Покарання «соціальним захистом»

З 1 квітня в Запорізькій, Луганській та Львівській областях розпочнеться експеримент із підвищення ефективності роботи державних цільових фондів. Відповідною постановою уряду затверджено порядок його проведення, згідно з яким Пенсійний фонд протягом експерименту виконуватиме функції з реєстрації страхувальників, формування та ведення інформаційної системи відомостей про застрахованих осіб, контролюватиме повноту та своєчасність сплати внесків на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття.

За цей же час уряд має намір підвищити на 120 млн. грн. місячну суму пенсійних виплат, яка становить 1,2 млрд. грн. Попередні кроки з підвищення розмірів пенсій не спричинили кардинальне розв’язання проблеми малих пенсій. «Люди очікують більших кроків», – визнав міністр праці та соціальної політики України Іван Сахань, виступаючи на семінарі «Реформування пенсійного забезпечення в Україні: проблеми і перспективи». Сьогоднішні розміри пенсій (мінімальна – 58 грн., максимальна – 102 грн. – Ред. ) не можуть нікого задовольнити, бо це лише кошти на виживання в дуже складних умовах, поділяє цю думку голова парламентського Комітету у справах пенсіонерів, ветеранів та інвалідів Віктор Сушкевич.

Дійсно, останнім часом відбулися певні зрушення в пенсійній справі. Минулого року виплачено пенсій на 2,1 млрд. грн. більше, ніж 1999 року, що дозволило нарешті ліквідувати заборгованість перед пенсіонерами. За рахунок додаткових зборів Пенсійний фонд торік збільшився на 800 млн. грн. Цього року, як запевняє І.Сахань, буде ліквідовано диференціацію в нарахуванні пенсій між людьми, які пішли на пенсію до 1992 року (їх 8 млн. осіб), і тими, що стали пенсіонерами пізніше. Однак цього все одно недостатньо, щоб матеріальне становище пенсіонерів хоча б наблизилося до рівня тих, котрі працюють. І в найближчій перспективі на суттєве його поліпшення сподіватися не випадає, бо фінансові можливості Пенсійного фонду досить обмежені. Основним джерелом поповнення фонду, як відомо, є відрахування од заробітної плати в розмірі 32%, а середньомісячна заробітна плата 2000 року становила 230 грн., що нижче за встановлений прожитковий мінімум – 311,3 грн. До того ж заборгованість із зарплати в січні 2001 року становила близько 5 млрд. грн. І.Сахань наводить такі дані: на 14 млн. пенсіонерів в Україні припадає приблизно стільки ж працюючих, які беруть участь у формуванні ПФ. Отож, вважає міністр, аби підняти рівень пенсій до прийнятного, треба або підвищити нарахування на заробітну плату, або змінити співвідношення між пенсіонерами та працюючими на користь останніх.

На думку І.Саханя, чинна система пенсійного забезпечення вичерпала себе, вона непридатна для докорінної зміни ситуації на краще. Не на користь їй свідчить і той факт, що за період із січня 1998 року до грудня 2000 року ціни зросли на 79,9%, у той час як загальний коефіцієнт індексації пенсій становив лише 17,1% (дані Федерації профспілок). Тому великі надії покладаються сьогодні на поданий до Верховної Ради законопроект щодо реформування пенсійної системи, який передбачає комплексний підхід. Стрижнем нового закону є запровадження накопичувальної системи пенсійних внесків. У разі прийняття цього закону І.Сахань передрікає зростання загального розміру пенсій одразу до 60–70% від середньої платні і навіть більше. Оптимізму міністра не поділяє керівник управління з питань соціального захисту Федерації профспілок України Галина Голеусова, яка вважає, що закон зовсім не розв’язує проблему подолання бідності. За її словами, незважаючи на перехід до багаторівневої системи, в найближчі 10 років домінуючою залишиться нинішня солідарна система, а отже, розміри пенсій, «прив’язаних» до заробітної плати, будуть невеликими. Лише те покоління, котре нині розпочинає свою трудову діяльність, справді зможе відчути переваги пенсійних нововведень.

Трагічною назвав долю сьогоднішніх українських пенсіонерів директор Інституту економічного прогнозування, академік НАН України Валерій Геєць. На його думку, головна мета пенсійної реформи має полягати в тому, щоб закласти механізм мотивації до високопродуктивної праці: тоді кожен міг би належним чином забезпечити свою старість. При цьому держава обов’язково має гарантувати людям захист від знецінювання їхніх накопичень. Добре, якщо пенсіонер володіє сьогодні нерухомістю, яку можна продати, вважає В. Геєць, інакше він просто приречений на животіння. Однак, попри те, що немає нових джерел поповнення пенсійних внесків, В.Геєць виступає проти збільшення податків «на багатих» і пропонує замість цього всіляко розвивати благодійницьку діяльність.

Глобальні тенденції світового розвитку в найближчі 10–30 років будуть у цілому негативними для України, прогнозує В.Геєць. Передусім зазнає змін демографічна ситуація у світі: вперше люди старшого віку переважатимуть кількісно людей молодшого віку. Це, безумовно, позначиться на вітчизняному пенсійному забезпеченні: за даними Мінпраці, 2026 року питома вага пенсіонерів становитиме 29,9% (сьогодні — 23,4%). На відміну від розвинених країн, які компенсуватимуть нестачу трудових ресурсів зростанням продуктивності праці, Україна, за прогнозами В.Гейця, відчуватиме істотне зростання навантаження на працездатне населення. Тим часом І.Сахань до можливих наслідків погіршення демографічної ситуації відносить зменшення середнього розміру пенсій відносно середньої зарплати.

Не можна залишати поза увагою й інший економічний чинник, про який нагадав В.Геєць: у поточному десятиріччі закінчать термін свого технологічного використання майже дві третини основного капіталу — це приблизно на 300 млрд. грн. основних виробничих фондів. Цей процес неминуче призведе до скорочення робочих місць, і на цьому тлі, зазначає В.Геєць, серйозно загостриться проблема безробіття (зрозуміло, що вона відіб’ється і на пенсіях). Негативних явищ, на його думку, можна уникнути лише за умов, якщо рівень безробіття не перевищуватиме критичної межі — 20%, стале економічне зростання становитиме щороку не менше 5-6%, а в економіку протягом 10 років вдасться залучити загалом 250 млрд. грн. Виходячи з реалій сьогодення, дефіцит коштів очікується в межах 100–150 млрд. грн.