Польща: критичний референдум
Сьогодні й завтра Польща переживає референдум з питання свого вступу до Європейського Союзу. Переживає Польща, переживає ЄС — оскільки «польське питання» вважається критичним для всього процесу розширення. Внутрішні ставки референдуму теж достатньо високі: успіх автоматично означає всенародний вотум довіри уряду Лєшека Міллера, який погрожував відставкою, президент Александр Квасневський має шанс увійти до історії як глава держави, який фактично розпочав і успішно завершив процес польського вступу до ЄС, очоливши процес повної зміни якості своєї країни (аж ніяк не принижуючи при цьому досягнень свого попередника — Лєха Валенси). У свою чергу, успіх референдуму означатиме істотну поразку таких сил, як «Самооборона», Ліга польських родин, ПСЛ та інші, що ставлять на популізм. Папа Римський Іван Павло II закликав співвітчизників проголосувати «так», що, очевидно, вплинуло на позицію костьолу в Польщі. Слова понтифіка «Європа потребує Польщі. Польща потребує Європи» у телезверненні до нації повторив президент Квасневський, закликавши поляків подумати над перспективами своїх дітей і онуків. Він, до речі, закликав прийти проголосувати не лише тих, хто чітко визначився «за», але й тих, хто має аргументовану позицію «проти». Бо референдум не матиме сили, якщо явка не перевищить 50 відсотків — а така загроза, виходячи з досвіду останніх голосувань і в самій Польщі, і в сусідніх країнах, і в Європі в цілому є дуже високою. Президент Польщі, до речі, дав іще один добрий приклад для наслідування, об’їхавши всю країну для зустрічей з людьми. Референдуми з приєднання до ЄС з позитивним результатом вже відбулися на Мальті, в Литві, в Словенії, в Угорщині, в Словаччині. Естонія, Латвія, Чехія, Кіпр — на черзі.
Агітаційні кампанії тривали по всій країні, на радіо й телебаченні, на шпальтах газет і журналів, в Iнтернеті. Громадянська ініціатива «ТАК на референдумі» випустила, як повідомляється, 350 тисяч значків, 1,5 млн. наклейок, 15 тисяч майок тощо — а вона була далеко не єдиною задіяною організацією. Ефір і медіа-простір заполонили заклики прийти й проголосувати, поставивши «хрестика», а не якусь іншу позначку. Дуже багато йшлося про переваги вступу Польщі до ЄС — але було й дуже багато якісно виготовлених «страшилок» — як стосовно вступу країни, так і стосовно відмови. Поляків лякали як тим, що німці прийдуть і відберуть їхні будинки за правом власності, скуплять всі землі, так і тим, що в разі відмови Польща скотиться до рівня України і Білорусі, потрапить під крило Москви, зросте безробіття (такі залякування лунали і з іншого боку), знизиться курс злотого (економісти часто вважають його безпідставно високим), впадуть біржові котирування тощо. Президент Квасневський у своєму зверненні закликав перейти через симпатії чи антипатії до окремих політиків і партій і глянути далі клопотiв й розчарувань сьогодення, далі, ніж ситуація в країні. Він намагався переконати, що саме вступ до ЄС означає кращі перспективи і для економіки в цілому, і для сільського господарства (що є справжнім головним болем для суспільства), для бідних і слаборозвинених регіонів. При цьому він закликав до реалізму, стверджував, що ЄС не є раєм на землі, і питав — яка є альтернатива, що чекає на Польщу поза ЄС? Заклики керівництва країни теж не виглядають вільними від популізму.
Костьол, вплив якого в суспільстві важко переоцінити, виступив на підтримку приєднання Польщі до «об’єднаної Європи» — при тому, що кілька років він виглядав розколотим з цього питання.
Останні дані соціологічних опитувань свідчили, що участь у референдумі можуть взяти не менше нiж 60 відсотків поляків, що мають право голосу, з них близько 80 відсотків висловилися «за». Цікаво, що поляки дійсно намагаються підходити до проблеми реалістично, оскільки 58,7 відсотка опитаних Лабораторією суспільних досліджень очікує зменшення заощаджень, 39,5 відсотка побоюються послаблення злотого, 75,4 відсотка опитаних очікують зростання цін. Рівень безробіття в країні перевищує 20 відсотків.
«Поляки — непередбачуваний народ», — так пояснюють серйозні побоювання керівництва країни експерти. До того ж, рівень підтримки суспільством вступу країни до ЄС знизився, як тільки на переговорах з’ясувалося, що доведеться вживати дуже болісних кроків за практично всіма напрямками.
