барі планують здійснити геологічну розвідку на 12 свердловинах. Виділення коштів у сумі 40 тисяч грн на проведення цих робіт планують обговорити і ухвалили на найближчій сесії Барської ОТГ.

Загалом увесь комплекс робіт, які передбачені в меморандумі, націлені на те, щоб хоча б частково відродити Барський замок. Як каже голова Барської ОТГ Артур Цицюрський, це може бути стіна чи частина стіни, але вона дозволить хоча б частково уявити, як виглядала пам’ятка архітектури, зведена за часів польської королеви Бони Сфорци. Тоді у XVІІ столітті Барський замок називали «ключем до Східного Поділля». Він став повністю мурованим, і вважався третьою за величиною (після Кам’янця і Меджибожа) фортецею Речі Посполитої. На початку 1768 року його захопили війська Російської імперії, замок почав занепадати і згодом остаточно зруйнувався.