Про нас

«Те, що Кучма заради любові до Німеччини відмовиться від використання атомної енергії, із самого початку було ілюзією. Наполягаючи на тому, щоб Україна використовувала альтернативні види енергії, канцлер Шрьодер мав на увазі більше власну публіку, аніж київських партнерів на переговорах. Розробивши лейпцизький компроміс, обидві сторони змогли зберегти хорошу міну. Адже в рамках «великої сімки» уряд Німеччини тепер демонстративно бере на себе особливу роль. На гроші з Берліна треба буде здійснити санацію енергомереж України. У себе вдома Кучма може говорити про успіх: попри попередні прогнози, Німеччина пообіцяла Україні державні гарантії кредитів».

«Ганноверше Альгемайне Цайтунг», 13 липня

«Верховна Рада України (як, до речі, і парламент Грузії) досі відмовляється ратифікувати з російською стороною договір про «нульовий варіант». Депутати вважають, що Росія як правонаступниця СРСР веде нечесну гру, оскільки кредитори колишнього Радянського Союзу сьогодні згодні на погашення близько 40% суми боргів. Активи ж, на думку українських депутатів, не знецінилися. Тим більше, що український парламент має намір пред’являти боргові претензії не боржникам колишнього Союзу, а Росії — як правонаступниці. Окрім того, нещодавно Верховна Рада своєю постановою рекомендувала Кабінету Міністрів провести з російським урядом переговори з приводу виплати Росією $150 млрд., які належать колишнім вкладникам Ощадбанку СРСР. До речі, згідно з підписаною у березні 1992 р. угодою про принципи і механізми розділу внутрішнього боргу СРСР, Росія зобов’язалася поетапно погасити заборгованість із внесків до Ощадбанку. Однак досі борги Ощадбанку і «Зовнішекономбанку» вважалися «мертвими».

Один з ініціаторів реанімації питання про борги перед вкладниками Ощадбанку, народний депутат Верховної Ради В’ячеслав Кириленко не розраховує на те, що Росія дійсно виплатить Україні $150 млрд. За його словами, «Україна може і зобов’язана порушити питання про взаємне погашення боргів. Можливі компроміси, які влаштовують обидві сторони і не передбачають грошових розрахунків»... Один із керівників «Дойче банку» Георг Крупп в інтерв’ю журналу «Політика і час» також підкреслював, що Україна «свого часу не послухалася поради взяти на себе частину боргів і залишилася ні з чим».

«Независимая газета», 12 липня

«Під час візиту польського президента Квасьнєвського до Москви президент Росії Путін і голова «Газпрому» Вяхірєв зновупорушили питання про необхідність будівництва додаткової ділянки газопроводу з Росії до Європи, яка має пройти територією Польщі. Путін і Вяхірєв вказали польському президенту на привабливість нового проекту: тільки за рахунок стягування транзитних зборів Польща зможе щорічно отримувати майже $1 млрд. Одночасно представники Росії не стали приховувати, що якщо Польща не погодиться на цю пропозицію, то газопро від може бути прокладено по дну Балтійського моря. У інтерв’ю «Газеті виборчій» Квасьнєвський заявив, що під час бесіди ін кілька разів давав зрозуміти своїм російським партнерам, що Польща не може погодитися з ущемленням інтересів України. Консервативна «Жеч посполита» категорично заявляє, що російську пропозицію має бути відхилено, а приватні інтереси певної групи підприємств не можуть мати визначального значення. Незалежність України — ключовий елемент стабільності цього регіону Європи, пише газета. «Газета виборча» зазначає, що в існуючому вигляді проект шкодить інтересам України. Однак у процесі переговорів можна знайти компромісне рішення, згідно з яким частину прибутків за транзит газу Польща могла б передавати Україні. Голова «Газпрому» Рем Вяхірєв змушений визнати, що даний проект, в тому числі, є знаряддям здійснення тиску на Україну.

«Хандельсблатт», 13 липня