«Те, що світить»
Психологиня Юлія ГУНДЕРТАЙЛО — про шість джерел енергії, які наповнюють людину. Зокрема й під час карантину
Обмеження, в які ми сьогодні потрапили — це, крім іншого — можливість проаналізувати своє життя: чого в нього — забагато, чого — замало, чого хотілося б. Щоб після завершення карантину, можливо, його покращити. Цьому дуже сприяє використання моделі ресурсних каналів людини відомого ізраїльського психолога Мулі Лаада. Йдеться про шість джерел енергії, які людина може актуалізувати і черпати з них ресурс.
«Мулі Лаад досліджував те, як люди дають собі раду зі складними переживаннями. Він виділив канали, які дозволяють людині пережити важкі часи, не втрачаючи енергії, а набуваючи її. Це ті джерела, які наповнюють людину почуттями радості, спокою, які, незважаючи навіть на хвороби, дозволяють людині продовжувати жити — розуміти, що поки ми дихаємо, маємо можливість бачити, слухати, рухатися, ми продовжуємо жити. Ці ресурсні канали дозволяють людям у різних ситуаціях підтримувати себе і ближніх, — розповіла психологиня, наукова співпрацівниця Інституту соціальної та політичної психології НАПН України Юлія ГУНДЕРТАЙЛО.
Вона наголошує, що практика — основна будь-якого успіху.
Отже, перше джерело — це наші віра та цінності. Карантин, на думку психолога, — це час, коли варто зупинитися і подумати, що є найбільшою цінністю в нашому житті. В що вірю, хто є моєю підтримкою. Це — не про віру та релігію, а про бачення свого місця, смислу в житті. Смисл — це основне, точка відліку: кар’єра, діти, власний садочок, будинок, книжка, яку людина хоче написати тощо. «Те, що світить», — каже Юлія Гундертайло.
Наші цінності є «скелетом» життя, це те, на що в нас знаходиться час. Важливо всі ці речі обговорити — з родиною, дітьми, друзями; також почути від них про їхні смисли і цінності. Такі обговорення можуть значно зближувати людей. Ми можемо побачити, що маємо однодумців, або навпаки, що в людей інші цінності.
«Таким чином ми можемо побачити дисбаланс у житті: наприклад, що тому, що для нас є цінним, мало приділяємо уваги і, навпаки, забагато часу віддаємо неважливим речам. Тоді ми можемо щось зробити, щоб покращити ситуацію», — каже пані Юлія.
Друге джерело — наші емоції (почуття і переживання).
Адже якщо людина — в доброму гуморі, то простіше й ефективніше виконує роботу, краще взаємодіє з людьми. І — навпаки.
«Емоції — це те, що можна регулювати за допомогою різних засобів. Слід звертати увагу на них: писати щоденник, наприклад, практикувати дихальні практики, давати собі фізичні навантаження тощо. Приділяти їм хоча б 10—15 хвилин, щоб врівноважити свій емоційний стан. Нині це надзвичайно важливо, бо якщо в невеличкому просторі хтось у негативному фокусі, то інші заряджаються тим самим», — наголосила психологиня.
Третій канал — соціальні зв’язки. Вони сьогодні — дуже на часі, їх слід обов’язково підтримувати: перенести в онлайн-простір зустрічі, розмови, навіть святкування днів народжень. Можна брати участь у групах підтримки онлайн. Варіантів — дуже багато.
Четвертий канал — гра і творчість.
«Цей канал у нашій культурі дуже часто не використовується. Так, діти грають, але дорослі не часто використовують цей пункт, особливо — жінки. Коли ми з клієнтками аналізуємо їхній щоденний розклад, то часто бачу, що з цього каналу немає нічого. І лише, коли жінка потрапляє в скрутну ситуацію — згадує, що любить вишивати, що робила в дитинстві іграшки... а зараз дуже зайнята. Зупиніться і згадайте, що приносить радість, виділіть на це час — це те, від чого горять очі, хочеться ділитися», — сказала пані Юлія.
П’ятий канал — це мислення. Фахівці наголошують, що тут важлива гігієна — обмежувати кількість інформації, особливо, яка викликає сум, тривогу. Цікавитися корисною інформацією — яка сприятиме підвищенню якості життя навіть в умовах карантину. Важливо певний час не думати (наприклад, медитувати).
Шостий канал — канал фізичної активності. Йдеться про увагу до свого тіла. Є дуже багато практик, які дають можливість підтримувати тіло в нормі, а дух — у тонусі. Найважливіше тут — постійна практика.
«На жаль, ми мало цінуємо своє тіло. Постійні фізичні практики є в невеликої частини населення. Має бути культура, спрямування на підтримання і збереження здоров’я. Практик — дуже багато... Я радила б освоїти хоча б елементи давніх індійських, японських чи китайських практик, які дуже добре покращують стан фізичного тіла, регулюють емоції, покращують імунітет. Є також практика — самомасаж і масаж. Можна зараз навчитися цього, пробувати на собі, на рідних», — радить психологиня.
