Зелено і зручно

Хрущовки, які дехто вважає затісними і застарілими в плані комунікацій, окремі архітектори вважають зразком забудови території. Адже прораховувалося все до дрібниць: площа зелених насаджень між будинками, розташування дитячих майданчиків, співвідношення світла й тіні, аби одні будинки не були завжди в «холодку», а інші не пеклися на сонці. На першому місці були комфорт і затишок. Зараз в умовах щільної забудови великих міст сквер між будинками здається раєм — що вже казати про сховані в тіні дитячі майданчики...

Звісно, ніхто не каже, що забудовники мусять знову зводити хрущовки, але правила благоустрою території слід брати до уваги. Аби досягти хоча б мінімального комфорту, в Міністерстві регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства (ще до його перейменування у Міністерство розвитку громад і територій) наразі змінюють державні будівельні норми щодо благоустрою (ДБН Б.2.2—5—2011 «Благоустрій територій»).

Нещодавно відбулося громадське обговорення пропозицій можливих змін. Це, певно, єдині державні будівельні норми, котрі не тягнуть за собою шлейф скандалів, як, приміром, ДБН щодо планування і забудови сільських та міських поселень. Учасники громадського обговорення прийшли в міністерство зі слушними  рекомендаціями.

Як ідеться в тексті нових норм, їхня дія поширюється на парки, рекреаційні зони, сади, сквери; пам’ятки культурної та історичної спадщини; майдани, площі, бульвари, проспекти; вулиці, дороги, провулки, узвози, проїзди, пішохідні та велосипедні доріжки, зупинки та споруди міського громадського транспорту, майданчики для паркування; пляжі; кладовища; прибудинкові території; території підприємств і закріплені за ними території на умовах договору; водоохоронні зони в межах населених пунктів, прибережні захисні смуги в межах населених пунктів. Зупинімося на ключових пропозиціях, які громадськості представили розробники нових ДБН — представники ЗАТ «Український науково-дослідний інститут прогресивних технологій у комунальному господарстві».

ЗОНА ДЛЯ ТВАРИН

Навіщо в місті майданчики для вигулу тварин, певно, пояснювати немає потреби. Запропоновано, щоб місця або зони для вигулу тварин були розташовані на відстані не більшій, ніж 300 метрів від місця проживання. Тому в детальних планах території нових районів, кварталів житлової і змішаної забудови, їхньої реконструкції доцільно передбачати місця або зони для вигулу тварин. Мінімальні відстані від житлових будинків, дитячих і спортивних майданчиків та об’єктів соціальної сфери до місця вигулу тварин — 40 метрів.

Але як дотриматися цих нормативів, адже природні потреби домашніх улюбленців не завжди контролюються їхніми господарями? Слід зважати ще й на обізнаність власників тварин, де можна з ними гуляти і чому обов’язково прибирати. Своїм досвідом із міністерством готові поділитися в громадській ініціативі Dog-Friendly City. Її учасники два роки тому облаштовували перші майданчики для вигулу тварин у Львові: власники обов’язково прибирають за своїми песиками, вирівнюють поверхню, якщо тваринки люблять копати ямки, навіть влаштовують спільні суботники. Для безпеки тварин передбачені подвійні хвіртки, щоб раптом не вибігли на дорогу.

У країнах Європи такі майданчики розміщені як у місті, так і за його межами. Зазвичай у таких зонах розташоване ігрове обладнання, основна інформація про правила перебування на майданчику, пакетики і контейнер для пакетиків для туалету тварин. У деяких випадках можуть додатково облаштовувати освітлення, подачу води і ванночки для миття тварин.

ВИГОДИ В ПАРКУ

Втім, хоч би там як, комфортно гуляти парками і скверами хочеться й людям. Тут мають бути лавиці в достатній кількості, зонування території для дозвілля дітей та дорослих, навігація та покажчики, сучасні туалети і зона Wi-Fi. Усе це детально прописано у нових ДБН щодо благоустрою території, хоча виникає ще чимало організаційних питань.

Найбільш дискусійним виявилося питання громадських вбиралень у парках і скверах. Які вони мають бути — мобільні чи стаціонарні, яким чином бути сполученими з каналізацією, якщо врізатися у стоки не можна за чинними нормативами, а вигрібні ями також заборонені. Як варіант — вакуумні туалети, які наразі в Україні використовуються лише в поїздах «Інтерсіті». Учасники громадського обговорення із Дніпра розповіли, що в їхньому місті працює компанія, яка розробила унікальний проєкт багатосекційного туалету, отримала дозвіл від Держпродспоживслужби, але доки це не прописано в ДБН, випустити у світ проєкт неможливо.

Крім цього, нові норми передбачають облаштування в парках кнопок для екстреного виклику поліції, появу фонтанчиків з питною водою, а ще сучасних урн та контейнерів. Із цим теж поки все непросто.

«Ми пропонуємо ставити в парках контейнери для роздільного сортування сміття, але не в усіх містах існують сміттєпереробні заводи, досі не працює механізм вивезення роздільного сміття, хоча це давно уже прописано в законодавстві, — зазначав Ігор САЙДІН, представник ЗАТ «Український науково-дослідний інститут прогресивних технологій у комунальному господарстві». — Також кожен населений пункт уже мав розробити санітарну зону очищення, а ДБН, зі свого боку, також повинні відповідати закону».

ІНКЛЮЗІЯ

Також нові норми прописують вимоги до лавиць — мінімум 50% із них мають бути обов’язково зі спинками та перилами, щоб була можливість опертися. Це ще й елемент інклюзії. Людям у візках чи особам похилого віку безпечніше користуватися такими лавками. Ноу-хау обговорюваних будівельних норм — облаштування на пляжах поручнів для купання для маломобільних груп. Варто відзначити, що практично всі зауваження від представниці ГО «Центр соціальної адаптації людей з інвалідністю «Океан Добра» Ольги ВОЛКОВОЇ представники Мінрегіонбуду ретельно нотували й обіцяли взяти до уваги.

«Наша пропозиція — обов’язкова доступність на всіх офіційних пляжах і наявність крісел для плавання», — додала пані Ольга. Крім пляжів, у нових ДБН передбачено, шо людям з інвалідністю стане зручніше пересуватися містом. Мають з’явитися пандуси та бильця на сходинках до будинків та біля зупинок маршрутних транспортних засобів, похилі спуски в місцях наземних переходів вулицями, у тому числі й спеціальне покриття для людей із порушеннями зору. На додачу передбачені також тактильні знаки, візуальна і звукова інформація на переходах, на спеціальних стовпах, тротуарах тощо.

ЗЕЛЕНІ НОРМИ

Нові ДБН пропонують іншу систему висадження дерев. Замість того, щоб копати ямки у ґрунті, а якщо це тротуар чи тротуарна плитка — вимощувати місце для висадки дерев, міністерство пропонує професійну систему висадки дерев. Коренева система рослини має бути схована під землею чи під тротуаром у спеціально підготовленій ніші. Таким чином, коріння не руйнуватиме тротуарного покриття. А для зручного поливу залишається спеціальний отвір, щоб вода потрапляла саме в нього, відповідно, краще проникала у коріння, а не розпорошувалася по великій площі, як це зараз відбувається під час машинного поливання міських насаджень.

Але цей спосіб висадки та поливу дерев потрібно узгоджувати з дорожніми службами та комунальними підприємствами з озеленення. У Києві — це КП «Київзеленбуд». Представники підприємства на таку пропозицію Мінрегіонбуду поки не пристають. Так само не дають згоди на висаджування багаторічних рослин, а не одноліток, приміром, на міських клумбах.

Хоча це значно зекономить кошти міського бюджету. «День» раніше аналізував, що за рік КП «Київзеленбуд» витрачає майже 40 мільйонів гривень на закупівлю нових саджанців і замовлення робіт з їхньої санітарної обрізки. Є ще одне «але». Державні будівельні норми щодо благоустрою території можуть бути затверджені приблизно через півроку. Частина з них має рекомендаційний характер, тобто на розсуд балансоутримувачів та органів місцевого самоврядування. Тож наскільки комфортнішою стане прогулянка міським парком, залежить не лише від прописаного в загальному документі, а й від розуміння та відкритості до змін на місцях.

КОМЕНТАР

«НОВІ ПРАВИЛА БЛАГОУСТРОЮ – ВИМОГА ЧАСУ»

Заступник генерального директора КО «Київзеленбуд» Дмитро Заруба:

- Керівництво КО «Київзеленбуд» вважає, що діючі Правила та державні будівельні норми щодо благоустрою застаріли і не відповідають сучасним технологіям та можливостям. Під час зазначеного обговорення одним із учасників була висловлена думка, що КО «Київзеленбуд» не використовує багаторічні квіти для озеленення міста Києва. Однак районні підприємства по утриманню зелених насаджень столиці поступово зменшують частку однорічних квітів та збільшують кількість багаторічників на міських клумбах та квітниках. Це є одним із стратегічних напрямків в озелененні Києва.

Також КО «Київзеленбуд» не виступає проти апробованої міністерством нової системи висадки дерев за умови влаштування автоматичного поливу. Мінрегіону були передані напрацювання КО «Київзеленбуду» щодо внесення відповідних змін у частині елементів благоустрою в парках та скверах, покращення стану озеленення територій населених пунктів, створення комфортних та безпечних умов для громадян. Зокрема, запропоновано внести в обов’язковий перелік елементів благоустрою парків та скверів системи автоматичного поливу зелених насаджень, системи відеонагляду, дитячі та спортивні майданчики із спеціальним покриттям, елементи навігації, обладнання бездротового доступу до мереж Інтернет, обладнання для зарядки електропристроїв та електротранспорту, сучасні громадські вбиральні. Крім того, вважаємо за необхідне влаштування огороджених майданчиків для вигулу домашніх тварин. Зазначені пропозиції є вимогою часу та європейського підходу до утримання зелених зон.