«Час уже потрапити на якийсь елітний форум»
Андрій ШЕВЧЕНКО — нападаючий збірної України та італійського клубу «Мілан»:
Настрій перед грою чудовий, бадьорий. Травмованих мало. Вважаю, що перемогти ми зможемо насамперед за рахунок командної гри. У футболі, напевно, вже немає таємниць. Ні в українському, ні в італійському. Просто треба виходити й перемагати. А для цього має бути єдина, згуртована команда. Так, ми недавно програли полякам, але це була товариська гра і ми грали двома складами, експериментували. А тепер — матч відбіркового циклу чемпіонату світу, тим більше — стартовий поєдинок. Як бачите, різниця — величезна. Буде важка гра, і у футболі може статися, що завгодно, але я особисто настроююся на перемогу. Хочу сказати вболівальникам, щоб вони прийшли і підтримали нас. Я думаю, вони побачать хороший футбол.
Сергій РЕБРОВ — нападаючий збірної України та англійського клубу «Тоттенхем Хоттспур» (Лондон).
Настрій перед грою нормальний. Хтось більше хвилюється, але є хлопці, котрі зіграли вже немало матчів за збірну, тому здивувати або налякати нас важко. Сподіваюся, що цей цикл для нас буде вдалим. Без підтримки глядачів грати складно, тому сподіваюся, що вболіватимуть за нас не гірше, ніж минулого року.
Олег ЛУЖНИЙ, захисник збірної України та англійського клубу «Арсенал» (Лондон):
— У такій грі настроюватись можна тільки на перемогу. Я бажаю всім уболівальникам чудового настрою після гри.
Григорій СУРКІС, президент Федерації футболу України, почесний президент ФК «Динамо» (Київ):
— Я хотів би побажати нашим уболівальникам, щоб цього дня до їхніх домівок увійшла радість і гордість за національну команду країни, за наших гравців, за наш тренерський корпус, за всіх людей, котрі своїм трудом закладають підмурівок перемог. Це, можливо, непомітна праця масажистів, лікарів, менеджерів, працівників стадіонів, тренувальних баз, охоронців, кухарів... Та я хотів би, щоб усі, хто має стосунок до створення цього прекрасного спектаклю — футбольного поєдинку — стали сьогодні свідками вдячності нашим мужнім футболістам за хорошу гру, яку вони постараються показати. Для мене це також якоюсь мірою дебют. Та річ навіть не в дебюті. Коли будь-яка наша команда (друга динамівська, юнацька збірна) грає в турнірах, навіть менш престижних, ніж відбірковий цикл чемпіонату світу — у мене аритмія в цей момент. Так от, я хотів би, щоб усі наші команди набрали такої потужності і сили, щоб у мене більше не виникало аритмії. Щоб всіх своїх суперників переконливо клали на лопатки. Однак у сучасному футболі, на жаль, без аритмії це неможливо. Отже — неможливо і без аритмії жити футбольній людині. Та ці усі хвилювання, з іншого боку, і прекрасні. 24 липня наша юнацька команда грала у фіналі чемпіонату Європи. Я прилетів до Німеччини з іншої країни з травмою ноги і мені довелося разом зі своїми колегами — віце-президентом Федерації футболу Франції та віце-президентом УЄФА — згідно з церемоніалом, пройти крізь стрій футболістів, суддів і побажати їм хорошої, яскравої гри. Що я відчував, одягнувши черевика на ліву ногу — знаю тільки я. Та коли я побачив, як наші хлопці під час виконання Гімну України тримають руки на серці, мені вже захотілося плакати не від болю, а від щастя. Я думаю, ці хлоп’ята, мають стати новою формацією наших співгромадян, яка принесе людям радість, і оптимізм у цей непростий час. І якщо так буде, то ми швидше побудуємо суспільство, де моральні цінності переважатимуть над низькістю, підлотою, тупістю. Я не роблю прогнозів. Я просто сиджу і дивлюся матч. Та якби я не вірив в українські перемоги, то не працював би на футбольній, політичній і економічній нивах. Я щиро заздрю французам, які зустрічають свою команду з фейєрверками, народним гулянням, де мільйони людей виходять на вулиці, іноді навіть порушуючи громадський порядок. Я хочу, щоб громадський порядок у нас порушувався тільки з нагоди перемог національної збірної.
Володимир ЛАШКУЛ, віце-президент ФФУ:
— Ми дуже хочемо, щоб весь наш стадіон заспівав нарешті наш гімн. І якщо вболівальники прийдуть на стадіон і наповнять чашу «Олімпійського» звуками нашого гімну — вони цим, на мій погляд, допоможуть футболістам нашої збірної краще психологічно настроїтися, зарядитися на гру, відчути за собою державу, честь якої вони захищають. Що ж до фаворитів нашої групи, то скажу так — всі суперники непрості, всі матчі, мабуть, будуть складними. Та фаворита бачу тільки одного — збірну України.
Віктор ТРОШКІН — заслужений майстер спорту, гравець київського «Динамо» 70-х років, ФФУ:
— Головним конкурентом України у нашій відбірковій групі, певна річ, вважають Норвегію. Ну а з Польщею ми завжди важко грали. Ще з часів Союзу вони завжди вважали, що ми їх завоювали і т.ін. Та й в України історично відносини з Польщею також складалися непросто. Нам навіть із німцями простіше було грати, ніж із поляками. Я нічого не хочу навмисно загострювати, можливо, тепер буде інакше. Однак я особисто мав змогу переконатися, що їхні футболісти на полі не завжди добре поводилися щодо нас. Образити, наприклад, могли. Коли свого часу з «Гурником» грали — навіть страшно згадувати. В якій обстановці грали, в якій обстановці виїжджали. Так що нас чекає складна гра. Та нам треба їх обігравати, а не думати про якісь побічні явища. Україна за класом перевершує Польщу. Причому, як національна, так і молодіжна збірні. І хоч у нас своїх проблем також вистачає, повторюю: є у нас шанси їх обіграти, і ми їх обіграємо. Не знаю, з яким рахунком, але обіграємо. І потім, виходу у нас іншого немає. А то ми все навколо та здалеку не перший рік уже ходимо. Щоправда, останнім часом є істотні поліпшення і на клубному рівні, і на рівні збірних, а відповідно і в рейтингу. Бо ж час уже потрапити на якийсь елітний форум. Сподіваюся, цього разу ми все доведемо до логічного, переможного кінця.
Олег ШКРЕБА — генеральний директор корпорації «Україна Футбол Інтернешнл»:
Ціни на квитки цілком доступні. 50 відсотків квитків коштують 5 гривень. Так що для вболівальника будь- якого рівня достатку, ціни прийнятні. До того ж, на них чекає багато приємних сюрпризів. Що стосується групи, до якої ми потрапили, то після повернення з жеребкування я сказав, що якщо не вигравати у цій групі, то робити у фінальній частині чемпіонату світу нам нічого. Шести Андорр в одній групі не буває. Я вірю в загальний успіх нашої команди. Що ж до конкретного матчу з Польщею, то скажу, що з 1994 року на Олімпійському наша збірна програла лише один раз. У товариському матчі і саме полякам. Так що настав час віддавати борги.
