Київ програв Анкарі азербайджанську нафту

Візит президента Туреччини до України, що розпочинається сьогодні, відбувається за цілком інших умов, ніж попередні зустрічі керівників двох держав. Анкара нещодавно стала монополістом у питаннях поставок каспійської нафти до Європи. Це значно посилює геополітичну роль Туреччини і автоматично відсуває на другий план намагання України стати одним із регіональних лідерів.

Кілька днів тому було офіційно визнано, що Туреччина, яка конкурувала з Україною за право транспортувати каспійську нафту (передусім із Азербайджану) до європейських ринків, перемогла. Головною транспортною артерією американські, британські та інші нафтові компанії, уряди Азербайджану, Грузії, США та самої Туреччини визнали нафтопровід Баку — Джейхан (Туреччина). Таким чином, поспішні переговори української влади в Баку, Тбілісі та з керівництвом «Брітіш Петролеум» можуть дати результат лише в перспективі й тільки за підтримки Вашингтоном та міжнародними фінансовими інституціями «чорноморського» шляху експорту каспійської нафти (Баку-Тбілісі-Поті-Одеса).

Поки що США однозначно надають перевагу «турецькому шляху», а «чорноморський» фактично визнали одним із запасних варіантів. У свою чергу, після дипломатичної поразки України в боях за нафту під питанням опинився і її вплив на Азербайджан та Грузію, а також перспективи об’єднання ГУАМ (Грузія, Азербайджан, Україна, Молдова), яке ще не встигло навіть остаточно оформитися. Очевидно, що й позиції України в чорноморському економічному співробітництві послабляться, тоді як акції Туреччини, відповідно, надзвичайно зростуть.

Однак завжди залишається можливість мати хоча б щось. Україна й Туреччина давно говорять про спільну зацікавленість у спорудженні іншого нафтопроводу — вже на території Туреччини — між портами Джейхан та Самсун. Анкара вітала б участь України, маючи на увазі фахівців та техніку. Але досі не визначено, хто може взяти на себе фінансування проекту, оціненого у понад $3 млрд. Київ та Анкара досі не домовилися й про майбутню частку кожної зі сторін у проекті.

Однією з небагатьох не пов’язаних прямо з нафтою тем переговорів Деміреля в Києві та Сімферополі буде підтримка Туреччиною повернення кримських татар на історичну батьківщину — що може викликати зовсім неоднозначні оцінки різних політичних сил, особливо в самому Криму. Хоча Анкара завжди наголошує, що це — жодним чином не втручання у внутрішні справи України, а лише братня допомога.