Україна: суперечливі сигнали на тлі поглиблення розбіжностей
Все це чудово. Проте виникла заминка: що означає слово «дружина»? Українською мовою, рідною мовою львівського мера, якою розмовляє більшість населення Західної України, «дружина» — це жінка. А російською мовою, якою розмовляють на Сході України, рідною мовою мера Маріуполя, «дружина» — це «військо». Отож, не роздумуючи, мер Маріуполя зафрахтував літак, зібрав свою дружину — 30 урядовців і 10 журналістів — та відлетів до Львова. Непорозуміння було розв’язано полюбовно. Мер Львова, який разом зі своєю дружиною розраховував привітати лише першу чету Маріуполя, гостинно прийняв усіх гостей. Цей випадок свідчить про фундаментальну культурну відмінність між Сходом і Заходом України, яка стає дедалі гострішою з поглибленням економічної кризи та наближенням президентських виборів. Через сім років після здобуття Україною незалежності від Радянського Союзу Схід та Захід України все ще розділяє мова та релігія. У східній половині країни, яка була частиною Російської імперії від 1654 року, переважає російськомовне населення й православна віра, тим часом як у західній половині переважає україномовне населення й греко-католицька віра. Цей розкол перетворився на політичний під час президентських виборів 1994 року, коли Захід голосував за Леоніда Кравчука, який програв, тоді як Схід, де мешкає більше населення, ніж на Заході, проголосував за Кучму, який і переміг. Цей урок не забувають претенденти, які готуються до президентських виборів у жовтні 1999 року: перемога на Сході є ключем до президентства, а кампанія вже в розпалі.
«Подібно до 1994 року, на виборах все вирішуватиме Схід, який і обере президента», — сказав Володимир Рибак, мер Донецька, найбільшого міста на Сході.
Це мала б розуміти й Наталя Міщерська, журналіст з УТ-1. На початку цього місяця, коли Президент Кучма відвідав Львів, він публічно похвалив Симона Петлюру, героя для західних українців, які боролися проти більшовиків 1917 року. Проте Петлюра — герой лише для Заходу, тим часом як на Сході його вважають за зрадника й убивцю. Міщерська, не усвідомлюючи, що ця похвала Кучмою Петлюри призначалася лише для місцевої аудиторії, транслювала слова Президента на всю Україну. Керівники адміністрації Президента негайно зателефонували до УТ, аби виправити ситуацію: одні повідомлення призначаються для Сходу, інші — для Заходу. Можливо цей випадок був однією з причин, чому минулого тижня було усунуто з посади керівника державної телекомпанії. «Я просто хочу забути про це, — сказала Міщерська. — Я стала учасником чиєїсь брудної гри».
Сьогодні, якщо Кучма прийме рішення ще раз балотуватися на посаду президента, йому доведеться під тиском Сходу заробляти очки на обіцянці, яку він дав під час виборчої кампанії 1994 року —надати російській мові статусу другої офіційної мови в Україні. Це одна з причин, чому він набрав тут найбільше голосів. Досі він не виконав своєї обіцянки. Для населення Східної України проблема мови — це не лише питання культури чи спадщини. Вступні іспити до університетів чи на цивільну службу проводяться українською мовою, а не російською, внаслідок чого західні українці мають перевагу.
Проте запровадження російської мови як другої офіційної мови може викликати спротив західних українців. «Кучма потрапив у глухий кут. Він не може зробити поступок одній стороні, не образивши іншу», — сказав Рибак.
Президентська кампанія 1993 і 1994 років супроводжувалася такими політичними суперечками між Заходом і Сходом, що ЦРУ навіть прогнозувало розкол України на дві частини. Тоді Кримський півострів навіть намагався вийти зі складу України й приєднатися до Росії. Цього року зареєстровано дві спроби підпалити російський культурний центр у Львові, а 6 листопада лівий депутат із Донецької області розгорнув радянський прапор в українському парламенті, спровокувавши обурення парламентаріїв-націоналістів із Заходу. Останній випадок є свідченням того, що треба робити, аби бути популярним на Сході. Коли східні регіони одностайно голосували за незалежність від Радянського Союзу 1991 року, то вони керувалися економічними міркуваннями. Після семи років незалежності ВВП України скоротився втричі, середня платня становить $50 на місяць. А девальвація гривні у серпні-вересні на 40 відсотків стала для багатьох східних українців свідченням порушення соціальної угоди. Значна їх кількість хотіли б, аби Україна об’єдналася із Росією.
Цілком ймовірно, що найближчим часом політичний клімат ще більше загостриться. Згідно з опитуванням, проведеним газетою «День» й опублікованим 19 листопада, найбільше читачів заявили, що голосуватимуть за Петра Симоненка, лідера Комуністичної партії України, який виступає «за братерський союз держав» разом із Росією та Білоруссю. «Уже багато провідних політиків прийшли до цієї думки, яку ми пропагуємо від 1993 року», — сказав він.
Переклад Миколи СІРУКА, «День»
№229 28.11.98 «День»
При використанні наших публікацій посилання на газету
обов'язкове. © «День»
