Тестування втрачає авторитет?

Після мітингів учнів та вчителів щодо складності тестів із англійської мови (про що писав «День» раніше) в Українському центрі оцінювання якості освіти стурбовані іншою проблемою — випускники просто не з’являються на тести у призначені дні. Так, за даними центру, на тестування з української мови та літератури не прийшло понад 50 тисяч абітурієнтів, трохи менше — на тести з іноземних мов, біології та географії. Нагадаємо, що всього у цьогорічній випускній кампанії бере участь близько 400 тисяч зареєстрованих осіб.

— Головна причина — внесення Міністерством освіти та науки змін до умов прийому до вищих навчальних закладів. Це дало можливість деяким категоріям абітурієнтів не проходити зовнішнє оцінювання. Справа в тому, що абітурієнти, які закінчували школу в попередні роки, можуть тепер приносити сертифікати, які отримали кілька років тому. Є певні пільги для тих, хто закінчив школу до 2007 року: вони можуть проходити за вибором або зовнішнє оцінювання, або вступну кампанію, традиційну у вищих навчальних закладах, — зазначив директор Українського центру оцінювання якості освіти (УЦОЯО) Ігор Лікарчук.

Кількість відсутніх нібито й невелика, але збитки від цього — суттєві. За підрахунками УЦОЯО, держава втратила через це близько дев’яти мільйонів гривень. Бо кошти виділялися і на розробку завдань науковцями, і на друк тестових зошитів, і на організацію роботи у пунктах тестування. Самі абітурієнти пояснюють свою відсутність на тестах не тим, що розраховують на пільги при вступі, а тим, що ...хворіють. Медичні довідки про свої захворювання вони приносять у пункти тестування прямо напередодні тесту.

— Були випадки, коли учні, які мешкають в Києві, приносили довідки від лікарів із Київської та інших областей, продовжив Ігор Лікарчук. — Були довідки, в яких не вказувалась хвороба, а також довідки, де вказувалося хронічне захворювання, і при цьому лікар звільняв учня від навчання лише на день проведення тесту. Оскільки таких довідок цього року виявилося аж надто багато, Український центр оцінювання якості освіти звернувся до Служби безпеки України з проханням перевірити їх достовірність.

Про несерйозне ставлення до тестів свідчить і той факт, що низка абітурієнтів запізнювалася на них. За словами пана Лікарчука, на тестування з української мови та літератури запізнилося 610 осіб, найбільше — у Донецьку та Києві. Ще півтори тисячі абітурієнтів не були допущені, бо не мали сертифікатів учасника ЗНО або документа, який посвідчує особу. Усі вони матимуть можливість повторно пройти тестування — на додатковій сесії ЗНО. Але це знову ж таки додатковий час і гроші.

До переліку цих проблем фахівці додають ще одну: цьогорічні нововведення уряду можуть повернути корупцію у школи та вищі навчальні заклади. Зокрема, після того як Міністерство освіти та науки дозволило вступати деяким категоріям абітурієнтів без сертифіката ЗНО та залишило систему пільг, наприклад, для медалістів. За словами Ігоря Лікарчука, після нововведення, що при вступі до ВНЗ буде враховуватися середній бал атестата, кількість медалістів у школах значно зросла. Яким чином учням удалося виправитися з трієчника на хорошиста чи відмінника, причому в останні місяці навчального року, лишається тільки здогадуватися. Однак більшість новоспечених медалістів не підтверджують свої знання, коли складають тести. Як розповів директор УЦОЯО, торік лише у Києві понад 50% учнів із медалями не підтвердили свій рівень знань. За його прогнозами, цього року таких абітурієнтів буде ще більше.

Тож тепер рівні умови доступу до вищої освіти ставляться під сумнів. Звісно, за кілька років ЗНО корупція в освіті безслідно не зникла, але суттєво знизилася. Це доводять і соціологічні опитування. За даними Київського міжнародного інституту соціології, 43% українців переконані, що впровадження ЗНО знизило рівень корупції при вступі у ВНЗ.

— Як показали наші останні опитування українців щодо ставлення до системи ЗНО (проводилися навесні цього року), 12% наших громадян вважає, що впровадження системи ЗНО приведе до росту корупції при вступі, 27% — що зменшить, 42% вважає, що все лишиться так, як є, решта респондентів вагалися з відповіддю, — розповів науковий співробітник КМІС Євген Большов. — Можливо, думку населення змінили новації МОН у цьогорічній вступній кампанії. Бо протягом 2007— 2009 років рівень довіри населення до тестування постійно зростав. Серед випускників кількість тих, хто повністю довіряв, збільшилася із 42% у 2008 році до 49% у 2000 р., тих, хто довіряв повністю чи частково — з 79% до 83%. Серед батьків ЗНО довіряло близько 80% респондентів. Відрізнялося ставлення українців до ЗНО залежно від регіону. Так, на заході 51% українців за те, щоб їхні діти вступали у ВНЗ за результатами тестів, а 31% — за результатами іспитів. На сході ці показники становили 25% проти 69%. Можливо, такі протиріччя пов’язані з тим, що проти ЗНО виступала Партія регіонів та нинішній Президент, які популярні на сході та півдні країни, та із політичною кампанією, що велася навколо тестів від колишнього міністра освіти Івана Вакарчука. Наші опитування доводять, що в цілому українці добре ставляться до тестування, зокрема і в тому плані, що це знижує рівень корупції при вступі у ВНЗ. Як зміниться в цілому репутації ЗНО серед населення після нинішньої кампанії, важко сказати, досліджень на цю тему ми не проводили. Але здоровий глузд підказує, що це навряд чи покращить ставлення до тестів.

Яка ж перспектива чекає ЗНО? У центрі оцінювання якості освіти поки що не роблять ніяких прогнозів, мовляв, дочекаємося завершення випускної кампанії, тоді зробимо висновки. Натомість громадські спостерігачі вже стурбовані тим, що новації у нинішній вступній кампанії сприяють корумпованості в освіті. А через це може впасти авторитет тестів як чесної та прозорої системи вступу.